Рішення № 25188873, 09.07.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.07.2012

Справа № 815/5032/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Урупа І.В.

при секретарі: Захаровій І.І.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання правочину частково недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 20759 грн.19 коп., посилаючись на те, що 06.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в разі чого станом на 29.02.2012 року виникла заборгованість в сумі 20759,19 грн., яка складається з заборгованості за кредитом -10143,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 7065,68 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом -2085,75 грн., а також штрафів відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: фіксована частина штрафу - 500 грн., процентна складова штрафу -964 грн.72 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_2 звернувся до суду зі зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним правочин, укладений 12.08.2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо видачі банківської пластикової картки типу НОМЕР_1 з кредитним лімітом 14000 грн. за його заявою від 12.08.2008 року за № 1403000600065061077, в частині визнання невід'ємною частиною договору Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, посилаючись на те, що Пам'ятка клієнта, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи не є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг та суперечать вимогам ст. ст. 207,638, 654, 1055 ЦК України, так як форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначено на документах дата і підпис особи, яка укладала такий договір. Оскільки на Умовах та правилах надання банківських послуг, Пам'ятці клієнта, та Тарифах банку відсутня дата та його підпис, він не погоджується з іншими умовами, аніж ті що зазначені у заяві від 12.08.2008 року.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги визнала в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 10143 грн.04 коп., в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій позов не визнала, вимоги зустрічного позову підтримала у повному обсязі, при цьому пояснила, що форма договору, укладеного з відповідачем не відповідає вимогам чинного законодавства, щодо письмової форми кредитного договору, а Пам'ятка клієнта, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи не являються невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, оскільки не відповідають формі основного договору, відповідачем, як стороною договору, не підписувалися, що свідчить про їх нікчемність, а тому відповідач не повинен сплачувати відсотки та комісію за користування кредитом та штрафні санкції. Оскільки з 31.03.2009 року у відповідача виникла заборгованість за картковим рахунком, позивач послуги з розрахунково-касового обслуговування не надавав, тому не має права вимагати комісії за користування кредитом. Позивачем також безпідставно застосовано нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу фіксованої частини та процентної складової, що є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Представник позивача зустрічний позов не визнав, при цьому пояснив, що між ОСОБА_2 та Банком 06.08.2008 року був укладений письмовий договір, форма якого містить в собі ознаки публічного договору та договору приєднання. В заяві від 06.08.2008 року ОСОБА_2 виразив згоду з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг. При укладенні договору сторони домовились у письмовій формі про усі істотні умови за договором, про що свідчить підпис відповідача на заяві позичальника, який прийняв пропозицію позивача укласти кредитний договір в саме такій формі та на саме таких умовах. Крім того, відповідач спочатку виконував обов'язки за кредитним договором в повному обсязі та сплачував основний борг, відсотки та комісію, що також свідчить про погодження позичальника з усіма умовами договору. Останній платіж за картковим рахунком був здійснений відповідачем 01.09.2011 року і ці кошти в порядку черговості пішли на погашення заборгованості по комісії за користування кредитом.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково, а в зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

06.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щомісячний розмір платежу становить 7% від суми заборгованості за кредитом.

При оформленні кредитної картки позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту та довідкою про умови кредитування ( а.с.39, 40).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит та відсотки за користування кредитом. Обов'язок по сплаті кредиту відповідач належним чином не виконував, в разі чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого розрахунку, станом на 29.02.2012 року становить 20759 грн. 19 коп. З них заборгованість за кредитом -10143 грн. 04 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом -7065 грн. 68 коп. , заборгованість по комісії за користуванням кредитом -2085,75 грн., а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: фіксована частина штрафу - 500 грн., процентна складова штрафу -964,72 грн..

Згідно ст.ст. 1050,1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення фіксованої частини штрафу -500 грн. відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь яким з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто законодавець у імперативній формі зазначає, що неустойка будь то штраф чи пеня, згідно діючого законодавства, має обчислюватися тільки у відсотках від реального на момент прострочення виконання зобов'язання, залишку боргу, а не фіксованою сумою.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. не відповідають діючому законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив зобов'язання за договором № б/н від 06.08.2008 року, не сплачував суму кредиту, тому на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 сума заборгованості в розмірі 20259 грн. 19 коп., яка складається заборгованості за кредитом -10143,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 7065,68 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом -2085,75 грн., а також штрафу відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: процентна складова штрафу -964,72 грн.

