Ухвала суду № 25192284, 10.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 8321/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Янош М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана» до Калуської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ТзОВ «Боксана» звернулось до суду з позовом до Калуської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002162301/0 від 23.06.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2570709 гривень та податкового повідомлення-рішення №0002172301/0 від 23.06.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 1057535 гривень.

В обґрунтування позову зазначало про те, що податкові повідомлення - рішення є протиправними, оскільки суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства, а відтак, підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі, в межах та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України і не підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТзОВ «Боксана» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Калуської об»єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року до 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт за №1159/2301/32694731 від 10.06.2009 року, яким встановлено порушення позивачем підпункту 4.16 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.8, пункту 5.4, підпункту 5.5.1 пункту 5.5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.3, підпункту 7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.4.2, підпункту 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.10.2, підпункту 7.10.3 пункту 7.10 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.3.1, підпункту 8.3.2, підпункту 8.3.4, підпункту 8.3.9 пункту 8.3, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8. підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1, підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1, підпункту 7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у безпідставному віднесенні товариством з обмеженою відповідальністю «Боксана» до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у вересні 2008 року в розмірі 286227 гривень, в листопаді 2008 року - 431733 гривень, в грудні 2008 року - 581557 гривень, всього на загальну суму 1299517 гривень, а також безпідставному включенні до Декларації з податку на прибуток за 2008 рік витрат в сумі 6 497 587 гривень за операціями, проведеними на підставі договорів субпідряду, укладеними з ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» 15.09.2008 року та 15.10.2008 року.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що зазначені порушення виникли у зв»язку із укладенням та виконанням договорів субпідряду за №№6/08, 7/08, 8/08, 9/08, 10/08 від 15.09.2008 року, за №№ 11/08, 12/08, 13/08 від 15.10.2008 року та договору про надання послуг спецтехнікою за №69/08 від 01.10.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Порада ЛТД». Оскільки складені акти приймання виконаних підрядних робіт та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) за цими угодами не містять доказів фактичного виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Порада ЛТД», так як у ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» відсутні організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги до провадження господарської діяльності у сфері будівництва, які передбачені ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №112/182 від 13.09.2001 року; ліцензія на будівельну діяльність центральними органами виконавчої влади не видавалась; підписи від імені директора ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» ОСОБА_1 в графі «субпідрядник»в актах приймання виконаних робіт за вересень 2008 року по договорах №6/08, №7/08, №8/08, №9/08 від 15.09.2008 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою; підписи в графі «субпідрядник» в актах приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року по договорах №11/08, 12/08, 13/08 від 15.10.2008 року нанесені кліше (факсиміле); згідно пояснень людей, які виконували роботи, зазначені в актах приймання виконаних робіт, для виконання робіт їх запрошував представник Товариства, який і проводив з ними розрахунок за виконані роботи, жодних представників ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» на об»єктах не було. Крім цього, ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» відсутня зареєстрована тракторна, сільськогосподарська, дорожно-будівельна та меліоративна техніка; Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області протягом 3-4 кварталів 2008 року дозволи на перевезення великогабаритних вантажів, а саме спецтехніки на гусеничному ходу Товариству та ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» не видавались; інших дозволів на перевезення негабаритних та великогабаритних вантажів, а саме спецтехніки на гусеничному ходу до місць виконання робіт (смт. Перегінськ, прис. Жолоби, с.Баня-Березів, с.Яворів, с.Прокурава. м.Болехів, с.Кальне) в період з 01.09.2008 року до 31.12.2008 року Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області не видавались; підписи від імені директора ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» ОСОБА_1 в графі «Від виконавця» в акті №ОУ-0251208 від 25.12.2008 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором про надання послуг спецтехнікою за №69/08 від 01.10.2008 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою; згідно пояснень працівників ТОВ «Боксана», які працювали машиністами бульдозера у с.Небилів, с.Закреничне Рожнятівського району, на трьох об»єктах Косівського району та двох об»єктах Верховинського району, с.Стовпчатів, с.Прокурава Косівського району, крім бульдозера, на якому вони працювали, гусеничної техніки на цих об»єктах не було; ніяких підрядних організацій задіяно не було, всі роботи виконувались виключно працівниками ТОВ «Боксана». Крім того, податкові накладні виписані позивачу ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» за №300931 на суму податку на додану вартість 11256, 51 гривень, за №300930 на суму податку на додану вартість 67914, 66 гривень, за №300929 на суму податку на додану вартість 129712, 11 гривень, за №300928 на суму податку на додану вартість 77343, 78 гривень від 30.09.2008 року, податкові накладні за №281116 від 28.11.2008 року на суму податку на додану вартість 214628, 17 гривень, за №041125 від 04.11.2008 року на суму податку на додану вартість 45957, 27 гривень, за №141110 від 14.11.2008 року на суму податку на додану вартість 126470, 97 гривень, за №251112 від 25.11.2008 року на суму податку на додану вартість 44676, 91 гривень та за №251208 від 25.12.2008 року на суму податку на додану вартість 581557, 02 гривень також підписані не директором ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» ОСОБА_1, а іншою особою, що дає підстави для висновку податкового органу про те, що вищевказані договори підряду та договір про надання послуг спецтехнікою в силу статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статті 2 Бюджетного кодексу України, статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є нікчемним.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення №0002162301/0 від 23.06.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 2570709 гривень (в тому числі 254677 гривень основного боргу та 1316032 гривень штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення-рішення за №0002172301/0 від 23.06.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 1057535 гривень (в тому числі 686487 гривень основного боргу та 371048 гривень штрафних (фінансових) санкцій).

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у матеріалах справи докази колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину згідно з частиною першою є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, ще обумовлені ним.

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. А відповідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Згідно частини 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов»язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов»язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов»язанням, а в разі виконання зобов»язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

У відповідності до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Як зазначено у частині другій статті 215 цього ж Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Колегія суддів з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні в матеріалах справи докази погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні договори були укладені без мети настання реальних правових наслідків, а відтак, висновки податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірними.

Тобто, укладені товариством з обмеженою відповідальністю «Боксана» договори субпідряду : №№6/08, 7/08, 8/08, 9/08, 10/08 від 15.09.2008 року, за №№ 11/08, 12/08, 13/08 від 15.10.20С року та договір про надання послуг спецтехнікою за №69/08 від 01.10.2008 року суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до статті 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання позивача на листи ТОВ «Фірма «Порада ЛТД» №08/ПР-1909 від 19.09.2008 року, №09/ПР-0110 від 01.10.2008 року, №09/ПР-2010 від 20.10.2008 року про надання дозволу на залучення до виконання підрядних робіт та надання послуг спецтехнікою сторонніх організацій, оскільки дані листи не підтверджують виконання підрядних робіт ні ТОВ «Фірма «Порада ЛТД», ні іншим підприємствами, установами та організаціями. Крім того, акти прийому передачі виконаних робіт за договорами підряду за №№6/08, 7/08, 8/08, 9/08, 10/08 в 15.09.2008 року, за №№ 11/08, 12/08, 13/08 від 15.10.2008 року та договору про надання послуг спецтехнікою за №69/08 від 01.10.2008 року, які, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв»язку із здійсненням господарської діяльності, а також податкові накладні за №№300931, 300929, 300928 від 30.09.2008 року, податкові накладні за №281116 від 28.11.2008 року, за №041125 від 04.11.2008 року, за №141110 від 14.11.2008 року, за №251112 від 25.11.2008 року та за №251208 від 25.12.2008 року, як підстава для включення визначених ними сум до складу податкового кредиту не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні», оскільки не містять особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року по справі № 2а-1882/09 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

11.07.2012 року

Головуючий :О.Б. Заверуха

Судді : О.М. Гінда

В.В. Ніколін