Рішення № 25177190, 10.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.12 р. Справа № 5006/15/73/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Донецьк

до відповідача Управління комунального господарства м.Костянтинівки Донецької області, м.Костянтинівка

про стягнення 60 765,82грн.

за участю представників:

від позивача: Данилюк Р.В. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Коммунтранс», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління комунального господарства м.Костянтинівки Донецької області, м.Костянтинівка про стягнення 60765,82грн., яка складається з пені в розмірі 21457,03грн., інфляції в розмірі 27142,36грн., 3% річних в розмірі 12166,43грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №30 від 20.05.09р., рішення господарського суду Донецької області від 19.10.10р., банківські виписки.

Ухвалою від 11.06.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/73/2012.

10.07.12р. від позивача надійшла заява про зміну та уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що позивачем фактично збільшено розмір позовних вимог до 60835,39грн., з яких: розмір 3% річних складає 12166,43грн., інфляція - 27142,36грн. та пеня - 21526,60грн. Збільшення суми позову обґрунтовано зміною періодів нарахування пені. Отже, справа №5006/15/73/2012 розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі (з урахуванням збільшення).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.12р. Управління комунального господарства м.Костянтинівки Донецької області зареєстроване за адресою: 85100, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Леніна, 260. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №5006/15/73/2012, про що свідчать повернуті повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про їх отримання представником позивача.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

20.05.09р. між Управлінням комунального господарства (замовник) та ЗАТ «Коммунтранс» (підрядник) укладено договір №30, за яким підрядник зобов'язаний на свій ризик, своїми силами і засобами виконати послуги з поточного ремонту доріг, сумісних з дорогами загальнодержавного користування за завданням замовника, а замовник зобов'язаний прийняти і сплатити виконані роботи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.10р. по справі №11/154 стягнуто заборгованість за договором №30 від 20.05.09р. в сумі 259742,40грн. та розстрочено виконання рішення з щомісячною сплатою по 43290,40грн. рівними частками з 01.11.10р. по квітень 2011 року включно.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на усій території України.

Згідно з приписами ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із тексту рішення господарського суду по справі №11/154 вбачається, що заборгованість в сумі 259742,40грн. стягнута у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт позивачем за договором №30 від 20.05.09р.

Також в тексті рішення вказано, що позивач направляв відповідачу претензію з вимогою сплатити суму грошових коштів в розмірі 259742,40грн. протягом 7 днів з дня отримання зазначеної претензії та що вказана претензія була отримана відповідачем 18.05.10р., про що мається відмітка в правому нижньому куті претензії. Копія вказаної претензії міститься в матеріалах справи №5006/15/73/2012.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В договорі №30 від 20.05.09р. строк оплати наданих послуг не встановлювався. Тому відлік періоду прострочення оплати та відповідно нарахування пені, інфляції та 3% річних починається з 26.05.11р., тобто через 7 днів з дати отримання претензії.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору №30 від 20.05.09р. та невиконанням відповідачем вказаного вище рішення суду, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені в розмірі 21526,60грн., інфляції в розмірі 27142,36грн., 3% річних в розмірі 12166,43грн.

Відповідач лише частково виконав рішення господарського суду від 19.10.10р. і здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості на суму 227754,57грн. Вказані оплати здійснені відповідачем в період з 29.06.11р. по 17.05.12р., тобто вже після закінчення періоду розстрочення виконання рішення суду.

Частинами 1, 3 ст.202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.3 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п.4.2 договору замовник проводить оплату виконаних послуг після підписання акту виконаних підрядних робіт по формі №КБ-2в.

Відповідно до п.4.5 договору №30 від 20.05.09р. при невиконанні замовником зобов'язань, передбачених п.4.2 договору, останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених грошових коштів за кожний день прострочки.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 21526,60грн., яка нараховувалась на суму заборгованості за 180 днів за період з 26.05.10р. по 21.11.10р.

В наданому позивачем розрахунку невірно проведений арифметичний підрахунок загальної суми пені при складанні сум за кожний період. Судом перевірена вірність нарахування пені, розрахунок є вірним, але загальна сума пені становить 21416,30грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 12166,43грн., яка нараховувалась на суму заборгованості за період з 26.05.10р. по 05.06.12р. та інфляцію в сумі 27142,36грн. за період з 01.06.10р. по 31.05.12р.

Аналіз зазначеної вище норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань та річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму невиконаного за рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.10р. грошового зобов'язання є обґрунтованою.

Судом перевірена вірність зроблених позивачем розрахунків та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, розрахунок суми інфляції є арифметично невірним, таким, що не відповідає діючому законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За розрахунком суду підлягає задоволенню інфляція в сумі 26990,62грн.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в частині стягнення інфляції в сумі 26990,62грн., 3% річних в сумі 12166,43грн. та пені в сумі 21416,30грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Донецьк до Управління комунального господарства м.Костянтинівки Донецької області, м.Костянтинівка, Донецька область про стягнення 60835,39грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунального господарства м.Костянтинівки Донецької області (85100, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Леніна, 260; ЄДРПОУ 32026358) на користь Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» (83087, м.Донецьк, пр.Богдана Хмельницького, буд.44; ЄДРПОУ 32026358) пеню в розмірі 21416,30грн., інфляцію в розмірі 26990,62грн., 3% річних в розмірі 12166,43грн.; судовий збір в сумі 1602,58грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 13.07.12р.

Суддя Захарченко Г.В.