Доводи відповідача про визнання недійсним правочину щодо видачі банківської пластикової карти з кредитним лімітом 14000 грн. за заявою ОСОБА_2 в частині визнання невід'ємною частиною договору Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, викладені у зустрічному позові, є необґрунтованими.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підстави недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Умови та Правила надання позивачем банківських послуг, а також тарифи і істотні умови універсального договору адресовані невизначеному колу осіб.

Тобто, це є публічною офертою, яка вміщує до себе умови і правила надання позивачем банківських послуг його партнерам, до якої/яких приєднається клієнт шляхом підписання заяви у відділенні банку.

Опублікування таких умов, правил та тарифів - це пропозиція позивача для клієнтів скористатися будь-якою із послуг банку.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1, 2 статті 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частинами 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом статті 627 ЦК України, та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Таким чином, укладення договору приєднання здійснюється шляхом підписання позичальником заяви.

На підставі статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В заяві позичальника від 06.08.2008 року, яка підписана відповідачем, вказані усі істотні умови кредитного договору, а саме розмір кредиту 14000 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, розмір відсотків за користування кредитом -30% з розрахунку 360 днів на рік, порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості, валюта кредиту - гривня.

Таким чином, при укладенні договору від 06.08.2008 року сторони цього договору домовились у письмовій формі про усі істотні умови за договором, про що свідчить підпис відповідача на заяві позичальника, який прийняв пропозицію позивача укласти кредитний договір в саме такій формі на саме таких умовах.

Така заява є прийняттям пропозиції з боку відповідача укласти договір приєднання до кредитного договору і виражає намір відповідача вважати себе зобов'язаною особою перед позивачем за таким договором. Крім того протягом тривалого часу ОСОБА_2 вважав себе зобов'язаною особою за договором від 06.08.2008 р., скористався наданим йому за договором кредитом й навіть провадив виконання за договором.

Таким чином, доводи відповідача стосовно нікчемності кредитного договору не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки при його укладанні позичальник погодився з тим, що всі умови договору викладені в Умовах і Правила надання банківських послуг, Тарифах банку, з якими він був ознайомлений і погодився при оформленні кредитної картки, що підтверджується його підписом на відповідній заяві. Така форма укладання правочину не суперечить вимогам ст. 207 ЦК України.

Необґрунтованими також є доводи представника відповідача про те, що у зв'язку з тим, що з 31.03.2009 року у відповідача виникла заборгованість за картковим рахунком, позивач послуги з розрахунково-касового обслуговування не надавав, а тому не має права вимагати комісії за користування кредитом.

Пунктом 9.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за відсутності на Картрахунку Карти грошових коштів в розмірі, достатньому для оплати послуг банку для продовження дій Карти та при ненадходженні грошових коштів протягом 3 місяців з часу закінчення строку дії Карти, банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно з діючим тарифам. Вказана комісія стягується банком по закінченню вказаного в цьому пункті строку, щомісячно /а.с. 9/.

Відповідно до Тарифів банку щорічна комісія за обслуговування основної карти становить 500 грн. на рік, комісія за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу становить 1% от загальної суми заборгованості /а.с. 46/.

При укладенні договору, відповідач ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, йому були представлені для ознайомлення в письмовому вигляді Тарифи банку, він своїм підписом в заяві від 06.08.2008 року підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування, таким чином погодився з умовами тарифів по комісіям /а.с. 39/. Крім того, про погодження позичальника з зазначеними умовами договору також свідчить факт того, що ОСОБА_2 згідно з Тарифами банку, виконував обов'язки за кредитним договором в повному обсязі, в тому числі сплачував комісію.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,197, 212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 203,207,215,526, 527, 610,611,612,625,628,641,634,633,627,638,642,1050,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився м. Мелітополі (і.н. НОМЕР_2), на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк" юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 06.08.2008 року, яка складається з заборгованості за кредитом -10143 грн. 04 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом -7065 грн. 68 коп., заборгованості по комісії за користуванням кредитом -2085 грн. 75 коп., штрафу - 964 грн. 72 коп., а всього 20259 (двадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять ) грн. 19 коп.

В іншій частині позову відмовити.

В позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання правочину частково недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Мелітополі (і.н. НОМЕР_2), на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк" юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 ( код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001 МФО 305299) витрати на сплату судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: