Постанова № 25182768, 04.07.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2012 року Справа № 5005/809/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В..

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін

від позивача: Комерзан О.О., представник, дов. № 21-12/11-20 від 21.12.11р.

від відповідача: Матвєєва М.О., представник, дов. № б/н від 07.02.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 р. у справі № 5005/809/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 10159, 34 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка Широківського району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

про визнання недійсними пунктів договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. розгляд справи зупинено до проведення судової економічної експертизи у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2011р провадження по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 р. у справі № 5005/809/2011 поновлено.

На підставі розпорядження секретаря судової палати від 15.06.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011р. по справі № 5005/809/2011 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою від 18.06.2012р. даною колегією суддів апеляційна скарга ТОВ «Чапаєвське»прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 року (суддя Чередко А.Є.) первісний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованість за договором фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р. у сумі 10159,34грн., а також витрати на оплату державного мита в сумі 102,00грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В задоволенні зустрічного позову -відмовлено.

Рішення суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову мотивоване відсутністю правових підстав, встановлених ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання недійсним п. 4.9. Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р., укладеного між сторонами, та визнання недійсним п. 6.1-6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 4 до Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р.).

В частині стягнення 10159, 34 грн. рішення суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог та їх відповідністю діючому законодавству.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Райфайзен Лізинг Аваль»в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Просить визнати недійсним п. 4.9 Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р., укладеного між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ «Чапаєвське»та п. 6.1-6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 4 до Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р.).

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову господарським судом порушено застосування ст..ст. 6, 203, 215, 533, 627, 524 Цивільного кодексу України, ст.. 207 Господарського кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг», оскільки підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на таке:

- відповідно до до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У графіку лізингових платежів сторони визначили конкретні фіксовані розмірі лізингових платежів (як відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу, так і винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу), які визначені виключно у національній валюті України -гривні без встановлення грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Специфікація (додаток № 2 до договору), яка визначає вартість предмету лізингу виключно у гривні, також; не містить встановлення грошового еквіваленту в іноземній валюті, отже посилання суду першої інстанції як на підставу відмови в задоволенні зустрічного позову та відповідності умов договору нормам чинного законодавства, на ст..ст. 524, 533 Цивільного кодексу України, які надають сторонам договору право визначити еквівалент грошового зобов'язання в іноземній валюті, та на норми Закону України «Про фінансовий лізинг», який не містить заборони щодо вираження розміру лізингових платежів в іноземній валюті, є безпідставним, оскільки сторони грошовий еквівалент зобов'язання не визначали в жодному з документів - ні в договорі купівлі - продажу, ні в договорі фінансового лізингу, ні в графіку платежів, ні в специфікації;

- загальними умовами фінансового лізингу Лізингодавцю надано односторонню неправомірну перевагу на отримання додаткової винагороди, так як положення п. 6.1 Загальних умов фінансового лізингу застосовується лише у разі збільшення курсу долару США по відношенню до гривні та не передбачає сплати у меншому розмірі (повернення, зменшення платежів, від'ємного значення) в разі зменшення курсу, так само як і не встановлюють максимального значення коефіцієнту для обчислення, порушуючи принципи рівності, рівнозначності, розумності, справедливості та добросовісності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у і зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Пунктом 3.1 договору фінансового лізингу та графіком сплати лізингових платежів чітко зафіксовано та визначено розмір відшкодування частини вартості предмету лізингу - викупна частина, до якої застосовуються положення закону про купівлю-продаж та винагорода лізингодавця - до якої застосовуються положення закону щодо лізингу, найму (оренди).

Згідно з п. 6.1. Загальних умов фінансового лізингу право вимоги відповідача за зустрічним

позовом щодо сплати додаткової винагороди внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні кореспондується з обов'язком позивача за зустрічним позовом щодо його сплати, внаслідок чого ціна договорів фінансового лізингу змінюється (збільшується на користь другого відповідача) в односторонньому порядку.

На думку відповідача за первісним позовом, посилання господарського суду на принцип свободи договору грунтуються на неправильному тлумаченні норм ст. 627 ЦК України, адже у вказаній нормі зазначено, що сторони є вільними в визначенні умов договору, проте, укладаючи договір та формуючи його умови, сторони повинні враховувати вимоги цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (в тому числі спеціального закону - Закону України «Про фінансовий лізинг», положень глав 54, 58 ЦК України),звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (ст. З ЦК України).

З висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог первісного позову відповідач по первісному позову не погоджується виходячи з наступного:

- Договір фінансового лізингу № L2780-07/08 був укладений між ТОВ «Чапаєвське»та ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»25.07.2011р. Платежі здійснювались ТОВ «Чапаєвське»протягом вересня 2008р. - лютого 2010р. Таким чином, з врахуванням ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не можуть вважатись належними доказами рахунки № L2780-07/08/23-005 від 02.08.2010р. та № L2780-07/08/24-006 від 01.09.2010р. на загальну суму 10159,34 грн., в яких зазначено курс НБУ та коефіцієнт індексації платежу, оскільки дійсний розмір заборгованості/переплати можливо лише при розгляді всіх виставлених рахунків за період з вересня 2008р. по лютий 2010р. та перевірці їх відповідності умовам договору та всіх здійснених платежів за вказаний період.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що ТОВ «Чапаєвське» здійснило повний розрахунок з позивачем , згідно графіку платежів.

Позивач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні та в письмових поясненнях зазначив, що відповідно до умов договору зміна суми лізингового платежу здійснювалася у зв'язку зі зміною встановленого НБУ курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування. У виставлених рахунках вказувалися підстави перерахунку. Що стосується зустрічного позову, то вважає, що відсутні, передбачені законом підстави, для визнання недійсними п.4.9. Договору та пунктів 6.1, 6.2 Загальних умов фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р.

Згідно з п. 1.1 Договору, Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток № 2 до Договору), яким є сіялка Flexi Соіl SТ 820, 9.7 м., нова, 2008 р.в., з датчиками контролю висіву, серійний номер Y8S003018-Y8S001076-Y8S003650 у кількості 1 шт., а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору лізингу) та не може бути менше одного року .( п.1.2 Договору).Додаток № 1 до Договору лізингу - Графік лізингових платежів (надалі - Графік) є його невід'ємною частиною, у відповідності з п.9.4 Договору лізингу

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість предмету лізингу становить 813000,00 гривень (в тому числі НДС 20 %).

Відповідно до умов розділу 4 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію Лізингодавця.

Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 30% від вартості предмета лізингу .

Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.

До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дії по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.

Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмету Лізингу Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними у графіку, який є додатком 1 до Договору.

Графіком платежів сторони погодили, що зазначений в цьому графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором Лізингодавця або за курсом гривні, встановленим НБУ до долару США станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 4%, або середньозважений курс гривні, встановлений НБУ до долара США, за відповідною формулою.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач за первісним позовом придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

Відповідно до п.п 5.3, 5.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов). Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

У Графіку сторони домовились, що зазначений в цьому Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до обраної згідно Договору іноземної валюти на перший робочий день першого лізингового періоду, а у випадку зміни на день складання рахунку Лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до обраної згідно Договору іноземної валюти, зазначені в цьому Графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1 -6.2 Загальних умов.

Відповідно до пунктів 6.1.1., 6.1.4 Загальних умов фінансового у випадку зміни встановленого на день укладання договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць або розміру ставки USD LIBOR на строк 1 місяць розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

У випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п.4.9 Договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.

Згідно з п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

У випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована саме таким чином сума і підлягає сплаті Лізингоодержувачем.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 159,34 грн. за рахунками № L2780-07/08/23-005 від 02.08.2010р. на суму 5 081,60 грн. та № L2780-07/08/24-006 від 01.09.2010р. на суму 5 077,74 грн.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним п. 4.9. Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р. та визнання недійсним п. 6.1-6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 4 до Договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р., у зв'язку з тим, що спірні пункти договору суперечать вимогам ст.ст. 6, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг", оскільки включають лізингові платежі, які не передбачені вищенаведеним Законом та розраховуються, виходячи з курсу долара США до гривні, що є підставою для визнання їх недійсними в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Що стосується первісного позову, то колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду в цій частині у зв'язку з наступним.

Договором передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів у випадках встановлених договором.

Формула за якою здійснюється зміна лізингових платежів передбачена лише в Графіку, що є додатком до Договору.

В наданих позивачем до суду рахунках вказано значення LIBOR 3М на дату виставлення рахунку, зафіксований курс графіку платежів UAN/USD, курс НБУ на дату виставлення рахунку UAN/USD, коефіцієнт індексації. Але не зазначено формули розрахунку. Тому перевірити правильність здійсненого розрахунку комісії не представляється можливим.

Крім того, п.6.1.1. Загальних умов передбачена зміна суми лізингових платежів у випадку зміни встановленого на день укладання договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, а в виставлених рахунках лізингодавцем зазначалася ставка LIBOR на період з місяця.

