Рішення № 25179767, 10.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2012 р. Справа № 5019/783/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

до відповідача фізичної особи-підприємця Наливайко Лариси Василівни

про стягнення в сумі 7 063 грн. 86 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Янкевич Л.Д. (довіреність № 10-4364 від 30.12.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Наливайко Лариси Василівни про стягнення 8 040 грн. 21 коп. заборгованості за поставлений природній газ.

10.07.2012р. позивач подав повідомлення, в якому вказує, що відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 976 грн. 35 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.06.2012р. та 14.06.2012р. (а.с. 34-35), в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь 7 063 грн. 86 коп. заборгованості за поставлений природній газ.

В судовому засіданні 10.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням повідомлення про часткову оплату заборгованості.

Відповідач в судове засідання 10.07.2012р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, вимог не заперечив, відзиву на позов не подав.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем Хіночиком Олексієм Олексійовичем (далі - споживач) був укладений договір № 465/12-ГРК про постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір; 7-13), відповідно до умов якого постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно з пунктом 5.3.3 Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.7 Договору постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункт 2.9 Договору).

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати до 23 числа місяця, що передує місяцю поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку № 2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач протягом січня-лютого 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 20 455 грн. 21 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 15-16).

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору, частково розрахувався з позивачем за поставлений природній газ в сумі 13 391 грн. 35 коп., що підтверджується платіжним дорученнями (а.с. 23-27, 34-35).

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений природній газ в сумі 7 063 грн. 86 коп..

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 063 грн. 86 коп. заборгованості за поставлений природній газ стверджуються Договором, актами передачі-приймання природного газу та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 7 063 грн. 86 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця Наливайко Лариси Василівни (33000, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Білякова, буд 4, код ЄДРПОУ 03366701) -7 063 грн. 86 коп. заборгованості за поставлений природній газ та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "13" липня 2012р..