Рішення № 25178842, 05.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/5792-2012 05.07.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

Про стягнення 5 220,10 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Самборська Ю.В. -представник за довіреністю № 670-12 від 12.12.11.;

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 220,10грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.12. порушено провадження у справі № 5011-30/5792-2012, розгляд справи було призначено на 22.05.12.

22.05.12. представник позивача через відділ діловодства подав клопотання про направлення судового запиту до Управління ДАІ ГУМВС України у Запорізькій області щодо надання відомостей про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КпАП України "Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки" на водія ОСОБА_3 у зв'язку з ДТП, що сталася 10.03.09. в м. Запоріжжя, по вул. Набережна магістраль-електророопора № 100 за участю транспортного засобу Субару, д/н НОМЕР_1, та автомобіля Мітсубісі, д/н НОМЕР_3. Позивач в поданому клопотанні зазначає, що він самостійно звертався з відповідними запитом до ДАІ, однак відповіді не отримав.

В судове засідання 22.05.12. представник позивача з'явився, надав додаткові документи по справі, підтримав клопотання про направлення судового запиту.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 26.06.12.

12.06.12. через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, виходячи з наступного. Відповідно до полісу страхування страхувальником є ОСОБА_8, в свою чергу згідно з довідкою ДАІ та постановою суду від 09.06.09. водієм забезпеченого транспортного засобу Мітсубісі р.н. НОМЕР_3 під час ДТП 10.03.09 був ОСОБА_3

Відповідач зазначає, що дія договору першого типу поширюється на експлуатацію забезпеченого транспортного засобу будь-якою особою, яка експлуатувала його на законних підставах, проте при зверненні позивача з претензією № Н-1229/12 від 07.12.11. відповідачу не було надано документів, які підтверджують законність управління ОСОБА_3 автомобілем Мітсубісі р.н. НОМЕР_3 під час ДТП, що унеможливлює кваліфікувати випадок страховим відповідно до ст..6 п. 15.1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». У зв'язку з чим, на адресу позивача будо направлено лист № 34/У12 від 10.01.12., з проханням підтвердити документально наявність у водія автомобіля Мітсубісі р.н. НОМЕР_3 законних підстав для експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

22.06.12. через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на відзив, відповідно до яких позивач зазначає, що управління транспортним засобом без правових підстав є адміністративним правопорушенням, за вчинення якого законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно відповіді УДАІ в Запорізькій області від 24.05.12. на запит суду відносно громадянина ОСОБА_3 адміністративний протокол за ст. 126 КУпАП 10.03.09. не складався. Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Ухвалою суду від 26.06.12. розгляд справи було відкладено на 05.07.12. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 05.07.12. представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.12. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/5792-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.08. між ТДВ "Альянс Україна", як страховиком, та ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 200.0067555, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Субару, д.р.н. НОМЕР_1.

Як вбачається з довідки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 8353613, 10.03.09. в м. Запоріжжі на вул. Набережна магістраль біля електроопори № 100 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Субару, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля Мітсубісі, д.р.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.09. № 3-908/09 гр. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.03.09. страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно зі висновком спеціаліста № 353 від 18.03.09. експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Субару, д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка відбулась 10.03.09., складає 7 681,50 грн.

Відповідно до страхового акту № 200-7375-09 від 16.06.09., пошкодження транспортного засобу марки Субару, д.р.н. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 10.03.09. в м. Запоріжжі за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування на підставі висновку спеціаліста № 353 від 18.03.09., акту розбіжностей від 13.04.09. та кошторису витрат на ремонт транспортного засобу у розмірі 5 730,10 грн.

Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачем згідно платіжного доручення № 7393 від 26.06.09. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. ОСОБА_8 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9047041 (тип 1), відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Мітсубісі, д.р.н. НОМЕР_3, ліміт за шкоду майну -25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

07.12.11. позивач направив на адресу відповідача претензію № Н-1229/12 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП.

10.01.12. відповідач направив позивачеві лист № 34/У12 з проханням підтвердити документально наявність у водія автомобіля Мітсубісі, д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 законних підстав для експлуатації забезпеченого засобу після чого буде розглянуто питання про виплату страхового відшкодування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, а також будь-якої особи, що експлуатує транспортний засіб на законних підставах, в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Мітсубісі, д.р.н. НОМЕР_3, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/9047041).

Вина водія, який керував автомобілем Мітсубісі, д.р.н. НОМЕР_3, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.09. у справі № 3-908/09.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Субару, д.р.н. НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9047041), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 200.0067555 від 25.04.08., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Судом не приймаються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з наступних підстав.

Згідно із п. 15.1 ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону, чинної на момент настання пригоди) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Експлуатація транспортного засобу на законних підставах означає, що керування транспортним засобом відбувається без порушення вимог закону та за умови відсутності передбаченої законом адміністративно-правової або кримінально-правової відповідальності особи, яка керує транспортним засобом без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи наявний поліс № ВВ/9047041, який був укладений на умовах п.1 ст.15 Закону, що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

З залученої до матеріалів справи довідки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 8353613 вбачається, що під час настання дорожньо-транспортної пригоди інспектором ДАІ не було встановлено порушення водієм ОСОБА_3 п.2.1 та п.2.2 Правил дорожнього руху, які визначають законність підстав експлуатації транспортного засобу.

Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь на запит суду УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 24.05.12. № 10/10-1866, з якої вбачається, що відносно гр. ОСОБА_3 адміністративний протокол за ст. 126 КУпАП 10.03.09. не складався, а отже підстав стверджувати про незаконність підстав керування у даному випадку немає.

Доказів складання по факту пригоди протоколу за ст.126 КУпАП, яка передбачає адміністративно-правову відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким засобом, відповідачем суду надано не було.

Полісом № ВВ/9047041 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25500,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВВ/9047041 становить 510,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 5220,10 грн. (5730,10 грн.-510 грн.).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 31 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АХА Страхування»(04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107 м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 5220 (п'ять тисяч двісті двадцять) грн. 10 коп. страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. На підставі даного рішення повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107 м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) з Державного бюджету України 31,50 грн. (тридцять одну гривню 50 коп.) зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 4412 від 11.04.2012 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко