Постанова № 25182941, 16.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2012 р. справа №3/218

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Радіонової О.О., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Бугай В.М. директор на підставі протоколу №8 від 22.07.2011р.від відповідача 1:Плотнікова К.О. за довіреністю №09-18/2350 від 27.12.2011р.від відповідача 2:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід26.03.2012р. (повний текст підписано 30.03.2012р.)у справі№3/218 (суддя О.В. Гассій) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов персонал Сервіс», м. Маріуполь, Донецька областьдо1. Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант», м. Макіївка;про зобов'язання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. та стягнення заборгованості в сумі 2772473,94грн.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 03.07. до 11.07.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов персонал Сервіс», м. Маріуполь, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область, про зобов'язання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. та стягнення заборгованості в сумі 2772473,94грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2012р. залучено до участі у справі №3/218 в якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант», м. Макіївка. Ухвалами господарського суду Донецької області від 24.01.2012р. призначено у справі №3/218 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м. Донецьк та зупинено провадження у справі до отримання результатів проведення судово-економічної експертизи. Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.03.2012р. провадження у справі №3/218 поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. (повний текст підписано 30.03.2012р.) у справі №3/218 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»на користь ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»заборгованість у сумі 2657192,93грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 24439,70грн., витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 226,19грн.; в іншій частині позовних вимог та у задоволенні позовних вимог відносно ТОВ «Дейч Ар Гарант»відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведено надання відповідачу 1 у період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуг за договором №7 від 01.08.2009р. у загальній сумі 2657192,93грн. Відповідач 1 свої зобов'язання з оплати наданих та прийнятих послуг за даним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість склала 2657192,93грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач 1 не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості у сумі 2657192,93грн. визнані судом доведеними і обґрунтованими, через що задоволені. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю та необґрунтованістю.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначив, що послуги надавались позивачем в рамках договору №7 від 01.08.2009р., однак у позовній заяві відсутнє посилання на договір. Поряд з тим, відповідач 1 зазначає, що позивач не надав суду підписаного з обох сторін акту надання послуг №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. по формі, вказаній у додатку №3 до договору. У зв'язку з чим, відповідач 1 вважає, що на момент звернення позивача до суду його право відповідачем 1 не було порушено, оскільки у нього ще не виникло зобов'язання по виконанню умов договору в частині оплати здійснених послуг. Щодо задоволення вимог позивача в частині зобов'язання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн., відповідач 1 вважає, що дані процесуальні дії суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки задовольняючи одразу дві вимоги по заборгованості, яка може виникнути тільки у майбутньому, після підписання відповідачем 1 акту здійснених послуг у порядку виконання рішення суду, як наслідок, в майбутньому можливої не оплати по даному акту. Також, заявник зазначив, що суд першої інстанції незаконно відмовив в задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи на іншу дату для ознайомлення з матеріалами справи, чим позбавив останнього правової можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати мотивовані та обґрунтовані заперечення по суті експертного висновку для всебічного, повного та об'єктивного розгляду по суті справи №3/218.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2012р. відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу у справі №3/218 до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 17.05.2012р. та 18.05.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному випадку апеляційним судом було враховано, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. повернуто апеляційну скаргу заявнику в порядку п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, після усунення встановлених недоліків відповідач 04.05.2012р. повторно подав до господарського суд Донецької області апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказана апеляційна скарга подана з додержанням вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України, а в доданому клопотанні змістовно викладено причини з яких пропущено строк. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що факт надання послуг, передбачених умовами договору №7 від 01.08.2009р. підтверджується актом про надання послуг №ОУ-073 від 10.05.2011р., який пред`явлений відповідачу та безпідставно повернутий ним без підпису, а також іншими матеріалами справи, зокрема висновком судово-економічної експертизи №438/24-516/25 від 29.02.2012р.

У доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначив, що позовні вимоги в частині зобов'язання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. заявлені позивачем помилково, оскільки чинним законодавством та умовами договору не передбачено такого способу захисту порушеного права та інтересів суб'єкта господарювання. Позивач розумів, що така вимога не призведе до відновлення порушеного права та у разі її задоволення, не може бути виконана в примусовому порядку, оскільки відсутній фактичний механізм виконання такого рішення.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

У письмових поясненнях скаржник вказав, що надати витребувані ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. документи не вбачається можливим, оскільки єдиним доказом виконання та отримання послуг у відповідності до п.5.4. договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.04.2010р. до договору, є підписаний сторонами акт надання послуг, на підставі якого протягом п'яти банківських днів від дати надання документів, передбачених п.5.3.3. договору, виникає зобов'язання відповідача здійснити оплату по договору.

