Рішення № 25178391, 11.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/206 11.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА", м. Київ

про стягнення 23 582,05 грн.

за участю представників:

від позивача : Борзенкова Ю.М. - представник за довіреністю № 01/230-446 від 31.10.2011 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" про стягнення заборгованості за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум в розмірі 23 582,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-03 від 27.12.2005 р., внаслідок чого у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" утворилась заборгованість в сумі 23 582,05 грн.

Так, у зв'язку з настанням страхових випадків з транспортними засобами, які були застраховані у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до договорів добровільного страхування наземного транспорту № 06/05-133-18620, № 06/05-133-23280, № 06/05-133-19460, № 06/01-008-00190, № 06/01-008-А00002, № 06/01-008-00313, № 06/25-157-00043, відповідач зобов'язаний сплатити частку перестрахового відшкодування в сумі 16 068,42 грн. Однак, вказана сума відповідачем перерахована не була.

У позові Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" суму основного боргу в розмірі 16 068,42 грн., пеня за період з 26.03.2011 р. по 26.09.2011 р. в розмірі 2 924,45 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 454,71 грн. та 3% річних в сумі 1 134,47 грн. за період з 21.05.2009 р. по 26.09.2011 р., а всього - 23 582,05 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012 р. провадження у справі за вказаними позовними вимогами було зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 17/392 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" про стягнення 30 872,26 грн., що пов'язане з даною справою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. провадження у справі поновлено, у зв'язку з набранням законної сили рішення у справі № 17/392.

У судовому засіданні 11.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.12.2005 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" укладено договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-03.

Предметом договору перестрахування є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів).

Відповідно до п. 1.3 договору перестрахування, його дія розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Відповідно до п. 2.14 договору перестрахування, відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

Протягом 2006 року між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" і страхувальниками укладалися договори добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов яких були застраховані визначені в них транспортні засоби.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.4.1 договору перестрахування, позивач зобов'язався передавати, а відповідач - приймати від позивача в перестрахування частину відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору на умовах, викладених в розділі 2 цього договору.

Згідно з умовами п. 3.2.2 договору перестрахування, позивач один раз на місяць надає відповідачу рахунки - бордеро премій та рахунки - бордеро збитків. Вказані рахунки після їх підписання є невід'ємними частинами договору.

У відповідності до п. 4.2 договору перестрахування, відшкодування відповідачем своєї частки збитків позивачу здійснюється шляхом оплати складеного позивачем рахунку бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що врегульовані позивачем за звітний період (місяць) і в яких відповідач, згідно з умовами договору, зобов'язаний прийняти участь.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

На підставі договору перестрахування між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" підписано рахунок - бордеро збитків № 22 за жовтень 2007 року, у відповідності до умов якого перестраховик зобов'язаний відшкодувати перестрахувальнику свої частки страхового відшкодування збитків, а саме:

- п. 2 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_2, договір страхування № 06\05-133- 18620 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 2 045,14 грн.;

- п. 4 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_3, договір страхування № 06\05-133-23280 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 1 583,32 грн.;

- п. 6 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_4, договір страхування № 06/05-133-19460 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 2 237,84 грн.;

- п. 9 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_5, договір страхування № 06/01-008-00190 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 7 868,88 грн.;

- п. 18 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_6, договір страхування № 06/01-008-А00002 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 701,66 грн.

- п. 26 рахунку - бордеро збитків № 22 -ОСОБА_7, договір страхування № 06/01-008-00313 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 1 401,03 грн.

- п. 37 рахунку - бордеро збитків № 22 -ТДВ "Аврора лакофарбовий завод", договір страхування № 06/25-157-00043 - частка ВАТ "СК "Нова" склала 230,55 грн.

Всього по вищезазначеним пунктам рахунку - бордеро збитків частка відповідача складає 16 068,42 грн.

У відповідності до п. 3.4.3 договору перестрахування, перестраховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку - бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку - бордеро збитків.

27.04.2009 року Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" направлено Відкритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Нова" лист з вимогою сплатити частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 22 за жовтень 2007 року.

Пунктом 3.3.6. договору перестрахування визначено, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається перестраховиком не пізніше останнього дня визначеного п.п. 3.4.3., 3.4.4. для виплати страхового відшкодування (протягом десяти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань) і повідомляє перестрахувальнику у письмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причини відмови, яке може бути оскаржено у порядку, встановленому законодавством України.

31.03.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 03/695 про сплату заборгованості та пені, який отримано представником відповідача 04.04.2011 року.

Однак, відповідей на зазначені листи-вимоги позивача відповідачем не надано, заборгованість з виплати частки страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 22 за жовтень 2007 року в сумі 16 068,42 не погашена.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення умов договору перестрахування та вищенаведених норм законодавства України свої зобов'язання з виплати частин страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 22 за жовтень 2007 року у розмірі 16 068,42 грн. не виконано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 16 068,42 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що зобов'язання за договором перестрахування перед позивачем в розмірі 16 068,42 грн. припинилося зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 14.07.2010 р., яку позивач отримав 16.07.2010 р., згідно ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України з наступних підстав.

Як вбачається із пояснень представника позивача та зібраних у справі доказів, 16.07.2010 року працівником ТзДВ „СК „Альфа-Гарант" Струк А.С. було отримано від ВАТ „СК „Нова" регресну вимогу (вих. № 1705/1/3-10 від 14.07.2010 р.) на суму 13182,68 грн., яка була зареєстрована позивачем за вх. № 12/2521.

Заяви про зарахування зустрічних позовних вимог СК "Альфа-Гарант" від відповідача не отримував, що підтверджується витягом з реєстру вхідної кореспонденції від 16.07.2010 року.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року у справі № 19/79 за позовом ТзДВ „СК „Альфа-Гарант" до ВАТ "СК "Нова" про стягнення 15 125,23 грн. встановлено, що факт надіслання відповідачем та отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних вимог № 1705/1/3-10 від 14.07.2010 р. не підтверджується, оскільки за вих. № 1705/0/3-10 від 13.07.2010 року позивачем отримано лист, яким направлено регресну вимогу на суму 13182,68 грн. та яка була зареєстрована за вх. № 12/2521.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 601 ЦК України передбачає припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З приписів ст. 601 ЦК України вбачається, що зобов'язання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін. Крім того, за змістом зобов'язального права, та на підставі системного аналізу ст. ст. 526-532 ЦК України у зв'язку зі ст. 601 ЦК України, слід зробити висновок, що такий взаємозв'язок за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони.

Однією з обов'язкових умов зарахування зустрічних вимог, як одного із способу припинення зобов'язання, є ясність цих вимог, тобто відсутність між сторонами спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Позивач у своїх письмових поясненнях не погоджується із вимогами, вказаними в заяві про зарахування зустрічних вимог № 1405/1/3-10 від 14.07.2010 року, посилається на те, що відповідачем не надано доказів отримання ТзДВ „СК „Альфа-Гарант" в порядку регресу коштів, зазначених в цій угоді, а відтак відсутні докази заборгованості позивача перед відповідачем.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем не відбулось.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 26.03.2011 р. по 26.09.2011 р. в розмірі 2 924,45 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 454,71 грн. та 3% річних в сумі 1 134,47 грн. за період з 21.05.2009 р. по 26.09.2011 р.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 11.3 договору перестрахування сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим Договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж. Розмір пені не може перевищувати 50% від суми несплаченого або невчасно сплаченого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 26.03.2011 р. по 26.09.2009 р. в розмірі 2 924,45 грн., інфляційна складову боргу в розмірі 3 454,71 грн. та 3% річних в сумі 1 134,47 грн. за період з 21.05.2009 р. по 26.09.2011 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" про стягнення заборгованості за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум в розмірі 23 582,05 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, б-р. Л. Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) суму основного боргу в розмірі 16 068 (шістнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 42 коп., пеню в розмірі 2 924 (дві тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 45 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 3 454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 71 коп. та 3% річних в сумі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 47 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, б-р. Л. Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 червня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 18 червня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна