Ухвала суду № 25184982, 06.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року справа №2а/0570/2333/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Діденко О.С., за участі представника позивача: Комарової О.М., представників відповідача: Олійникова С.І., Жиліна В.М., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі № 2а/0570/2333/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 лютого 2012 року № 0000281540 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27552 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 21.02.2012 року звернувся до суду з даним позовом та в обґрунтування позовних вимог посилався на відсутність підстав у відповідача для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також наявність у позивача права на включення до витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення податку, сформованого до 1 січня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі № 2а/0570/2333/2012 позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції від 6 лютого 2012 року № 0000281540, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 27552 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального права - ст.. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, порушенням норми процесуального права - ст. 159 КАС України.

Апелянт вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на не встановлення Податковим кодексом України можливості врахування у складі валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виникло за наслідками діяльності підприємства у першому кварталі 2011 року.

Апелянт вказує, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року; зазначена норма не містить обмежень щодо витрат, які мають бути враховано у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

Представники відповідача у судовому засідання підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, а саме: декларації з податку на прибуток за другий-третій квартали 2011 року від 7 листопада 2011 року № 9010232331, наслідки якої викладені в акті перевірки від 27 січня 2012 року № 288/15-1/32359658 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення позивачем підпункту пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, пункту підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138 Податкового кодексу України прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 27552 грн.

7 листопада 2011 року позивачем до податкового органу подана декларація з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, рядком 7 декларації позивач визначив відємне значення об'єкту оподаткування в сумі 372709 грн. Згідно наведених в зазначеній декларації показників загальна сума доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування звітного періоду складає 1882725 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування складають 2255434 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду 492502 грн. Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача вмотивовані тим, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат другого кварталу 2011 року (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано до 1 січня 2011 року в сумі 372709 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно включив до рядку 04.9 декларації першого кварталу 2011 року 492502 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Порядок визначення податку на прибуток зазначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі Закон № 334), який був чинним у першому кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Стаття 6 Закону № 334, норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, передбачає, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону № 334 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI від 20 травня 2010 року, в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (набрав чинності з 1 липня 2011 року), у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно з декларацією за 2010 рік станом на 1 січня 2011 року залишок від'ємного значення об'єкту оподаткування склав 622608 грн. Згідно з декларацією за 1 квартал 2011 року (рядок 04.9) залишок від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року склав 521499 грн. На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат першого кварталу 2011 року згідно рядку 04.9. декларації за перший квартал 2011 року позивач включив залишок від'ємного значення податку за попередній звітний період в сумі 521499 грн. Отже, наведеним вище підтверджено, що позивачем у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, визначено значення 04.9. декларації за перший квартал 2011 року, що враховувалося при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток першого кварталу 2011 року.

Згідно з пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Однак, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в Перехідних положеннях Податкового кодексу України міститься пряма вказівка щодо включення до складу валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року. Як встановлено судом, від'ємне значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року включено позивачем до декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року.

Суд не приймає посилання апелянта на те, що пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено можливості включення до рядку 06.6. декларації за другий квартал 2011 року іншого від'ємного значення об'єкту оподаткування, ніж ті, що сформовані за рахунок доходів та витрат першого кварталу 2011 року, з огляду на необґрунтованість. Суд зазначає, що даний пункт не містить заборони на врахування у 2011 року від'ємного значення податку, сформованого до 1 січня 2011 року, а тому від'ємне значення першого кварталу 2011 року правомірно включено позивачем до рядку 06.6. декларації за другий квартал 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах як, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Колегія суддів зауважує, що приведена вище норма не містить приписів щодо розрахунку об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням у складі валових витрат від'ємного значення, отриманого виключно за перший квартал 2011 року. Також ця норма не містить обмежень щодо включення від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результатами 2010 року, до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року та, як в даному випадку, до від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року.

Відтак, жодна норма податкового законодавства не містить обмежень щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 року при визначенні об'єкта оподаткування другого кварталу 2011 року.

Разом з тим, враховуючи можливість неоднозначного трактування приведених вище норм Податкового кодексу України, колегія суддів з урахуванням приписів п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Твердження відповідача про те, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється виключно з урахуванням збитків, отриманих платником податку за результатами господарської діяльності за перший квартал 2011 року, не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України. Їх розширювальне тлумачення суперечить п.4.4 ст.4, п. 7.3 ст. 7, цього Кодексу.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не містить посилань на результати саме господарської діяльності за 1 квартал 2011 року. Як вже зазначалося, зазначене у ньому від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за 1 квартал 2011 року, в силу його визначення під час дії п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включає як валові витрати 1 кварталу 2011 року, так і обов'язково від'ємне значення попередніх податкових періодів. Окремий розрахунок об'єкта оподаткування для результатів господарської діяльності за 1 квартал 2011 року положеннями Податкового кодексу України не передбачений.

Оскільки позивачем правильно визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток в другому кварталі 2011 року, у податкового органу не було підстав для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову та визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним, з чим погоджується колегія суддів.

За таких підстав, колегія апеляційного суду вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції у справі № 2а/0570/2333/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі № 2а/0570/2333/2012 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» до Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 лютого 2012 року № 0000281540 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27552 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 13 липня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.