Рішення № 25178686, 09.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа№ 5015/2065/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд», м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура», м.Львів

про стягнення 15 371,06 грн.

за участю представників:

від позивача: Амброс М.Р. -представник

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд»до Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура»про стягнення заборгованості на суму 15 532,56 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 26.06.2012 р.

26.06.2012 р. представник позивача подав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 15 371,06 грн. заборгованості. Відтак, позов підлягає розгляду в межах уточнених позовних вимог.

09.07.2012 р. представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 25.05.2012 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи, вимог ухвал суду від 25.05.2012 р. та 26.06.2012 р. не виконав, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

6 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд»(позивачем) та Відкритим акціонерним товариством «Прикарпатпромарматура»(відповідачем) укладено договір № 0107 на виконання проектних робіт (надалі - договір), з додатками, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації «Реконструкція існуючого виставкового центру «Лємберг»у м. Львові на вул. Б.Хмельницького під гіпермаркет «ФОЗЗІ» та передати їх відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи. Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість виконання проектних робіт за погодженням сторін та відповідно до додатку № 1 до договору («Протокол угоди про договірну ціну») становила 32 500,00 грн. На виконання умов договору позивачем виготовлено проектно-кошторисну документацію та передано її відповідачу, що підтверджується актом № 05/08 здавання -приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 18 серпня 2010 року, підписаним сторонами. Відповідно до акту вартість документації становить 32 500,00 грн.

Згідно з п. 2.3 договору відповідач зобов'язувався здійснити оплату робіт відповідно до графіку фінансування (додаток № 2 до договору). Відповідно до графіку фінансування відповідач зобов'язався здійснити авансовий платіж у розмірі 20 000,00 грн. упродовж двох банківських днів з моменту підписання договору.

Як вбачається з позовної заяви, 06.07.2010 р. відповідач здійснив авансовий платіж, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму коштів у розмірі 20 000,00 грн. Остаточний розрахунок, згідно з графіком оплат, відповідач зобов'язувався здійснити впродовж трьох банківських днів з моменту передачі за актом прийому-передачі виготовленої проектно-кошторисної документації.

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про здійснення платежу № 98 від 15.03.2012 р. Проте, дана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі здійсненою оплатою відповідача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 12 500,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 976,71 грн. -пені, 631,85 грн. - 3% річних, 1 262,50 грн. -втрат від інфляції.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 12 500,00 грн.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з ст. 231 ГК України пеня, визначається виходячи з подвійної облікової ставки НБУ. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання за період з 21.08.2010 р. до 20.02.2011 р. є правомірною.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи наведені положення, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за весь час прострочення за період з 21.08.2010 р. до 26.04.2012 р., а також втрат від інфляції з врахуванням дефляційних періодів підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 500,00 грн. -основного боргу, 976,71 грн. - пені за період з 21.08.2010 р. до 20.02.2011 р., 631,85 грн. - 3 % річних за період з 21.08.2010 р. до 26.04.2012 р., 1 262,50 грн. -втрат від інфляції за період з 21.08.2010 р. до 26.04.2012 р. підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура»(79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176; код ЄДРПОУ № 00218319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 186; код ЄДРПОУ № 34259862) 12 500,00 грн. -основного боргу; 976,71 грн. -пені; 631,85 грн. -3 % річних; 1 262,50 грн. -втрат від інфляції; 1 609,50 грн. -судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.