Рішення № 25178868, 11.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа№ 5015/2483/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,до відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Давидів,про: стягнення заборгованості. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Карвацька З.З. -довіреність від 15.02.2011 року №14,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою від 19.06.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.07.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №4354/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01.06.2011 р. по 30.04.2012 р. виникла заборгованість на загальну суму 17 829,03 грн. Крім того, відповідачу нараховано 208,59 грн. пені, 659,64 грн. інфляційних втрат, 163,77 грн. -3% річних.

В судовому засіданні 11.07.2012 року позивачем подано заяву, якою просить стягнути з відповідача 14 091,91 грн. основного боргу, 659,64 грн. інфляційних втрат, 163,77 грн. -3% річних. Провадження у справі в частині стягнення пені просить припинити за відсутністю предмета спору. Подану заяву суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки з доданих до неї документів вбачається, що відповідачем погашено 4 000,00 грн. боргу.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, зазначеною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, від 18.06.2012 року: АДРЕСА_1. Ухвалу суду відповідачем отримано завчасно -21.06.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для належної підготовки до участі у справі та реалізації гарантованого Конституцією України права на захист. Однак, таким правом відповідач не скористався, в судове засідання не з'явився, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №4354/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 р. (надалі -Договір). За цим договором теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води (пункт 2.1 Договору).

Факт включення відповідачу системи теплоспоживання в опалювальному сезоні 2011/2012 рр. підтверджується актом від 24.10.2011 р.

Внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з 01.06.2011 р. по 30.04.2012 р. виникла заборгованість у сумі 17 829,03 грн. Відповідачем сплачено 4 000,00 грн. вартості спожитої теплової енергії, про що свідчать представлені позивачем копії банківських виписок, призначення платежу -оплата за теплоенергію.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення вартості теплової енергії є обгрунтованими.

При визначенні суми вартості теплової енергії, суд дійшов висновку про безпідставність зарахування позивачем проведених після порушення провадження у справі проплат у суму пені. Зазначене мотивовано тим, що відповідач самостійно визначив у призначенні платежу -оплата за теплову енергію. За таких обставин у позивача відсутні правові підстави для зміни призначення платежу, оскільки саме відповідачу надано виняткове право на розпорядження власними коштами. З огляду на це підставними та обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 829,03 грн. основного боргу. В частині стягнення решти 262,91 грн. основного боргу провадження у справі потрібно припинити за відсутністю предмета спору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 659,64 грн. інфляційних втрат, 163,77 грн. -3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору з огляду на погашення пені, то воно задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не погашав пені. Відповідно до пункту 7.2.3 Договору споживач (відповідач у справі) за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За таких обставин обґрунтованим є нарахування позивачем пені в сумі 208,59 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Д.Апостола, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 13 829,03 грн. основного боргу, 659,64 грн. інфляційних втрат, 163,77 грн. -3% річних, 208,59 грн. пені, 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В частині стягнення решти 262,91 грн. основного боргу -провадження у справі припинити.

Повний текст рішення складено 16.07.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.