Рішення № 25177329, 15.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.12р. Справа № 6/5005/5464/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13 057,11 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Москаленко О.А., представник, довіреність №92 від 30.12.11р.;

від відповідача - Селяков О.В., представник, довіреність №79 від 01.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 13 057,11грн. вартості вагової недостачі концентрату вугілля, згідно залізничної накладної № 552452620 у залізничному вагоні № 67671602 на підставі комерційного акту № АА № 035119/01 від 04.01.2012року.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.01.2012року на адресу позивача на станцію Мелітополь Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 52452620 у залізничному вагоні № 67671602 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми складеного 30.12.2011року за № 3464 на станції Мелітополь Придніпровської залізниці, комісійно було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 67671602 під час якого було виявлено масу нетто у кількості 54 200кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача вугілля марки Антрацит становила 14 800кг, з урахування норм втрати вартістю 13 057,11грн., у зв'язку з чим 04.01.2012року сторонами було складено комерційний Акт № АА № 035119/01 в якому сторони зазначили, що завантаження вугілля марки Антрацит у вагоні мало місце нижче бортів, по всій довжині вагону маються поглиблення у вугіллі, маркування вугілля по всій довжині залізничного вагону -відсутнє, витікання вантажу нема, люки і двері вагону - закриті, нестача вугілля вміститися у вагон могла.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача від 18.04.2012року за № 21-ю/177 про сплату вартості нестачі у залізничному вагоні № 67671602 у кількості 14 800кг на суму 13 057,11 грн. залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що винен у нестачі вугілля марки Антрацит у кількості 14 800кг за залізничною накладною № 52944899 у залізничному вагоні № 60250776 саме вантажовідправник, який і повинен нести відповідальність, оскільки не вжив заходів по видуванню або просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки залізничного вагону і недопущення завантаження у вагон продукції вище бортів вагону.

10.07.2012року справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін та за наявними в ній матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012року на адресу позивача на станцію Мелітополь Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 52452620 у залізничному вагоні № 67671602 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми складеного 30.12.2011року за № 3463 на станції Мелітополь, комісійно було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 67671602 під час якого було виявлено масу нетто у кількості 54 200кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача становила 14 800кг з урахування норм втрати на суму 13 057,11грн., у зв'язку з чим 04.01.2012року сторонами було складено комерційний Акт № АА № 035119/01 в якому сторони зазначили, що завантаження вугілля марки Антрацит у вагоні мало місце нижче бортів, по всій довжині вагону маються поглиблення у вугіллі, маркування вугілля по всій довжині залізничного вагону -відсутнє, витікання вантажу нема, люки і двері вагону - закриті, нестача вугілля вміститися у вагон могла.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача від 18.04.2012року за № 21-ю/177 про сплату вартості нестачі у залізничному вагоні № 67671602 у кількості 14 800кг, з урахуванням норм втрат на суму 13 057,11грн. залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 13 057,11грн. вартості вагової недостачі концентрату вугілля, згідно залізничної накладної № 52452620 у залізничному вагоні № 67671602 на підставі комерційного акту № АА № 035119/01 від 04.01.2012року.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.ст.110,113 Статуту залізниць України, ст.308 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт нестачі вугілля марки Антрацит, згідно залізничної накладної № 52452620 у залізничному вагоні № 67671602, відповідно до комерційного акту № АА № 035119/01 від 04.01.2012року у загальній кількості 14 800кг, з урахуванням норми втрат, вартістю 13 057,11грн. повністю підтверджується документально комерційним актом № АА № 035119/01 від 04.01.2012року, матеріалами справи, згідно яких залізничний вагон № 67671602 був прийнятий перед завантаженням до перевезення у технічно-справному стані, а вантаж у вигляді вугілля марки Антрацит був завантажений і розміщений, згідно з параграфами технічних умов правильно Укрзалізниці, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 13 057,11грн., що становить вартість нестачі концентрату вугілля, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50 грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що винен у нестачі вугілля марки Антрацит у кількості 14 800кг за залізничною накладною № 52452620 у залізничному вагоні № 67671602, саме вантажовідправник, який і повинен нести відповідальність, оскільки не вжив заходів по видуванню або просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки вищезазначеного залізничного вагону і недопущення завантаження у вагон продукції вище бортів вагону, суд не може прийняти до уваги, оскільки дані заперечення відповідача протирічать як матеріалам справи так і чинному законодавству України, а саме:

- в комерційному Акті № АА № 035119 від 04.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вищезазначений залізничний вагон, в якому було виявлено нестачу вугілля марки Антрацит був у технічному відношенні -справним і ніяких пошкоджень не мав;

- в комерційному Акті № АА № 035119/01 від 04.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вугілля марки Антрацит було завантажено нижче бортів вагону і нестача вугілля могла вміститися у даний вагон;

- в комерційному Акті № АА № 035119/01 від 04.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що люки і двері вагону зачинені і витікання вантажу у вагоні не має;

- в комерційному Акті № АА № 035119/01 від 04.01.2012року відповідач власноручно зазначив, що вищезазначений залізничний вагон, в якому було виявлено нестачу вугілля марки Антрацит по всій довжині вагону маркування вугілля взагалі не мав, тоді як в накладній № 52452620 зазначив, що маркування проведено двома лініями шириною 100мм по всій довжині вагону.

Керуючись ст.ст.4,11,16,526,614,924,1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.308,314 Господарського кодексу України ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 110,113,114,129 Статуту залізниць України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проєктна, 1, код ЄДРПОУ 05444546) 13 057,11грн. (тринадцять тисяч п'ятдесят сім грн. 11 коп.) - сума збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 16.07.12р.