Рішення № 25178678, 09.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа№ 5015/2047/12

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 80 366, 46 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

прокурор: Окілко В.М. - поміч. прокурора (посв. від 26.12.11 р. № 313)

від позивача: Карвацька З.З.- представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представникам прокурора та позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 80 366, 46 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник прокуратури та позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судові засідання не з»явився, вимоги суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" звернувся до господарського суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 80 366, 46 грн. (77 986, 01 грн. основного боргу; 1 710,39 грн. пені; 418,45 грн. 3 % річних та 251,61 грн. інфляційних втрат).

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 01.10.2011 р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № 514/Ш на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах з метою опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до умов договору, позивачем протягом лютого 2011 року - березня 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 77 986, 01 грн.

Свої зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію відповідач не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На момент звернення прокурора з позовом до суду сума основного боргу, становила 77 986, 01 грн.

Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.2.3. договору у розмірі 1 710, 39 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 251,61 грн., 3 % річних в розмірі 418,45 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивачем протягом лютого 2011 року - березня 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію для опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Подаючи позов, прокурор вказав розмір основного боргу відповідача в сумі 77 986, 01 грн.

До матеріалів справи представником позивача долучені докази, зокрема лист відповідача скерований на адресу позивача від 15.06.2012 р. в якому він просить зробити перерахунок теплоспоживання у зв'язку з тим, що покази показників лічильників теплоспоживання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не були подані вчасно, а також уточнений розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідачем період з грудня 2011 року по березень 2012 р. спожито теплової енергії на загальну суму 67 605, 21 грн.

Таким чином в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 10 380,80 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів повного погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума в розмірі 67 605,21 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 1 710, 39 грн., 3% річних в розмірі 418,45 грн. та інфляційних в розмірі 251,61 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - сплачує Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

В частині стягнення пені в розмірі 1 710, 39 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення, виходячи з того, що у відповідача за вказаний період існує борг в меншому розмірі, ніж той, сума якого використана при розрахунку пені, тому відповідно до п.7.2.3. договору з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»до стягнення підлягає сума пені в розмірі 1 547,56 грн..

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 418,45 грн. та інфляційних в розмірі 251,61 грн., то суд задовольняючи позовні вимоги частково, виходить з того, що зважаючи на розмір заборгованості відповідача, до стягнення підлягають 3 % річних в розмірі 373,14 грн. та інфляційні в розмірі 232,27 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на нього пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул. Д.Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 69 758,18 грн., з них: 67 605,21 грн. основного боргу; 1 547, 56 грн. пені; 373, 14 грн. 3% річних; 232,27 грн. інфляційних;

- в дохід Державного бюджету України 1 609, 50 грн. судового збору

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.