З метою встановлення відповідності зміни розміру комісії умовам договору по справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 12.03.2012р., в договорі фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р. та в додатках до договору не визначено формули розрахунку чистого нарахування відсотків та змінюваної процентної ставки із застосуванням ставки USD LIBOR (наведені у розрахунку суми боргу т. 1 ,а.с.99);

зміна розміру комісії у зв'язку із зміною ставки USD LIBOR на період 1 місяць передбачена п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, але обчислений ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»у розрахунку суми боргу (т.1,а.с. 99) розмір чистого нарахування відсотків у складі комісії лізингодавця не відповідає вимогам п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, оскільки при розрахунку застосований розмір ставки USD LIBOR на період 3 місяці, а не на період 1 місяць, як передбачено п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу;

експерту не надається за можливе встановити відповідність індексації комісії лізингодавця за 23-24 лізингові періоди в сумі 3640,42 грн., у зв'язку із зміною курсу валюти (долара США) вимогам договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р., в частині нарахування такої індексації на:

- витрати зі страхування предмета лізингу, оскільки врахування позивачем таких витрат у складі комісії лізингодавця не відповідає вимогам п.7.1 Загальних умов фінансового лізингу;

- чисте нарахування відсотків, оскільки в договорі не визначено формули розрахунку чистого нарахування відсотків та змінюваної процентної ставки із застосуванням ставки USD LIBOR, обчислений ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» розмір чистого нарахування відсотків не відповідає вимогам п.6.1.1 Загальних умов фінансового лізингу, застосований позивачем при розрахунку фіксований курс UAH/USD не відповідає вимогам п. 2 Графіку платежів;

- витрати на збір до пенсійного фонду при купівлі валюти 1% та банківську комісію 0,5% 59,34 грн., а також пенсійний фонд та комісія банку з урахуванням коефіцієнту різниці комерційного курсу та курсу НБУ 4,52 грн. за 23-24 періоди лізингу, оскільки підтвердити відповідність таких витрат вимогам п.4.6 договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р. не надається за можливе;

розмір комісії Лізингодавця, зазначений в рахунках-фактурах № L2780-07/08/23-005 від 02.08.10р., № L2780-07/08/24-006 від 01.09.10р. не відповідає вимогам п.7.1 Загальних умов фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № L2780-07/08 від 25.07.2008р. укладеного між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ «Чапаєвське»в частині врахування ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»у складі комісії лізингодавця витрат на страхування предмета лізингу, у т.ч. за 23-24 періоди лізингу.

З аналізу укладеного між сторонами договору разом з додатками, з урахуванням висновку експертизи колегія суддів констатує, що розрахунок лізингових платежів позивачем здійснювався з урахуванням зміни ставки USD LIBOR та зміни встановленого НБУ курсу гривні до долара США за формулою, яка не була передбачена договором та не відповідає формулі зазначеній у Графіку.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Таким чином лізинговий платіж є ціною договору лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Отже, якщо умовами договору або законом передбачено можливість зміни умов договору в односторонньому порядку, то сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Оскільки умовами договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку переглянути розмір лізингових платежів (ціну договору лізингу), але сторони договору не визначили відповідної формули, за якою лізингодавець здійснював розрахунок додаткової винагороди (комісії) у разі зміни розміру лізингових платежів, то , здійснивши перерахунок розміру лізингових платежів за формулою, не узгодженою з відповідачем, позивач фактично змінив в односторонньому порядку умови договору фінансового лізингу, не дотримавшись при цьому передбаченого ст. 188 ГК України порядку внесення змін до договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.09.2011р. по справі №66/311-10.

Таким чином, заявлений позивачем розмір комісії не підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову то колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду в цій частині.

Згідно п.4.9 Договору фінансового лізингу, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмету Лізингу Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними у графіку, який є додатком 1 до Договору.

Пунктами 6.1. -6.2. Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили підстави зміни лізингових платежів в односторонньому порядку лізингодавцем, а саме у зв'язку з із зміною встановленого на день укладання Договору розміру ставки USD LIBOR, зміною законодавства щодо лізингової діяльності, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, зміною на день складання рахунку встановленого НБУ курсу гривні до долару США, в інших випадках, визначених договором.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Ураховуючи те, що оспорювані положення договору фінансового лізингу та Загальних умов фінансового лізингу узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не суперечать ним, при укладенні договорів фінансового лізингу відповідач не заперечував проти його умов, то зустрічний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 р. у справі № 5005/809/2011 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

В задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текс постанови складено 10.07.2012р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха