Рішення № 25178894, 10.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа№ 5015/1693/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(м. Кузнецовськ)до відповідача:Закритого акціонерного товариства «Техенерго»(м. Львів)про:стягнення 5 345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 16 коп. (з яких: 1848,33 грн. -пеня; 3 496,83 грн. - штраф) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С.Представники:

Позивача:Осіпчук О. Ю. -представник (довіреність № 1004 від 26.04.2012 р.)Відповідача:Таранова Х. С. -представник (довіреність № 19 від 10.05.2012 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

27.04.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 1805 поступила позовна заява від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(м. Кузнецовськ) до Закритого акціонерного товариства «Техенерго»(м. Львів) про стягнення 5 345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 16 коп. (з яких: 1848,33 грн. -пеня; 3 496,83 грн. - штраф).

Ухвалою суду від 28.04.2012 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 22.05.2012 р.

11.05.2012 р. до суду за вх. № 10159/12 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в позові повністю. До зазначеного відзиву долучено копію договору № 11.12.52 від 14.04.2011 р., копію додатку № 2 до договору № 11.12.52 від 14.04.2011 р., копію факсограми № 141/061/F-2520 від 02.08.2011 р., копію відповіді на факсограму вих. № 11/08-637 від 04.08.2011 р., копію листа № 061-6а/1724 У від 12.08.2011 р., копію листа вих. № 11/08-668 від 16.08.2011 р., копії накладних, копію акту № 1 за жовтень 2011 р., копію претензії № 011/10221 від 23.09.2011 р. та копію відповіді на претензію № 11/09-796 від 28.09.2011 р.

22.05.2012 р. до суду за вх. № 11052/12 від позивача поступило клопотання, в якому він повідомив суд про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного клопотання долучено копію довідки з ЄДРЮОФОП серія А3 № 043171 станом на 08.05.2012 р., копію свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 № 007230 та копію витягу з ЄДРЮОФОП серія АД № 162819 станом на 08.06.2010 р.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. представником відповідача було подано копію довідки з ЄДРЮОФОП станом на 11.05.2012 р., копію виписки з ЄДРЮОФОП серія ААВ № 480012 від10.05.2012 р. та акт звірки розрахунків станом на 20.04.2012 р.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. представники сторін звернулись з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. було оголошено перерву до 21.06.2012 р.

15.06.2012 р. до суду за вх. № 13227/12 від позивача поступило додаткове пояснення у справі, в якому він зазначив, що вихідні дані для коригування проекту СВСП були передані відповідачу лише у вересні 2011 року.

Судове засідання, призначене на 21.06.2012 р., не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Цікало А. І. у відряджені.

Ухвалою суду від 22.06.2012 р. розгляд справи було призначено на 27.06.2012 р.

27.06.2012 р. до суду за вх. № 14274/12 від представника відповідача поступило клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 27.06.2012 р., у зв'язку з неявкою представника позивача та зверненням представника відповідача з клопотанням про продовження строку розгляду справи, було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 10.07.2012 р.

Позивач вимоги суду повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

З приводу заявленого позову представник позивача пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язувався виконати коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС. Зазначеним договором встановлено строк закінчення робіт -липень 2011 р. Однак, відповідач, порушуючи умови договору, передав технічну документацію позивачу лише 07.09.2011 р. У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання робіт, позивачем, відповідно до умов договору, нараховано 1848,33 грн. -пені та 3 496,83 грн. -штрафу.

Відповідач вимоги суду повністю не виконав, явку повноваженого представника в судове засідання забезпечив.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що позивач, в порушення умов договору, не надав відповідачу вихідних даних, необхідних для виконання коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС. Позивач підтвердив, що вихідні дані, необхідних для виконання коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС, були передані відповідачу на початку вересня 2011 року (пояснення від 11.06.2012 р. вих. № 001-13/6665 долучено до матеріалів справи).

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

14 квітня 2011 року між відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(позивач) та Закритим акціонерним товариством «Техенерго»(відповідач) був укладений договір № 11.12.52 про закупівлю робіт за державні кошти (надалі -Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач зобов'язувався у 2011 році на свій ризик власними та залученими силами за завданням позивача виконати проектно-вишукувальні роботи згідно технічних вимог позивача і ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України», а позивач прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування робіт: коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк виконання робіт: початок - не пізніше 5 днів з моменту підписання договору; закінчення - липень 2011 року.

Згідно з п. 5.3. Договору, терміни виконання робіт визначені в календарному графіку виконання роботи (додаток № 2, який є невід'ємною частиною договору № 11.12.52 від 14.04.2011 р.).

Відповідно до п. 5.4 Договору, замовник (позивач) має право приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення, за погодженням із виконавцем (відповідачем).

В пп. 6.1.4 Договору передбачено, що замовник (позивач) за фактом підписання договору зобов'язується надати виконавцю (відповідачу) необхідні для виконання проектно-вишукувальних робіт вихідні дані, згідно технічного завдання. Виконавець за результатами проведення оцінки вихідних даних залишає за собою право на запит додаткових вихідних даних для завершення виконання проектних робіт.

