Рішення № 25178832, 09.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа№ 5015/2224/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»від імені якої діє Львівська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Львів

про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Малишак А.С. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»від імені якої діє Львівська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.06.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що долучене до матеріалів справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

11.11.2010 р. між ПрАТ «АСК «Інго Україна» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір № 640516678.10 страхування транспортного засобу.

Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом «Тойота Корола», державний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 2 договору від 11.11.2010 р. № 640516678.10 страховим випадком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

Договір від 11.11.2010 р. № 640516678.10 діяв з 11.11.2010 р. до 10.11.2011 р.

16.08.2011 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем "ГАЗ-24" (державний номерний знак НОМЕР_2) у м. Дрогобич, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Тойота Корола», державний номер НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_2.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.09.2011 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

22.08.2011 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

30.08.2011 р. експертом Холодцовим Д.В. складено висновок № 3737/11 дослідження спеціаліста-автотоварознавця щодо визначення розміру матеріального збитку у зв'язку з аварійними пошкодженнями, спричиненими автомобілю «Тойота Корола», державний номер НОМЕР_1, в якому зазначено, що матеріальний збиток, нанесений власнику даного автомобіля внаслідок його пошкодження при ДТП становить 3 050, 47 грн.

30.08.2011 р. позивач згідно страхового акту № 2171 сплатив страхове відшкодування у розмірі 2 528, 01 грн. (платіжне доручення від 14.09.2011 р. № 8176).

Судом також встановлено, що між ВАТ "НАСК "Оранта" в особі Львівської обласної дирекції та ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1344705).

15.03.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 128 про відшкодування сплаченої страхувальнику суми у розмірі 2 528, 00 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, станом на час розгляду справи шкода в розмірі 2 528, 00 грн. позивачу не відшкодована.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом, внаслідок зіткнення двох автомобілів -«ГАЗ - 24», водій якого ОСОБА_3 та «Тойота»водій якого ОСОБА_2, останньому з них завдано шкоди, яка полягає у пошкодженні його майна, витратах, необхідних для його відновлення.

Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 05.09.2011 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, оскільки позивач відшкодував потерпілому ОСОБА_2 витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, то у відповідача виник обов'язок з відшкодування майнової шкоди, завданої майну ОСОБА_2 так як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до Положення про Львівську обласну дирекцію ВАТ НАСК "Оранта», затвердженого рішенням Правління НАСК "Оранта»30.11.2010 № 410, одним із завдань дирекції є забезпечення захисту інтересів Компанії у системі судів загальної юрисдикції з усіма правами, які надаються законом позивачу, відповідачу, третій особі, тому позивач звернувся із позовом до господарського суду Львівської області з дотриманням приписів ст. 15 ГПК України.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1344705), укладеного між ВАТ "НАСК "Оранта" та ОСОБА_3 було передбачено, що франшиза становить 510, 00 грн.

Таким чином, до стягненя підлягають суми виплаченого позивачем страхового відшкодування за виключенням суми франшизи в розмірі 510, 00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу на загальну суму 2 018, 00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача.

Враховуючи наведені обставини, керуючись ст.ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 355 Господарського кодексу України, статтями 9, 27 Закону України "Про страхування", статтями 1, 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01035, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму в розмірі 3 627, 50 грн. з яких:

- 2 018, 00 грн. завданої шкоди у порядку регресу;

- 1 609, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.