Рішення № 25178738, 12.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/7869-2012 12.07.12

За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду

та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного

товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

До Фізичної особи -підприємця Манушевич Каріни Анатоліївни

Про стягнення 20 394,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Степенко О.Д. -по дов. № 190 від 08.02.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення з Фізичної особи -підприємця Манушевич Каріни Анатоліївни 20 394,00 грн. основного боргу, який виник за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нежитлових приміщень № 22 від 01.06.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/7869-2012 та призначено її до розгляду на 03.07.2012.

Позивачем 03.07.2012 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 13 596,00 грн. основного боргу.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого на запит суду про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі, вбачається, що місцем проживання відповідача є : АДРЕСА_1, а отже, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреси, що зазначені в позовній заяві, та за якими вона і була надіслана позивачем відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7869-2012 від 03.07.2012, в зв'язку не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2012, розгляд справи був відкладений на 12.07.0212.

Також даною ухвалою було зобов'язано позивача в строк до 06.07.2012 надіслати копію позовної заяви та додані до неї документи відповідачу за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (АДРЕСА_1), докази надіслання подати в засідання суду.

Позивачем 09.07.2012 до відділу діловодства суду подано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за вищевказаною адресою.

Позивач в судовому засіданні 12.07.2012 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 12.07.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2012 та ухвалі від 03.07.2012 не виконав.

Відповідачем 12.07.2012 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, зв'язку з неможливістю явки представника відповідача.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні, оскільки заявником не наведено жодної поважної причини неможливості представнику відповідача з'явитись в судове засідання та не подано доказів в підтвердження. Також не вказано причин неможливості прийняти участь в засіданні суду й самому відповідачу. Суд відзначає, що відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 12.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.06.2010 між Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем Манушевич Каріною Анатоліївною (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 22 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване по АДРЕСА_2, загальною площею 113,30 кв. м. для використання його під офіс.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за березень та квітень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13 596,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.06.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 113,30 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 6.8. договору вбачається, що строк його дії встановлений з 01.06.2010 до 31.12.2012.

30.04.2012 сторонами укладено угоду до договору, згідно якої сторони домовились розірвати договір оренди приміщення № 22 від 01.06.2010.

За актом приймання-передачі від 30.04.2012 орендар повернув, а орендодавець прийняв нежилі приміщення площею 113,30 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 2.1. договору загальна орендна плата по цьому договору становить 6 798,00 на місяць в т. ч. ПДВ.

Додатковою угодою від 01.04.2011 розмір орендної плати визначено сторонами в розмірі 21 474,16 грн.

Орендар зобов'язаний повністю щомісяця до 20 числа поточного місяця повністю оплатити отриманий рахунок незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

В матеріалах справи рахунки відсутні та не подано доказів їх виставлення відповідачу, проте слід відзначити, що розмір орендної плати є фіксованим та в договорі визначено строки її внесення, а отже ніщо не перешкоджало відповідачу здійснювати оплату орендної плати без рахунків.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення вищезазначених платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за березень та квітень 2012 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 13 596,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 13 596,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 13 596 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 13.07.2012.

СуддяВ.В.Сівакова