Представник скаржника у судовому засіданні 11.07.2012р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Також, представник пояснив, що позивач згідно рахунку Донецького НДІ судових експертиз передплатив проведення експертного дослідження по даній справі.

Представник відповідача 2 у судові засідання не з'явився, відзив на апеляційну скарги не надав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на викладене, враховуючи положення п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», а також, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача 2.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, письмові пояснення сторін, заслухавши представників позивача та відповідача 1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01 серпня 2009 року між ВАТ «МК «Азовсталь»(замовник) та ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»(виконавець) був укладений договір про надання послуг з надання персоналу №7, відповідно до якого виконавець зобов'язався надавати за заявкою послуги з надання замовнику робітників для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та (або) реалізацією продукції в період час та на умовах, визначених цим договором. Кваліфікаційні вимоги до робітників визначаються замовником в письмовій заявці, направленій на адресу виконавця по формі визначеній в Додатку №1 до договору. Характер виконуваних робітниками функцій визначається дорученнями замовника в межах їх професійної кваліфікації (пункт 1.1. договору).

У пунктах 2.1., 2.2. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.11.2009р.), 2.3. договору визначено, що жодний із робітників, наданих виконавцем, не є робітником замовника та не знаходиться з останнім в цивільно-правових та/або трудових відносинах у зв'язку з укладенням цього договору. Робітники знаходяться в трудових або договірних відносинах з виконавцем та виконують роботу в інтересах виконавця. Виконавець не створює на території замовника стаціонарних робочих місць (власних або орендованих).

Пунктом 3.1.9. договору встановлений обов'язок замовника оплатити надані виконавцем послуги в повному об'ємі та в строки, передбачені цим договором, а у пункті 3.1.11. договору встановлений обов'язок замовника протягом 2 робочих днів після оформлення виконавцем акту надання послуг за звітний період підписати вказаний акт або в цей строк надати мотивовані заперечення про неможливість підписання акту. У разі якщо замовник повністю або частково відмовляється від послуг виконавця, передбачених відповідною заявкою до договору, що тягне достроковий відзив всіх або окремих робітників, направлених замовникові, він зобов'язаний письмово повідомити виконавця про таку відмову не пізніше ніж за сім календарних днів до дня припинення надання послуг. У разі більш пізнього повідомлення виконавця сплатити 67% від вартості послуг за час затримки повідомлення (пункт 3.1.12. договору).

У пунктах 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.11.2009р.), 3.2.4. договору передбачені зобов'язання виконавця на підставі письмової заявки замовника здійснювати підбор, оформлення трудових або договірних відносин та направлення замовнику робітників, кваліфікаційні та медичні вимоги до яких обумовлені в заявці замовника. Виконавець зобов'язаний протягом 7 робочих днів з моменту отримання виконати заявку у відповідності з умовами договору або протягом 5 робочих днів з дати отримання заявки надати свої письмові обґрунтування неможливості виконання заявки або її частини у вказаний строк. Виконавець зобов'язаний: замінити конкретну фізичну особу із переліку наданих робітників протягом 7 робочих днів у разі відсутності робітника на робочому місці з причини хвороби, відпустки, розірвання трудових або договірних відносин з ініціативи робітника, а також в інших випадках відсутності робітника, які не залежать від виконавця; надавати замовнику копії документів, які підтверджують кваліфікацію та опит роботи робітників, а також копії документів про проходження ними медичного огляду; здійснювати наданим робітникам виплату заробітної плати та інших винагород, передбачених законодавством; здійснювати розрахунок, нарахування та виплату податків та інших обов'язкових платежів в бюджети всіх рівнів, які нараховуються у зв'язку з виплатою заробітної плати та інших винагород робітникам у відповідності з діючим законодавствам України; замінити конкретну фізичну особу із переліку наданих робітників протягом 7 робочих днів у разі одержання від замовника мотивованої вимоги про заміну робітника, який не відповідає заявленій кваліфікації та стану здоров'я, а також у разі відсутності у робітника документу, необхідного за законодавством України для виконання функцій, вказаних в заявці замовника, у відповідності з п.4.1.9. цього договору.

Згідно додаткової угоди №3 від 01.04.2010р. до договору сторонами доповнено частину 1 пункту 5.1. договору та викладено її в наступній редакції: «Вартість послуг формується із: заробітної плати/винагороди робітнику з нарахуваннями, вказана в заявці; 10,7% накладних витрат; 3,5% рентабельності; утримання гуртожитку, яке підтверджується фінансовим звітом. В рахунок вартості включаються витрати на утримання гуртожитку (додаток №6), зменшені на 50% від суми отриманих доходів гуртожитку; витрат на навчання, підвищення кваліфікації та т.д. робітників, які надаються замовнику, підтверджені належним чином оформленими первісними документами; витрат, пов'язаних з забезпеченням робітників, які наданих замовнику, сертифікаційним спеціальним одягом, спецвзуттям згідно встановленим нормам, діючим на підприємстві замовника, підтверджені належним чином оформленими первісними документами; 20% ПДВ».

