Рішення № 25179510, 10.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.12 Справа № 3/5014/1286/2012

За позовом Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 122 407 грн. 93 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Губарєва Н.О., довіреність №6/43-296 від 11.06.2012 (до перерви);

від відповідача - Рибас А.С., юрисконсульт І категорії, довіреність №14 від 28.12.2010.

В судовому засіданні 26.06.2012 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10 годин 40 хвилин 10.07.2012.

в с т а н о в и в:

Суть спору: 28.05.2012 Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу»(далі -позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія»(далі - відповідач) заборгованості у сумі 122407,93 грн., з яких: 45768,96 грн. -пеня, 76638,97 грн. -штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003140/09 від 26.01.2009, за яким передане індивідуально визначене майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 3297,5 кв.м.

Одночасно укладено договір №1-09 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідач вчасно не сплачував надані послуги у зв'язку з чим постійно виникала заборгованість. На момент звернення з позовом відповідач повністю розрахувався по основному боргу, однак, станом на 17.05.2012 відповідачем не сплачено штрафних санкцій за несвоєчасну сплату по договору.

На підставі викладеного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 45768,96 грн. та штраф відповідно до вимог ст. 231 ГК України в розмірі 76638,97 грн.

В ході судового розгляду справи позивач відповідними заявами неодноразово зменшував розмір позовних вимог та заявою за № 6/43-334 від 05.07.2012 остаточно просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 75396,18 грн. та пеню у розмірі 38526,98 грн., всього -113923,16 грн.

Вказані заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняті господарським судом до розгляду.

Клопотанням від 05.07.2012 №6/43-334 позивач просить справу розглянути за його відсутністю.

Відповідачем надано заперечення №7/50-838 від 12.06.2012 на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погоджується з підстав, викладених у запереченнях.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні надано заяву №7/50-837 від 12.06.2012 про застосування позовної давності, в якій зазначено, що позивачем заявлені вимоги про сплату пені та штрафу із пропущенням строку позовної давності. Таким чином, до вимог щодо сплати штрафних санкцій за період з січня по квітень 2011 року може бути застосовано позовну давність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

26.01.2009 між Фондом державного майна України по Луганській області та ТОВ «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія»було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003140/09, за яким передане індивідуально визначене майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 3297,5 кв.м. (а.с. 7-10).

Одночасно, на підставі договору № 003140/09 від 26.01.2009, між позивачем та відповідачем було укладено договір №1-09 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 1.1 договору, балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач) відшкодовує балансоутримувачу пов'язані з цим витрати та комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами згідно з додатками №1 та №2 до цього договору (а.с. 16, 17).

Відповідно до п. 2.2.3 договору, сторони домовились не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за: послуги на утримання приміщень, в сумі 80060,0 грн. щомісячно, крім того ПДВ -16012,0 грн. щомісячно; опалення згідно з виставленими рахунками; електроенергію згідно з виставленими рахунками; господарсько-питну воду та оброблення стоків згідно з виставленими рахунками; інші витрати, які пов'язані з обслуговуванням та утриманням орендованих приміщень згідно з виставленими рахунками.

Між сторонами було укладено додаткові угоди до договору №1-09 від 26.01.2009, а саме: додаткова угода № 2 від 30.12.2009, додаткова угода №3 від 29.03.2010, додаткова угода №5 від 21.10.2011, якими було змінено щомісячну вартість послуг (а.с. 18, 22, 25).

21.10.2011 договір оренди державного нерухомого майна №003140/09 було розірвано та повернуто майно за актом приймання-передачі від 30.11.2011 (а.с. 27).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надав послуги в повному обсязі за період січень-листопад 2011 року, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг) (а.с. 28-37), однак відповідач вчасно не сплачував надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на момент звернення з позовом була погашена.

В підтвердження погашення заборгованості за договором, позивачем надано бухгалтерську довідку послідовності погашення зобов'язань відповідача (а.с. 42-43), а також копії платіжних доручень, виписок з банку та протоколи погашення зустрічних вимог (а.с. 90-150, т.1; 1-96, т.2).

Відповідно до п. 4.2 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Враховуючи приписи ст. 230 та п.6 ст. 232 ГК України, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з січня 2011 року по листопад 2011 року в розмірі 38526,98 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим до матеріалів справи (а.с. 133-135, т.2).

Крім того, з посиланням на приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 75396,18 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості. Укладеним сторонами у справі договором даний вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання не передбачений.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу лист №6/42 від 28.03.2012 про сплату штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання -оплати на утримання приміщень, на який отримано листа №7-41-600 від 24.04.2012 з відповіддю не порушувати питання про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне проведення розрахунків по договору №1-09 від 26.01.2009 (а.с. 39).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач виконав свої обов'язки за договором -надав послуги, а відповідач в порушення умов договору, платежі вносив не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з січня 2011 року по листопад 2011 року в розмірі 38526,98 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим до матеріалів справи.

Разом з цим суд враховує заявлене відповідачем клопотання про застосування до вимог позивача про стягнення пені позовної давності, встановленої ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 2.2.3 договору № 1-09 від 26.01.2009 передбачено, що плата за договором вноситься не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, перебіг позовної давності за зобов'язаннями, що випливають з договору, починається з 11 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 17.05.2012, про що свідчить поштовий штемпель на поштовому конверті (а.с.65 т.1).

З огляду на наведене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за період з 17 травня 2011 року по листопад 2011 року включно в загальному розмірі 21 114,95 грн., а у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за договором № 1-09 від 26.01.2009 за період з січня по березень 2011 року включно, слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого грошового зобов'язання у розмірі 75396,18 грн. задоволенню не підлягає, оскільки приписи абз. 3 пункту 2 ст. 231 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічну правову позицію викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути із Державного бюджету України частину зайво сплаченого судового збору у сумі 169,69 грн., сплачений платіжним дорученням від 17.05.2012 № 391 згідно до ухвали суду.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 71, код ЄДРПОУ 35774461, на користь Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, код ЄДРПОУ 33968601, пеню за прострочення оплати за договором № 1-09 від 26.01.2009 за період з 17 травня 2011 року по листопад 2011 року (включно) в розмірі -21 114 грн. 95 коп. (двадцять одна тисяча сто чотирнадцять гривень 95 копійок), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2012.

Суддя А.В. Секірський