Рішення № 25177782, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/8271-2012 11.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»ДоПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»ПроСтягнення 20 765,52 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Кужелєв А.Б.Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» про стягнення 20 765,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 20 765,52 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.07.2012.

Представник позивача у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13Є, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14239251, та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач булв належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2009 між Позивачем та ВАТ АБ «Укргазбанк»було укладено договір добровільного страхування №28-0107-7067, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

15.04.2010 о 18 год. 25 хв. в м. Києві на площі Перемоги громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ауді, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 перед початком руху не впевнившись, що це є безпечним для інших учасників руху не надав дорогу автомобілю Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого допустив зіткнення, внаслідок якого заподіяв його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що підтверджується довідкою ВДАІ.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2010 водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно Звіту оцінки транспортного засобу №33705 від 12.05.2010 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику транспортного засобу марки Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 19 943,30 грн.

Страховим актом №ДКК47516 від 29.04.2010 пошкодження транспортного засобу марки Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка сталася 15.04.2010 о 18 год. 25 хв. в м. Києві на площі Перемоги, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17 304,60 грн. та 3 460,92 грн.

На підставі розпорядження про виплату страхового відшкодування від 13.05.2010 та від 05.05.2010 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 20 765,52 грн. двома платежами, а саме: у розмірі 17 304,60 грн. платіжним дорученням №27522 від 05.05.2010 та у розмірі 3 460,92 грн. платіжним дорученням №27739 від 13.05.2010.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи (інформація з єдиної централізованої бази МТСБУ), цивільна відповідальність власника транспортного засобу транспортного засобу марки Ауді, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/520654.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом Ауді, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/520654, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції закону чинної на момент ДТП та звернення із заявою) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач звернувся до відповідача з заявою №742у/09 від 07.10.2010 р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 20 765,52 грн., яка згідно вхідному номеру отримана відповідачем 12.10.2010 р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з оцінки транспортного засобу №33705 від 12.05.2010 вартість матеріального збитку, яка дорівнює розміру відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає складає 19 943,30 грн.

Оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди то правомірним є право вимоги про відшкодування витрат у розмірі 19 943,30 грн., визначеного звітом №33705 від 12.05.2010 р.

Полісом №ВЕ/520654 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25 500 грн., франшиза у розмірі 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №ВЕ/520654 становить 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/520654 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19 433,30 грн., (19 943,30 грн. -510,00 грн. франшизи) до моменту звернення позивачем із позовом до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 19 433,30 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 822,22 грн. необхідно відмовити, оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а в частині стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн. з огляду положень абз. 2 п. 12.1 ст. 12 зазначеного Закону.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є; код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 19 433 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 30 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 506 (тисяча п'ятсот шість) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 11.07.2012 р.