Згідно додаткової угоди №7 від 01.12.2010р. до договору сторонами змінено частину 2 пункту 5.1. договору та викладено її в наступній редакції: «Вартість послуг за цим договором складає орієнтовно 398838640грн., ПДВ 79757728грн. Вартість послуг з урахуванням ПДВ орієнтовно складає 478606368грн.».

Також згідно цієї додаткової угоди пункт 5.3. договору викладено в наступній редакції: «Сторонами два рази на місяць складаються акти по формі вказаній в Додатку №2, на підставі яких складається та підписується акт надання послуг по формі вказаній в Додатку №3». Обов'язок по складанню акту наданих послуг покладено на виконавця (пункт 5.3.1. договору).

Згідно додаткової угоди №7 від 01.12.2010р. до договору сторонами змінено пункт 5.3.2. договору та викладено його в наступній редакції: «За результатами фактично наданих послуг виконавець зобов'язаний надати замовнику не пізніше відповідно 10 або 25 числа місяця, за який здійснюється оплата (у тому числі залишок виплати за попередній місяць), із супровідним листом та переліком доданих документів акт наданих послуг, а замовник зобов'язаний протягом 2 робочих днів з моменту їх отримання розглянути та у разі відсутності зауважень -підписати, після чого передати з супровідним листом та переліком доданих документів один екземпляр підписаного акту виконавцю», а також змінено пункт 5.3.3. договору та викладено його в наступній редакції: «Виконавець зобов'язаний передати замовнику не пізніше відповідно 12 та 27 числа поточного місяця (за який здійснюється виплата з урахуванням залишку за попередній місяць), після підписання акту надання послуг двома сторонами, рахунок-фактури на підставі акту та податкову накладну на всю суму виниклих у виконавця податкових зобов'язань по ПДВ, оформлених у відповідності із ст.201 Податкового кодексу України. У разі не виконання цих строків виконавцем, замовник не несе відповідальність за порушення строків платежів».

Згідно додаткової угоди №3 від 01.04.2010р. до договору сторонами змінено пункт 5.4. договору та викладено його в наступній редакції: «Оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця на підставі рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 5 банківських днів від дати надання документів, передбачених пунктом 5.3.3.».

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (пункт 11.1. договору). Будь-які угоди та/або до доповнення/зміни до цього договору є його невід'ємними частинами та дійсні лише при умові, коли вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін (пункт 12.6. договору).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини. За правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору. За визначенням статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, сторони підписуючи додаткові угоди №3 від 01.04.2010р., №4 від 15.07.2010р., №5 від 01.09.2010р., №6 від 01.11.2010р. та №7 від 01.12.2010р. подовжили строк дії договору. Вказані додаткові угоди у встановленому законодавством порядку недійсними не визнані, відповідного рішення суду до матеріалів справи не додано. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 ЦК України).

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Як вбачається з пояснень відповідача 1, зокрема апеляційної скарги, між сторонами був укладений договір №7 від 01.08.2009р., на підставі якого позивачем у період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. надавались послуги по наданню персоналу.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, надаючи та приймаючи вказані послуги сторони фактично схвалили зміни внесені до договору щодо строку його дії.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901); якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903).

Таким чином, закон пов'язує виникнення у замовника обов'язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором. Тобто, для того, щоб встановити наявність заборгованості, чи її відсутність, суд повинен дослідити докази надання послуг (обсяги та строки), а також встановити вартість наданих послуг.

Викладені норми чинного законодавства конкретизовано умовами договору №7 від 01.08.2009р., зокрема, умови здачі послуг та розрахунків узгоджені сторонами у розділі 5 договору з урахуванням додаткових угод №3 від 01.04.2010р. та №7 від 01.12.2010р.

Відповідно до актів про надання послуг з надання персоналу та актів про виконання робіт відповідно до цивільно-правових договорів за період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. та підсумкового акту про надання послуг з надання персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на загальну суму 2772473,94грн., оформленого на підставі вищевказаних актів про надання послуг з надання персоналу, актів про виконання робіт відповідно до цивільно-правових договорів, позивач в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. надав відповідачу 1 послуги з надання персоналу на суму 2772473,94грн. В додатку №1 до акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. підставою виконання робіт зазначено договір №7 від 01.08.2009р.