Між сторонами був підписаний додаток № 2 до договору №11.12.52 від 14.04.2011 р., яким затверджено календарний графік виконання робіт та визначено термін закінчення робіт - липень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в повному об'ємі технічна документація була надана позивачу лише 07.09.2011 р., що підтверджується накладними № 236-ТЭ від 29.07.2011 р., № 237-ТЭ від 17.08.2011 р. та № 239-ТЭ від 07.09.2011 р. (копії долучено до матеріалів справи).

Згідно пп. 7.3.4. Договору, за порушення строків виконання робіт по договору виконавець (відповідач) зобов'язаний сплатити замовнику (позивачу) пеню в розмірі 0,1% вартості не виконаних в строк робіт за кожний день прострочки. За прострочку виконання робіт понад тридцять днів виконавець додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

23.09.2011 р. позивач за вих. №001/10221 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити пеню та штраф за прострочення виконання зобов'язання по договору №11.12.52 від 14.04.2011 р.

У відповідь на претензію, відповідач листом від 28.09.2011 р. за вих. №11/09-796 повідомив про необґрунтованість вимог позивача, викладених у претензії.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Частина 2 вказаної статті передбачає, що підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 890 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 даної статті визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 220 ГК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із ч. 1 ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ГК України, у разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, 02.08.2011 р. позивач надіслав відповідачу факсограму за вих. №141/061/F-2520 (копію долучено до матеріалів справи), в якій, у зв'язку з необхідністю корегування частини вихідних даних, просив відповідача, у разі погодження останнім переносу терміну виконання робіт на 30.08.2011 р., направити на адресу позивача відповідний скорегований календарний план робіт.

У відповідь на факсограму, відповідач надіслав на адресу позивача для підписання скорегований календарний графік виконання робіт до договору №11.12.52 від 14.04.2011 р. разом із супровідним листом за вих. №11/08-637 від 04.08.2011 р., в якому просив після підписання направити один примірник скорегованого календарного графіка робіт на його адресу.

12.08.2011 р. позивач листом за вих. № 061-6а/1724У (копію листа долучено до матеріалів справи) повідомив відповідача про повернення без оформлення скорегованого календарного графіку виконання робіт до договору №11.12.52 від 14.04.2011 р., так як згідно умов цього договору (п.11.6) всі зміни та доповнення оформляються додатковими угодами, та просив відповідача направити йому додаткову угоду з скорегованим календарним графіком робіт до договору №11.12.52 від 14.04.2011 р.

Відповідач надіслав позивачу додаткову угоду № 1 зі скорегованим календарним графіком виконання робіт разом, в якому просив позивача після підписання направити один примірник зазначеної додаткової угоди зі скорегованим календарним графіком виконання роботи на його адресу, що підтверджується супровідним листом від 16.08.2011 р. вих. № 11/08-668 (копію долучено до матеріалів справи).

Позивачем не надано доказів надіслання відповідачу належним чином оформленої додаткової угоди № 1 до договору № 11.12.52 від 14.04.2011 р. із скорегованим графіком виконання робіт.

Крім того, позивач підтвердив, що вихідні дані, необхідних для виконання коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС, були передані відповідачу лише на початку вересня 2011 року.

Не зважаючи на це, відповідачем самостійно було зібрані вихідні дані, виконано роботи та передано позивачу, що підтверджується відповідними накладними та актом виконаних робіт.

З огляду на викладене, відповідач не несе відповідальності за прострочення виконання робіт за договором, оскільки позивач не надавав відповідачу необхідні вихідні дані для виконання коригування проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню в частині впровадження системи виявлення вільних та слабо закріплених предметів на енергоблоці № 1 ВП РАЕС, передбачених договором, та з власної ініціативи відстрочив термін виконання робі, що підтверджується факсограмою позивача від 02.08.2011 р. вих. №141/061/F-2520 та наведеною перепискою, що велась між сторонами.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позовних вимог заперечив повністю, представив суду належні докази в підтвердження своїх заперечень, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(м. Кузнецовськ) до Закритого акціонерного товариства «Техенерго»(м. Львів) про стягнення 5 345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 16 коп. (з яких: 1848,33 грн. -пеня; 3 496,83 грн. - штраф) не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно платіжного доручення № 2463 від 10.04.2012 р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі на 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., ніж встановлено законом, суд дійшов висновку про доцільність повернення судового збору позивачу в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 205, 206, 509, 612, 613, 626, 887, 888, 890 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 220, 221 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(м. Кузнецовськ) до Закритого акціонерного товариства «Техенерго»(м. Львів) про стягнення 5 345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 16 коп. (з яких: 1848,33 грн. -пеня; 3 496,83 грн. - штраф) -відмовити повністю.

2. Повернути Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400; код ЄДРПОУ 05425046) передплачену суму судового збору в розмірі 31 (тридцять одну) грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.