Постанова № 25183617, 12.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.12 Справа № 5015/1647/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" за №248 від 01.06.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 22.05.2012р. у справі № 5015/1647/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача комунального підприємства "Бориславтеплоенерго", м. Борислав

про стягнення 353609,17грн.

за участю представників сторін:

від позивача Вознюк Є.В.

від відповідача Чабан М.Є.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2012р. у справі №5015/1647/12 (суддя Станько Л.Л.) частково задоволено позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-ПАТ «НАК «Нафтобаз України»), присуджено до стягнення з комунального підприємства (далі-КП) "Бориславтеплоенерго" на користь позивача 2193,65грн. індексу інфляції, 13041,73грн. пені, 3057,96грн. 3 % річних, 21936,55грн. штрафу, 4072,64грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 313379,28грн. основного боргу - припинено.

Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, який поставлено згідно договору купівлі-продажу природного газу №14/2543/11 від 30.09.2011р., підтверджена матеріалами справи, однак, оскільки відповідачем в процесі розгляду справи погашено 313379,28грн. основної заборгованості, провадження в цій частині припинено на підставі п.1-1.ч.1 ст.80 ГПК України, а в частині стягнення інфляційних та 3% річних, обчислених на підставі ст.625 ЦК України, а також пені та штрафу, обчислених на підставі п.7.2. договору, за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. позовні вимоги задоволено як підставні та документально обґрунтовані..

Дане рішення оскаржено відповідачем у справі в частині стягнення пені та штрафу, оскільки, на його думку, таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення в цій частині скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення. Зокрема, зазначає, що господарським судом при вирішенні питання щодо стягнення пені та штрафу не взято до уваги винятковість обставин, які спричинили прострочення відповідача, ступінь виконання зобов?язання боржником, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан, які є підставою для зменшення пені та штрафу на підставі п.3 ст.83 ГПК України, ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.

Представник відповідача, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.107-111) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, зазначає, що відповідачем не дано жодних належних доказів щодо винятковості обставин, з якими закон пов'язує право суду зменшити розмір штрафних санкцій, а відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. Також вказує, що суд при розгляді даної справи дослідив ступінь виконання зобов?язання боржником, а також провівши оцінку майнового стану позивача, підставно присудив до стягнення розмір пені та штрафу, заявлений позивачем за невиконання відповідачем грошового зобов?язання.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

30.09.2011 року між ПАТ «НАК "Нафтогаз України" (постачальник по договору, позивач у справі) та КП "Бориславтеплоенерго" (покупець по договору, відповідач у справі) було укладено договір №14/2543/11 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов?язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець - прийняти та оплатити вартість газу у відповідності до умов даного договору (а.с.29-36).

Відповідно до п.п.3.3., 3.4., 6.1. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов?язується надати продавцю для підпису три примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до його повного виконання (п.11.1. договору). Додатковими угодами №1 від 30.09.2011р. та №2 від 11.10.2011р. змінювались умови договору в частині визначення ціни газу (а.с.35-36).

Даний договір та додаткові угоди до нього підписані повноважними представниками товариств та скріплені відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору позивачем поставлено протягом жовтня 2011 року, а відповідачем прийнято природний газ обсягом 3 751,94 тис.куб. метрів на загальну суму 313379,28грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011р., підписаним повноважними представниками сторін та газорозподільної організації, підписи яких скріплені відтисками печаток сторін (а.с.37).

Вартість отриманого природного газу відповідачем у строки та в розмірі, передбаченому умовами договору не оплачено. Станом на день подання позову заборгованість за договором за використаний природний газ складала 313 379,28 грн.

Порушення відповідачем порядку та строків проведення оплати за отриманий у НАК "Нафтогаз України" природний газ стало підставою для звернення з позовом про стягнення 313 379,28 грн. основного боргу, 13041,73грн. пені та 21936,55грн. штрафу, обчислених згідно п.7.2. договору на постачання газу за період з 14.11.2011р. по 20.02.2012р., 2193,65грн. інфляційних нарахувань та 3057,96грн. 3% річних, обчислених згідно ст.625 ЦК України, за період з 14.11.2011р. по 12.03.2012року.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення -відсутні, з огляду на наступне:

Між сторонами у справі існують договірні (цивільно-правові) відносини, які виникли з виконання договору №14/2543/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р.

Факт отримання газу у жовтні 2011 року вартістю 311179,28грн., підтверджується двохстороннім актом прийому - передачі природного газу (а.с.37).

Відповідач визнав факт отримання газу в об'ємах та вартістю, визначених у акті приймання-передачі газу від 31.10.2011р., однак, в порушення умов договору, вартість поставленого газу оплатив лише в процесі розгляду справи платіжними дорученнями №4367, №4446, №4451, №4509 (а.с.66-69).

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, оплачена відповідачем, відтак, правомірно припинено провадження в частині стягнення основної заборгованості.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов'язання, а саме, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Факт порушення зобов?язання в частині оплати вартості поставленого газу до 14.11.2011р. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 625, 692 ЦК України, а також умови договору, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування за неналежне виконання зобов?язання відповідачем 3%річних в сумі 3057,96грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 2193,65грн. за період з 14.11.2011р. по 20.02.2012р., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов?язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до умов договору, у випадку невиконання покупцем умов договору, покупець зобов?язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7-ми відсотків від суми простроченого платежу (п.7.2. договору).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов??язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф розраховується від суми заборгованості у відсотках не залежно від тривалості прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки умовами договорів сторони визначили обов?язок покупця у випадку прострочення сплати грошових коштів, сплатити на користь продавця штраф в сумі 7% від суми боргу, у разі, якщо таке прострочення тривало більш ніж 30 днів, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, і таке прострочення платежу мало місце зі сторони відповідача, судова колегія, виходячи зі змісту ст.ст. 549-551 ЦК України, ст.231 ГК України, вважає, що позивачем відповідно до умов договору правомірно нараховано пеню за 98 дні прострочення в розмірі 13041,73грн. за період з 14.11.2011р. по 20.02.2012р., а також 21936,55грн. штрафу.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання. У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги наступне: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (с.233 ГК України).

Важке фінансове становище КП «Бориславтеплоенерго», на яке покликається скаржник, не визнається судовою колегією підставою для зменшення неустойки, оскільки утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об"єктивних обставин, які б унеможливили виконання договірних зобов"язань. Оскільки підприємство здійснює господарську діяльність, зокрема, шляхом укладення договорів, за якими отримує природний газ, то повинно нести й обов"язки за цими угодами, а саме, вчасно розраховуватись відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Окрім того, судова колегія зазначає, що фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов?язань на всіх без винятку суб?єктів підприємницької діяльності, в тому числі і на позивача.

Посилання скаржника на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності, вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки відсутність вини відповідача у виникненні боргу, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами відповідача, не вважаються судовою колегією обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (п.2 ст.218 ГК України) та не визнаються тим винятковим випадком, який надає право суду застосовувати приписи с.3 ст.83 ГПК України.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з документальним обґрунтуванням винятковості причин для застосування п.3 ст.83 ГПК України, матеріали справи не містять. Тобто, скаржником не доведено місцевому господарському суду обставин, які б були підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (п.2 ст.218 ГК України), відповідно, що надавало б право суду застосувати приписи с.3 ст.83 ГПК України.

Отже, судова колегія зазначає, що враховуючи невиконання зобов?язання відповідачем на момент подання позову, співвідношення розміру нарахованої пені із розміром основної заборгованості - відсутні підстави для зменшення розміру неустойки, відтак, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника, який при поданні апеляційної скарги судовий збір не оплатив, в поданій апеляційній скарзі просив відстрочити сплату судового збору і така відстрочка була надана.

Отже, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 22.05.2012р. у справі №5015/1647/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства „Бориславтеплоенерго" - без задоволення.

Стягнути з комунального підприємства «Бориславтеплоенерго»(82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Коваліва, 52-а, код ЄДРПОУ 13809128) в доход Державного бюджету України 349,78грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.07.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.