Згідно листа ПАТ «МК «Азовсталь»№082/1380 від 16.05.2011р. пред'явлений для підписання акт №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. був повернутий відповідачем 1 без підпису. Вказаним листом відповідач 1 проінформував позивача про те, що акт №ОУ-073 від 10.05.2011р. буде узгоджено після погашення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 1133350грн., нарахованих за порушення працівниками ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»правил пропускного і внутрішньо об'єктового режиму ПАТ «МК «Азовсталь»; відшкодування збитків у сумі 435271,16грн., завданих внаслідок нестачі матеріальних цінностей в котеджі №1, а також зняття 454937,63грн. з суми акта №ОУ-073 від 10.05.2011р. - переплат по послугах з надання персоналу.

Враховуючи, що рішеннями господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі №37/143, від 15.09.2011р. у справі №33/102, від 07.11.2011р. у справі №33/103 стягнуто з ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»на користь ПАТ «МК «Азовсталь»грошових коштів у загальній сумі 880297,37грн., апеляційним судом не встановлено, що мав місце один з фактів, визначених ст.ст.599, 601, 605, 607 ЦК України або передбаченого умовами договору №7 від 01.08.2009р. положення щодо права замовника в односторонньому порядку нарахувати неустойку виконавцеві та зменшити на її розмір вартість наданих послуг, які би давали відповідачу 1 правову підставу відмовлятися від підписання акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. та сплати наданих послуг вказаною вартістю.

Листами б/н від 19.07.2011р. та №421 від 19.10.2011р. ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»інформувало відповідача 1 про необґрунтовану відмову в погодженні та підписанні акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. Разом із зазначеними листами відповідачу 1 надавалися примірники акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн., підписані з боку позивача, з вимогою про їх підписання і подальшої оплати відповідачем 1. Однак, вказаний акт №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. з боку відповідача 1 підписано не було, надані послуги з надання персоналу - не оплачені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 не надано обґрунтованих доказів або пояснень щодо відмови в погодженні та підписанні акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн.

З огляду на те, що в матеріалах справи знаходиться акт про надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011 р. на суму 2772473,94грн., який підписаний тільки з боку позивача, суд першої інстанції з власної ініціативи, ухвалою від 24.01.2012р. призначив проведення судово-економічної експертизи та зупинив провадження у справі №3/218.

На вирішення експерта, суд першої інстанції поставив наступне питання: Чи підтверджується фактичними обліковими даними заявлена ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м. Маріуполь в акті надання послуг по наданню персоналу, наданих для ПАТ «МК «Азовсталь», м. Маріуполь в рамках виконання зобов'язань за договором №7 від 01.08.2009р., якщо так, то в якій сумі?

05 березня 2012 року господарським судом Донецької області отримано висновок експерта судово-економічної експертизи №438/24 - 516/25 від 29.02.2012р. Експертний висновок базується на дослідженої експертом документації, перелік якої зазначений у висновку експерта, та може бути прийнятий як належний та допустимий доказ, оскільки виконаний з дотриманням положень Закону України «Про судову експертизу», зокрема на виконання ухвали суду особою, яка є судовим експертом та була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Із висновку експерта судово-економічної експертизи вбачається, що:

ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»в рамках виконання зобов'язань за договором №7 від 01.08.2009р. по акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. надання послуг з надання персоналу за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. надало для ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»послуг на загальну суму 2671781,75грн.

Розходження результатів експертного дослідження з даними, які значаться в додатку №1 до акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. надання послуг по наданню персоналу за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р., згідно договору №7 від 01.08.2009р. складають 100692,19грн. (2772473,94грн.-2671781,75грн.).

В актах надання послуг по наданню персоналу та актах про виконання робіт у відповідності з цивільно-правовими договорами, по позиціях (№п/п) 6, 29, 30, 84, 85, 91, 225, 226, 252, 253, 256, 257 Таблиці №1, по об'єктах обліку витрат значиться, що послуги надані на більшу суму, ніж значиться в додатку №1 до акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. надання послуг по наданню персоналу за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р., згідно договору №7 від 01.08.2009р. на суму 14588,82грн.

Отже, розходження результатів експертного дослідження з даними , що значаться в додатку №1 до акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. надання послуг по надання персоналу за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р., згідно договору №7 від 01.08.2009р. складають 115281,01грн. (100692,19грн.+ 14588,82грн.).

Таким чином, ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»в рамках виконання зобов'язань за договором №7 від 01.08.2009р. по акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. надання послуг з надання персоналу за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. фактично надало для ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»послуг на суму 2657192,93грн. (2772473,94грн.- 115281,01грн.).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору №7 від 01.08.2009р. позивачем були надані відповідачу 1 послуги з надання персоналу у період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. загальною вартістю 2657192,93грн.

Листами б/н від 19.07.2011р. та №421 від 19.10.2011р. позивачем надавалися відповідачу 1 примірники акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн., підписані з боку позивача, з вимогою про їх підписання і подальшої оплати.

За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є принцип справедливості, добросовісності та розумності. Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належно. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам договору відповідач не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 2657192,93грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу у цій сумі до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги в цій частині не спростував. За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004р., а позивач до цього часу не отримав оплати за надані ним у період 26.04.2011р. по 10.05.2011р. послуги, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 2657192,93грн.

За приписами п.5 ч.2 ст.16 ЦК України примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем. Так, він може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти за виконану роботу (за договором підряду), передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послуги (за договорами про виконання робіт та надання послуг).

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. У даному випадку захист майнового права відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем 1 певних дій, а саме прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. Втім, позивач заявивши таку вимогу не визначив механізм примусового виконання рішення суду у разі задоволення його вимог. При цьому, законодавчо механізм примусового спонукання боржника до поновлення своєчасного та належного виконання умов договору також не визначено. Отже, в позовних вимогах в цій частині слід відмовити за правовою необґрунтованістю.

З матеріалів справи вбачається, що залучене до участі у справі в якості відповідача 2 - ТОВ «Ейч Ар Гарант»не є боржником у тих матеріально-правових відносинах, по яких виник спір, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у вимогах до нього.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Судовою колегією відхилено доводи скаржника про те, що позивачем в порушення приписів ст.22 ГПК України змінено підстави заявленого позову вже після початку його розгляду по суті, а судом першої інстанції в порушення приписів ст.83 ГПК України за відсутності письмової заяви про зміну підстави позову самостійно було здійснено таку зміну, з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 на його користь заборгованості по акту надання послуг з надання персоналу №ОУ-0773 від 10.05.2011р. у сумі 2772473,94грн.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Керуючись цими положеннями господарський суд, розглянувши вимоги позивача, заперечення відповідача та дослідивши надані сторонами докази, зокрема договір №7 від 01.08.2009р., додаткові угоди №3 від 01.04.2010р., №7 від 01.12.2010р. до цього договору, акт №ОУ-073 від 10.05.2011р. з додатком №1 до нього, встановив, що послуги, які є предметом спору, надавались позивачем саме на виконання договору №7 від 01.08.2009р.

Доводи скаржника про ненадання його представнику часу та можливості ознайомитись з висновком судової експертизи, що позбавило його можливості підготувати мотивовані заперечення по суті експертного висновку, також відхиляються судовою колегією, оскільки враховано, що численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд»Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк»через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції. До того ж, незважаючи на те, що 28.03.2012р. представник відповідача 1 ознайомився з матеріалами справи та зробив їх фотокопії, про що свідчить відмітка на клопотанні б/н від 26.03.2012р., в апеляційній скарзі жодних заперечень щодо якості та повноти експертного висновку скаржник не навів.

Між тим, суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат по сплаті експертного дослідження, проведеного на виконання ухвали суду. Відповідно до ч.1 ст.44 ГПК України суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, входять до судових витрат, що пов'язані з розглядом справи в господарському суді. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом (ч.1 чт.48 ГПК України). В матеріалах справи наявний рахунок Донецького НДІ судових експертиз №169 від 07.02.2012р. за експертизу №438/24-516/25 у сумі 6047,52грн., який був оплачений позивачем. Частиною 5 ст.49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету (ч.7 ст.84 ГПК України). Отже, у даному випадку позивачу за рахунок відповідача 1 відшкодовуються судові витрати по сплаті експертного дослідження пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В решті рішення господарського суду Донецької області за мотивами зазначеними апеляційним судом відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. (повний текст підписано 30.03.2012р.) у справі №3/218 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. (повний текст підписано 30.03.2012р.) у справі №3/218 змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом 5 наступного змісту:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»(87500, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс»(87503, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Київська, буд. 53, кв. 49, код ЄДРПОУ 35455697) витрати за експертизу №438/24-516/25 від 05.03.2012р. у справі №3/218 у сумі 5795,94грн.»

Абзаци 5, 6, 7, 8, 9, 10 резолютивної частині рішення відповідно вважати абзацами 6, 7, 8, 9, 10, 11.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. (повний текст підписано 30.03.2012р.) у справі №3/218 -залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя: О.О. Радіонова

Суддя: В.М. Татенко

Надруковано 7 примірників: 1 -позивачу; 3 -відповідачам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС