Рішення № 2519374, 03.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.08 р. Справа № 38/143

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства „Баядєра” м. Горлівка Донецька область

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1м. Маріуполь Донецька область

про стягнення 29 859грн.75коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача: :не з”явився

У судовому засіданні оголошувалися

перерви з 10-45 31.10.2008р до 11-30 31.10.2008р. та з 31.10.2008р. до 03.11.2008р. згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство „Баядєра” м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу в сумі 12 151грн.46коп., пені в сумі 6 651грн.49коп., інфляції в сумі 10 104грн.65коп. та 3% річних в сумі 952грн.15коп., а всього 29 859грн.75коп.

22.09.2008р. на адресу господарського суду надійшов витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ОСОБА_1м. Маріуполь Донецька область станом на 09.09.2008р. зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у стані фізичної особи - підприємця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Витяг судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

06.10.2008 р. відповідач на адресу господарського суду надіслав відзив на позовну заяву від 02.10.2008 р., в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

У позовній заяві позивач зазначає, що сума боргу станом на 04.08.2008р. складає 29 859грн.75коп. та утворилася внаслідок неповного погашення заборгованості за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007 р., укладеного між ПП „Баядєра” та СПД ОСОБА_1.

Згідно вказаного договору, у період з 13.11.2007 р. по 04.08.2008 р. позивач продав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 65 636грн.76коп., що підтверджується видатковими накладними № 252683 від 14.11.2007 р., № 254562 від 22.11.2007р., № 254891 від 28.12.2007р., № 255003 від 30.12.2007р.

Покупець за період з 04.01.2008 р. по 01.04.2008 р. здійснив розрахунок з продавцем за отриманий товар в сумі 64 492грн.24коп., крім того, 01.04.2008 р. здійснено повернення товару на суму 12 509грн.46коп. Таким чином, розрахунок за товар здійснено у повному обсязі та покупець заборгованості не має.

Продавець до позовної заяви про стягнення заборгованості додав самостійно укладений, підписаний та скріплений печаткою акт звірки розрахунків, тим самим підтверджуючи зі своєї сторони отримані грошові кошти за товар.

Таким чином, на думку відповідача, зобов'язання сторін за вищевказаним договором виконані у повному обсязі, отриманий товар оплачений та покупець не має заборгованості перед продавцем, а позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних необґрунтовані, тому просить суд у позові відмовити.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

06.10.2008 р. позивач надав заяву, в якій згідно ст. 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг в сумі 12 151грн.46коп., інфляційні в сумі 14 718грн.35коп. та 3 % річних в сумі 1 485грн.94коп., а всього 28 355грн.75коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

06.10.2008 р. позивач надав суду заяву, в якій відмовився від пені в сумі 6 651грн.49коп., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

23.10.2008 р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача від 21.10.2008 р., в яких вважає відзив відповідача на позовну заяву необґрунтованим, посилаючись на наступне.

У відзиві на позов відповідач вказує про оплату лише тих накладних, за якими був поставлений товар на підставі письмово укладеного договору купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007 р. Проте, до моменту укладення цього договору між позивачем та відповідачем був укладений усний договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач отримував товар по вказаним накладним на загальну суму 32 312грн.84коп. Факт отримання поставленого товару підтверджують накладні з підписом уповноваженої на отримання особи.

На момент поставки товару від 03.09.2007 р. у відповідача була заборгованість за попередні поставки у розмірі 67203грн.56коп. Дана заборгованість була підтверджена відповідачем шляхом підписання акту звірки розрахунків від 19.03.2008 р. Після чого відповідачу була направлена претензія з метою досудового урегулювання ситуації, що склалася.

З 04.01.2008 р. по 08.07.2008 р. відповідач частинами сплатив суму у розмірі 140 492грн.24коп. та на момент подачі позову сума боргу складала 12 151грн.46коп. Після того, як позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, відповідачем 05.09.2008 р. була оплачена сума у розмірі 12 151грн.46коп. і тим самим борг за поставлений товар відповідачем був погашений. Проте, розрахунок за поставлений товар був проведений несвоєчасно.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

23.10.2008 р. відповідач надав суду докази погашення ним заборгованості -платіжне доручення № 400 від 05.09.2008 р. на суму 12 568,06 грн., яке судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

23.10.2008 р. позивач, остаточно визначившись, надав суду заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги та просить суд на підставі договору купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007 р. за накладними № 252683 від 14.11.2007 р., № 254652 від 22.11.2007 р., № 254891 від 28.12.2007 р. та № 255003 від 30.12.2007 р. стягнути з відповідача за прострочення оплати отриманого товару інфляційні в сумі 9301,74грн. та 3% річних в сумі 996,20 грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

31.10.2008р. у судовому засіданні позивач надав банківські виписки в якості доказів погашення відповідачем заборгованості та акт звірки розрахунків між сторонами, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 31.10.2008р. надав суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Зокрема у відзиві відповідач зазначив, що вважає договір № 1762 від 13.11.2007р. неукладеним, оскільки в договорі ціна, яка є суттєвою умовою договору, як грошова сума не зафіксована. Крім того, вважає, що позивачем не обґрунтовані періоди прострочки платежів та просить суд у позові відмовити.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007р. між Приватним підприємством „Баядєра” (за договором-продавець, далі-позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (за договором-покупець, далі-відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 1762, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити товар у терміни, асортименті, обсягах і за ціною, погодженою сторонами і зазначеною у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Порядок розрахунків передбачено розділом 5 договору, а саме: оплата товару здійснюється покупцем протягом 7 днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України (п.5.1).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 р. (п. 10.1 договору).

На виконання вимог договору за період з 13.11.2007 р. по 04.08.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65 636грн.76коп., що підтверджується видатковими накладними: № 252683 від 14.11.2007 р. на суму 7650,75грн.; № 254562 від 22.11.2007 р. на суму 20401,05грн.; № 254891 від 28.12.2007 р. на суму 7853,76 грн.; № 255003 від 30.12.2007 р. на суму 29731,20 грн., які містяться у матеріалах справи.

Відповідач за період з 04.01.2008 р. по 01.04.2008 р. здійснив розрахунок з позивачем за отриманий товар в сумі 64 492грн.24коп., крім того, відповідачем було повернено товар на суму 12 509 грн.46коп., що підтверджується поворотною накладною № ЧП-004502 від 28.03.2008 р., яка міститься у матеріалах справи.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, останнім 20.03.2008 р. була виставлена відповідачу претензія № 270/20-02 з проханням у добровільному порядку сплатити залишок заборгованості, але представники відповідача від підпису у отриманні та ознайомленні з претензію відмовилися, про що зазначено у претензії.

У процесі розгляду справи відповідач повністю погасив суму боргу у розмірі 12 151грн.46коп. в рахунок оплати за товар згідно договору № 1762 від 13.11.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 400 від 05.09.2008 р., яке міститься в матеріалах справи та оплатив судові витрати - держмито у сумі 298,59 грн. та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6 651грн.49коп.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних у розмірі 9 301грн.74коп. та 3% річних у розмірі 996грн.20коп. за прострочення оплати отриманого товару.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007р., видаткові накладні: № 252683 від 14.11.2007 р.; № 254562 від 22.11.2007 р.; № 254891 від 28.12.2007 р.; № 255003 від 30.12.2007 р., заяву від 06.10.2008 р., заяву про уточнення позовних вимог від 06.10.2008 р., заяву від 23.10.2008 р., заперечення на відзив відповідача від 23.10.2008 р., претензію № 270/20-02 від 20.03.2008 р., банківські виписки, акт звірки розрахунків, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 06.10.2008 р., поворотну накладну № ЧП-004502 від 28.03.2008 р., платіжне доручення № 400 від 05.09.2008 р., відзив на заяву про уточнення позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Покупець зобов”язаний оплатити товарі після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України),

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом передбачено вимогами ст. 625 ЦК України.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що оплата за товар була здійснена згідно договору № 482 від 11.05.2005р., в той час як у підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007р.

Лише банківська виписка від 05.09.2008р. свідчить про те, що оплата була здійснена згідно договору № 1762 від 13.11.2007р. Заборгованість у сумі 12151,46 грн. виникла за договором купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007р. та підтверджена накладною № 255003 від 30.12.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 526 ЦК України).

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.01.2008р. по 04.09.2008р. у розмірі 481,20 грн., та інфляційних за той же період у розмірі 4 919,79 грн.

За іншими накладними у стягненні інфляційних та 3% річних слід відмовити, оскільки позивач не довів суду докази у підтвердження прострочки оплати відповідачем продукції за договором купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007р.

Заперечення відповідача стосовно того, що договір купівлі-продажу № 1762 від 13.11.2007р є неукладеним суд відхиляє, оскільки за приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, містить всі необхідні умови стосовно даного виду договорів. Щодо ціни договору, то розділом 2 договору передбачено, що загальна сума договору складається із вартості товару, отриманого за всіма накладними ( п.2.1). Ціна на товар, кількість і загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо за кожну партію, відповідно до накладних ( п.2.2).

Оскільки відповідач у процесі розгляду спору погасив суму заборгованості у розмірі 12 151грн.46коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 6 651,49 грн., суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, ст. 78, ст.80 п.1-1, ст. п. 4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Баядєра” м.Горлівка Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1м. Маріуполь Донецької області про стягнення інфляційних у розмірі 9 301грн.74коп. та 3% річних у розмірі 996грн.20коп. задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_2ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства „Баядєра” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська,2, р/р 26005200903714 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ м.Донецьк, ЄДРПОУ 13491057, МФО 334011) інфляційні у розмірі 4 919,79 грн., 3% річних у розмірі 481,20 грн., держмито в сумі 53грн.98коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 21,33 грн.

В решті вимог відмовити.

Припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу у сумі 12 151грн. 46коп.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6 651грн.49коп., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 03.11.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 - до справи

2 - сторонам у справі