Рішення № 25179345, 11.07.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5016/1144/2012(16/72)

м. Миколаїв

за позовом: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А), ЄДРПОУ 31319242

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (поштова адреса: 54056 м. Миколаїв, пр. Миру 62-А, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адм. Макарова, 41) ЄДРПОУ 08029523

про: стягнення 29150,24 грн.,

суддя В.Д. Фролов

представники сторін:

від позивача: Громова Л.А. за довіреністю

від відповідача: Старчеус О.С. . за довіреністю

в засіданні приймає участь:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27505,68 грн., 36,67 грн. збитків від інфляції, 260,74 грн. - 3% річних, 1347,15 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 210.20 від 13.01.2012 р. на закупівлю за державні кошти, нарядом на включення системи опалення, норм ст.ст. 526, 625, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем спожито теплову енергію на суму 27505,68 грн., борг не погашено.

Представник відповідача позов визнає частково. Просить зменшити розмір пені до 100,00 грн. В обґрунтування посилається на ст. ст. 22, 51, 121 Бюджетного кодексу України, те, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва як бюджетна установа МО України не отримує згідно з кошторисом коштів для оплати штрафних санкцій, а проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як підтверджується матеріалами справи, 13 січня, між ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва, укладено договір про закупівлю за державні кошти № 210.20. У відповідності до п. 1.1. якого позивач зобов'язувався у 2012 році надавати послуги з теплопостачання згідно з додатком № 1 цього договору, а відповідач прийняти та оплатити ці послуги.

Свої обов'язки згідно з умовами Договору позивач виконував належним чином, що підтверджено нарядом на включення та відключення системи опалення у відповідності до п. 6.1.8.Договору, що підписаний сторонами. У відповідності до п. 3.2 Договору розрахунки за послуги з теплопостачання здійснюються по тарифам, затвердженим відповідно до діючого законодавства. П. 4.1.2 передбачено порядок розрахунків за надані послуги при відсутності приладів обліку по тарифу за опалення 1 м кв. загальної площі з оплатою на протязі опалювального періоду. Усі розрахунки по даному договору на підставі п. 4.4. Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування Споживачем (Відповідачем) авансових платежів на поточний місяць на підставі наданих Виконавцем (Позивачем) рахунків на передплату до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок, як зазначено сторонами у п. 4.5 Договору здійснюються відповідно до рахунку-фактури, наданого Виконавцем (Позивачем) до 25 числа поточного місяця. Згідно з договором № 210.20 від 13.01.2012 р. позивач відпустив теплову енергію за термін 01.02.2012 р. по 16.04.2012 р. на загальну суму 45 842,80 грн., з якої сплачено 18 337,12 грн., що підтверджується нарядом на включення та виключення системи опалення, копією проведеної оплати та розрахунком основного боргу. На оплату спожитої теплової енергії позивачем були надані рахунки та акти звіряння у відповідності до п. 4.5 Договору, що підтверджено підписом представника відповідача.

Нарахування сум проплати за послуги по договору № 210.20 проводилося в період з 01.02.2012 р. по 16.04.2012 р. згідно з встановленим тарифом за 1 кв. м., що вказано у виставлених рахунках на оплату. Але відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за послуги по договору та спожив теплової енергії на суму 45 842,80 грн., з якої сплачено 18337,12 грн. Таким чином, заборгованість за вказаний період склала 27,505,68 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України за невиконання умов договору за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р. нарахована суму збитків від інфляції 36,67 грн., за період з 26.02.2012 р. по 31.05.2012 р. суму 3% річних - 260,74 грн., та к відповідності де п. 7.4 Договору за період з 26.02.2012 р. по 31.05.2012 р. нарахована сума пені у розмірі 1347,15 грн.

Як стверджує позивач та як вбачається з матеріалів справи, відповідач не розрахувався за надані послуги по договору.

Згідно зі ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду, шляхом надання відповідних доказів, факт повного виконання взятих на себе договірних зобов'язань за спірний період, не спростував доводів позивача та наведені останнім розрахунки.

Отже, станом на день подачі позову основний борг відповідача перед позивачем, за розрахунком останнього, складає 27505,68 грн.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з правилами ст. 610, п.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених норм та умов договору вбачається, що позивач крім основного боргу правомірно нарахував відповідачу до стягнення суму збитків від інфляції 36,67 грн., за період з 26.02.2012 р. по 31.05.2012 р. суму 3% річних - 260,74 грн.

У відповідності до п. 7.4 Договору за період з 26.02.2012 р. по 31.05.2012 р. позивачем нарахована сума пені у розмірі 1347,15 грн. з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 7,75%. В той же час відповідно до постанови НБУ від 21.03.2012 г. № 102 облікова ставка НБУ становіть 7,5 %. Таким чином, розрахунок пені не відповідає постанові НБУ від 21.03.2012 г. № 102.

Крім того, Відповідач просить суд зменшити розмір пені до 100,00 грн.

Пункт 3 ч. І ст. 83 ГПК України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина перша статті 233 ГК України також передбачає таку можливість. При цьому згідно з приписами цієї статті при зменшенні розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим з винної сторони підлягає стягненню як основний борг так і штрафні санкції, тому позовні вимоги заявлені обґрунтовано, та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська , 5а, код ЄДРПОУ 31319242) суму основного боргу в розмірі 27505,68 грн., 36,67 грн. збитків від інфляції, 260,74 грн. - 3% річних, 100 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Суддя В.Д.Фролов