Рішення № 25178429, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/5737-2012 03.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд"

про стягнення 83270,43 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Степенко О.Д. (Дов.)

У судовому засіданні 03.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" 83270,43 грн. заборгованості, з яких: 78561,70 грн. -основний борг, 3093,70 грн. -інфляційні втрати, 1615,03 грн. -3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2005р. № 820257 щодо оплати за постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/5737-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. відкладено розгляд справи на 15.06.2012р.

В судовому засіданні 15.06.2012р. оголошено перерву до 03.07.2012р.

19.06.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги заперечує. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що заборгованість у розмірі 78561,70 грн. є заборгованістю мешканців житлових будинків, а стягнення коштів з ДП по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" призведе до погіршення фінансового становища останнього.

Представник позивача в судове засідання 03.07.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2012р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2005р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та ЖУ "Екос" ДП "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №820257, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

26.05.2011р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та ЖУ "Екос" ДП "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" (споживач) здійснено переукладення Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді без зміни номеру -№820257.

Згідно з п. 2.2.1. Договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року, згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку №1.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання -Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. п. 9 Додатку № 2 до Договору споживач щомісяця з 12 до 15 числа має самостійно отримувати у РТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, акт приймання-передачі товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 Додатку № 2 до Договору споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за постачання теплової енергії в гарячій воді №820257, тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2010р.. по 01.04.2012р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 78561,70 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 78561,70 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 3093,70 грн. -інфляційних втрат та 1615,03 грн. -3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши положення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №820257 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 446969,10 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що заборгованість відповідача є заборгованістю мешканців житлових будинків, а не відповідача, враховуючи на наступне.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору споживач зобов'язався забезпечувати: своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника або на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІЦО) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; приймати всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, посилання відповідача щодо несвоєчасності оплати за спожиту теплову енергію внаслідок наявності заборгованості у мешканців будинків є безпідставними.

Згідно з розрахунку позивача заборгованість за спожиту теплову енергію за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №820257 станом на 01.04.2012р. складає 78561,70 грн.

Під час розгляду справи, позивачем надано довідку, що підтверджує здійснення часткової оплати заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №820257 у розмірі 52453,35 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 52453,35 грн. основного боргу за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №820257 підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо заборгованості у розмірі 26108,35 грн., то судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 26108,35 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 26108,35 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 3093,70 грн. та 3% річних у розмірі 1615,03 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.2011 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за період з 01.01.2011р. по 30.096.2011р. на суму 2661,75 грн., 01.09.2011р. по 31.03.2012р., помилково не врахувавши зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні-серпні 2011 року.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ "Київенерго". Окрім того, як вбачається з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу з урахуванням інфляційного збільшення, що також суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 2610,45 грн.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 1615,03 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1615,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 5011-57/5737-2012 в частині стягнення 52453,35 грн. основного боргу припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20; код ЄДРПОУ 23739162; р/р 26003038221111 у Міжрайонному відділенні АКФ "Укрсоцбанк", МФО 322012 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р №26000306201 у ВАТ "Ощадбанк" у м. Києві та Київській обл. МФО 322669 ) 26108 (двадцять шість тисяч сто вісім) грн. 35 коп. основного боргу, 2610 (дві тисячі шістсот десять) грн. 10 коп. -інфляційних втрат, 1615 (одну тисячу шістсот п'ятнадцять) грн. 03 коп. -3% річних, а також 1655 (одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 74 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.07.2012р.

Суддя О.В. Гулевець