Ухвала суду № 25194819, 04.07.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 2-1737/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В. Провадження № 22-ц/0390/927/2012 Категорія:27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів: Антонюк К.І., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2011 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(МФО: 351005, код ЄДРПОУ-09807750) на рахунок № 29090000000113 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу: «Кредиторська заборгованість по погашенню кредитів»заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11151517000 від 04 травня 2007 року в розмірі 733236 (сімсот тридцять три тисячі двісті тридцять шість) грн. 29 коп.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11151517000, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв та зобов'язався належним чином використовувати та повернути банку кредит в сумі 90000 доларів США, що на день укладення кредитного договору еквівалентно за курсом НБУ становить - 454500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних.

Згідно заяви на видачу готівки № 52 від 04 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала 90000 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 04 травня 2007 року становить 454500 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту належним чином не виконала, а тому станом на 11 травня 2010 року утворилась заборгованість в розмірі - 704818,53 грн., з яких: прострочений основний борг -614281,98 грн; прострочені проценти -81433,39 грн.; пеня за порушення термінів повернення кредиту -2292,26 грн.; пеня за порушення термінів сплати процентів - 6810,90 грн.

Крім того, станом на 11 травня 2010 року за кредитним договором утворилась заборгованість по процентах та пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 28417,76 грн., яка виникла до підписання додаткових угод до кредитного договору, а саме: прострочені проценти -28147,72 грн.; пеня за порушення термінів повернення кредиту 270,04 грн., а всього загальна заборгованість за кредитним договором становить 733236,29 грн., що підтверджується довідками-розрахунком ( а.с.6-8).

Банком була надіслана відповідачу ОСОБА_1 вимога з пропозицією погасити заборгованість за кредитним договором, однак вона нею була залишена без відповіді і задоволення (а.с.17).

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Встановлені судом та наведені вище обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, договором про надання споживчого кредиту № 11151517000 від 04 травня 2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв та зобов'язався належним чином використовувати та повернути банку кредит в сумі 90000 доларів США( а.с.9-11), додатковою угодою № 1 та додатковою угодою № 2 від 30 січня 2009 року до кредитного договору № 11151517000 від 04 травня 2007 року, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, згідно умов зазначених додаткових угод відповідачу було перенесено терміни погашення прострочених процентів та перенесено прострочену заборгованість по кредиту на рахунки строкової (а.с.15-16).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що для ідентифікації кредитного договору може застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме № 11151517000 так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11151517001. У відповідності до абзацу 1 та 2 п.2.1 додаткової угоди № 2 відповідач з дати підписання цієї угоди зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 1110 доларів США в день сплати ануїтентних платежів -28 числа кожного календарного місяця строку кредитування.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту належним чином не виконала, а тому станом на 11 травня 2010 року утворилась заборгованість по процентах та пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 28417,76 грн., яка виникла до підписання додаткових угод до кредитного договору, а саме: прострочені проценти -28147,72 грн.; пеня за порушення термінів повернення кредиту 270,04 грн., а всього загальна заборгованість за кредитним договором становить 733236,29 грн., що підтверджується довідками-розрахунком (а.с.6-8).

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов про стягнення з відповідача на користь позивача всієї заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом було ухвалено рішення відносно ОСОБА_2, а не ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 3.5.2. договору про надання споживчого кредиту № 11151517000 від 04 травня 2007 року позичальник зобов'язується, зокрема, письмово повідомити Банк про зміну будь-яких даних щодо особи позичальника, а саме: паспортних даних, фактичної адреси проживання, адреси для листування та ін. (а.с. 10). Проте, відповідач, змінивши прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 після розірвання шлюбу, даних умов договору не виконала та не повідомила банк про зміну прізвища. Разом з тим, зазначення в оскаржуваному рішенні прізвище відповідача - ОСОБА_2, а не ОСОБА_3 не може бути підставою для скасування цього рішення.

Покликання апелянта на порушення судом процесуального законодавства в зв'язку з розглядом справи у її відсутності є безпідставними, так як про час та місце розгляду справи ОСОБА_3 була повідомлена належним чином (а.с. 68).

Також, відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства сам по собі факт розгляду судом справи за відсутності відповідачів, не повідомлених належним чином про час і місце судового засідання, не тягне за собою скасування правильного по суті рішення (ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 309 ЦПК України).

Безпідставними є твердження апелянта про те, що позивач не довів отримання відповідачем 90000 доларів США на підставі кредитного договору, оскільки відповідно до заяви на видачу готівки від 04 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала в банку зазначену суму коштів ( а.с.14). В суді апеляційної інстанції відповідач ствердила, що підписавши договір про надання споживчого кредиту № 11151517000 від 4 травня 2007 року, отримала в банку кредитні кошти в сумі 90000 доларів США, своєчасно здійснювала погашення кредиту до 2008 року.

Розмір кредитної заборгованості апелянтом не оспорюється.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: