Рішення № 25176679, 12.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

12.07.2012Справа №5002-15/1708-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36; ідентифікаційний код 00039019)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» (98637, АР Крим, м. Ялта, вул. Більшовицька, 33; ідентифікаційний код 20728502)

про стягнення 2 719 964,84 грн.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Волков В.В., представник, довіреність від 16.01.2012

Від відповідача - Дедік В.В., представник, довіреність від 25.11.2010

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» про стягнення 2 719 964,84 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 27.04.2007, а саме: 2 376 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 271 682,40 грн. заборгованості по відсоткам, 47 124,00 грн. заборгованості по комісії, 12 870,00 пені за прострочення кредиту станом на 08.05.2012 та 12 288,44 грн. пені за прострочення процентів станом на 08.05.2012.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та представив суду розрахунок заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 27.04.2007 станом на 11.07.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні представив суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, проти задоволення позову заперечує за мотивами неправомірного нарахування позивачем заборгованості по комісіям.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та Приватним підприємством «Жаворонок» (Позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №12 (далі - Договір, а.с.13-18).

18.07.2008 сторонами була укладена додаткова угода №1 до Договору, відповідно до якої, сторони домовились внести зміни до додатку №1 до Договору, встановивши комісію за використаний ліміт кредитної лінії у розмірі 3% (а.с.19).

Також, 27.01.2011 між сторонами була укладена додаткова угода №2 до Договору, відповідно до якої, сторони внесли зміни, зокрема, в частині зміни назви Приватного підприємства «Жаворонок» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» (а.с.20).

Згідно пункту 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» є правонаступником всіх прав та обов'язків Приватного підприємства «Жаворонок» (а.с.40-49).

Відповідно до пункту 1.2. статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (а.с.50-67).

Предметом Договору є зобов'язання банку надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.1.1. Договору, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами зі сплатою 16,4% річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у додатку №1 до Договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитором в сумі 2 500 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.04.2012.

Відповідно до пункту 2.4. Договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на пізніше 5-го числа місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно пункту 2.5. Договору, нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами.

Відповідно до пункту 3.3.6. Договору, позичальник зобов'язаний погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в пункті 1.1.1. цього договору.

Згідно пункту 3.3.7 Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти та комісії в строки встановлені в пунктах 2.4. та 2.5. цього договору.

Банком зобов'язання за Договором виконувалися належним чином, що підтверджується:

- листом-заявкою на кредит/транш №1 від 27.04.2007 на суму 179 955,50 грн.,

- листом-заявкою на кредит/транш №2 від 16.05.2007 на суму 300 000,00 грн.,

- листом-заявкою на кредит/транш №3 від 21.09.2007 на суму 481 065,68 грн.,

- листом-заявкою на кредит/транш №4 від 28.09.2007 на суму 1 018 934,32 грн.,

- листом-заявкою на кредит/транш №2 від 18.02.2008 на суму 889 577,91 грн.,

- заявою на перерахування кредитних коштів №1 від 29.11.2010 на суму 1 000 000,00 грн.,

- заявою на перерахування кредитних коштів №2 від 17.12.2010 на суму 1 000 000,00 грн., та:

- меморіальним ордером №308-1 від 27.04.2007 на суму 179 955,50 грн.,

- меморіальним ордером №304-051 від 16.05.2007 на суму 300 000,00 грн.,

- меморіальним ордером №3 від 21.09.2007 на суму 481 065,68 грн.,

- меморіальним ордером №4 від 28.09.2007 на суму 1 018 934,32 грн.,

- меморіальним ордером №2 від 18.02.2008 на суму 889 577,91 грн.,

- меморіальним ордером №1 від 29.11.2010 на суму 1 000 000,00 грн.,

- меморіальним ордером №2 від 17.12.2010 на суму 1 000 000,00 грн. (а.с.26-39).

Відповідачем заборгованість за Договором погашена частково в сумі 4 111 533,41 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача (а.с.96-99).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 27.04.2007 призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 2 719 964,84 грн., а саме: 2 376 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 271 682,40 грн. заборгованості по відсоткам, 47 124,00 грн. заборгованості по комісії, що й стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

У відповідності до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 27.04.2007 у розмірі 2 719 964,84 грн., а саме: 2 376 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 271 682,40 грн. заборгованості по відсоткам, 47 124,00 грн. заборгованості по комісії, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 870,00 пені за прострочення кредиту та 12 288,44 грн. пені за прострочення процентів станом на 08.05.2012.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Згідно пункту 3.3.8 Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений в пункті 2.6. цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно пункту 2.6. Договору, нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Відповідно до пункту 2.16. Договору, період нарахування кредитором неустойки (штрафу, пені) за невиконання (неналежне виконання) позичальником зобов'язання за цим договором не повинен перевищувати одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 12 870,00 за прострочення кредиту та 12 288,44 грн. пені за прострочення процентів станом на 08.05.2012 підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

19.06.2012 від позивача до суду надійшла заява про повернення 7 251,54 грн. зайве сплаченого судового збору.

Згідно пункту 1 чатини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При подачі даного позову позивачем було сплачено 61 650,84 грн. судового збору, в той час, як необхідно було сплатити 54 399,30 грн., у звязку з чим, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 7 251,54 грн. зайве сплаченого судового збору за платіжним дорученням №0000046213 від 16.05.2012.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 13.07.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» (98637, АР Крим, м. Ялта, вул. Більшовицька, 33; ідентифікаційний код 20728502) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36; ідентифікаційний код 00039019) 2376000,00 грн. заборгованості за кредитом, 271682,40 грн. заборгованості по відсоткам, 47124,00 грн. заборгованості по комісії, 12870,00 пені за прострочення кредиту, 12288,44 грн. пені за прострочення процентів та 54399,30 грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36; ідентифікаційний код 00039019) надміру перерахований судовий збір в сумі 7251,54 грн., сплачений за платіжним дорученням №0000046213 від 16.05.2012.

4. Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя І.А. Іщенко