Постанова № 25183152, 10.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5015/1154/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спектр»ТзОВ «Делакс-плюс»від 31.05.2012 р. вих.№ 31/05/12-2

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р.

у справі № 5015/1154/2012

за позовом ТзОВ «Буд Мат Україна», м.Львів

до Дочірнього підприємства «Спектр»ТзОВ «Делакс-плюс», м.Трускавець Львівської обл.

про стягнення 37 130, 84 грн. основного боргу за договором поставки

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі № 5015/1154/2012 (суддя Синчук М.М.) позов про стягнення 37 130, 84 грн. основного боргу за договором поставки задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю (а.с.87-90).

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що після порушення провадження у справі під час її розгляду 27.04.2012 р. відповідачем сплачено 3 000 грн., а позивач про це не повідомив суд першої інстанції; в матеріалах справи відсутній конкретизований розрахунок позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22 липня 2011 року між ТзОВ «Буд Мат Україна»(постачальник за договором, позивач у справі) та Дочірнім підприємством «Спектр»ТзОВ «Делакс-плюс» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 104 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язується в порядку на умовах, визначених договором, поставити будівельні матеріали (далі - товар), а покупець прийняти останній й оплатити його вартість (а.с.7).

Відповідно до п.1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент), умови доставки (транспортування) визначаються специфікацією, що є додатком до договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що передача товару здійснюється на підставі накладних, що становлять невід»ємну частину договору, та повинні містити інформацію, яка погоджена сторонами в письмовому чи усному вигляді.

Так, на виконання умов договору за період з 16.07.2011 р. до 18.10.2011 р. позивачем поставлено товар на загальну суму 174 574, 38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи специфікаціями, видатковими й товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.13-48).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі № 5015/1154/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спектр»ТзОВ «Делакс-плюс»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що фактом поставки вважається день виписки накладної.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач надіслав на адресу відповідача рекомендованим листом (а.с.8) вимогу за вих. № 31/01-1 від 31.01.2012 р. про погашення заборгованості у сумі 37 103, 84 грн. у термін до 10.02.2012 р. (а.с.9), проте претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і слугувало підставою для звернення з позовом до господарського суду про стягнення цієї суми основного боргу.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і не спростував документально його відсутність як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Одна з основних засад судочинства -змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.43 , 33 ГПК України, не дотримана.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Покликання апелянта про погашення 3 000 грн. згідно з платіжним дорученням від 27.04.2012 р. (а.с.99), що, на його думку, безпідставно не взято до уваги судом першої інстанції, не заслуговують на увагу з огляду на сплату 27.04.2012 р. та представлення його лише в суд апеляційної інстанції. Відповідач брав участь при розгляді справи в Господарському суді Львівської області (протокол судового засідання від 18.04.2012 р., а.с.66-67). Законність й обґрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється судом апеляційної інстанції на момент його прийняття -22.05.2012 р.

Таким чином, суд першої інстанції підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 37 103, 84 грн. за договором.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі № 5015/1154/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спектр»ТзОВ «Делакс-плюс»- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин