Рішення № 25176511, 09.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 липня 2012 р. Справа № 2/30/2012/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 21021, м.Вінниця, вул.600- річчя, 13

про стягнення 2 687 874,32 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Ященко Р.Ю. - за довіреністю;

відповідача : Рибаченко І.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 2 687 874,32 грн. заборгованості за поставлений природний газ, з яких: 2 163 257,36 грн. основного боргу, 226 614,15 грн. пені, 222 128,02 грн. 7% штрафу, 32 116,33 грн. інфляційних втрат та 43 758,46 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.05.12 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 18.06.12 р.

18.06.2012р. зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 09.07.2012 р.

В судове засідання 09.07.2012 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представник відповідача з наданих усних пояснень та напрвленого до суду відзиву (вх.№ 08-46/7761) позов визнає частково в частині стягнення 1 452 927,36 грн. основного боргу. Крім того, останній заперечує проти позову в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних та штрафу з тих підстав, де зокрема зазначає, що видатки на відшкодування втрат підприємства фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, а відтак заборгованість за договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію. Окрім того відповідач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 7% та пені суперечить приписам ст. 61 Конституції України. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних відповідач вважає необгрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

30.09.2011 р. між позивачем (в договорі «Постачальник») та відповідачем (в договорі «Покупець») був укладений договір № 14/2462/11 купівлі-продажу природного газу.

Сторони підписали додаткову угоди № 1 від 30.09.12 р. та додаткову угоду № 2 від 11.10.11 р. до вказаного договору, згіно умов яких сторони змінили умови договору у розділі "Ціна", виклавши п.5.2. у новій редакції.

Згідно п.1.1 вказаного договору та додаткової угоди № 1 до вказаного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити газ на умовах цього договору.

Сторони передбачили (п. 2.1 Договору), що продавець передає покупцю з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 35 900 куб.м.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно додаткових угод № 1 від 30.09.2011 р. та № 2 від 11.10.11 р. сторони виклали п. 5.2 договору в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 гривень. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ- 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживаючі об''єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто - газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20 %- 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.".

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. Договору).

Сторони узгодили п. 7.2 Договору, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. Уразі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Позивач, на виконання умов договору, передав у власність покупцю протягом жовтня 2011 р. природний газ обсягом 1 078,141 тис. куб.м. на загальну суму 4 143 257,36 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 31.10.2011 р.

Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, оплатив за отриманий природний газ лише 1 980 000,00 грн.

Таким чином, станом на 10.05.12 р. борг відповідача перед позивачем складає 2 163 257,36 грн. Крім того, за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано 226 614,15 грн. пені, 222 128,02 грн. 7% штрафу, 32 116,33 грн. інфляційних втрат та 43 758,46 грн. 3% річних.

Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу за Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" утворилась заборгованість. Існування заборгованості стверджується обопільно підписаними сторонами актами приймання-передачі природнього газу.

Однак, як вбачається з наданої відповідачем картки рахунку № 631 за період з 01.10.2011 р. по 30.06.12 р. станом на 27.06.12 р. відповідачем було здійснено проплату в розмірі 2 690 330,00 грн.

Так, платіжним дорученням КП 000002927 від 14.05.12 р. відповідачем сплачено 92 000,00 грн., платіжним дорученням КП 000002929 від 15.05.12 р. сплачено 200 000,00 грн., платіжним дорученням КП 000002976 від 16.05.12 р. оплачено борг в розмірі 69 000,00 грн. Всього по трьом платежам відповідачем було здійснено 361 000,00 грн. проплати за поставлений природний газ. Як вбачається із матеріалів справи, з позовом до суду позивач звернувся 17.05.12 р., (що вбачається із поштового штемпеля поштового конверту), тобто, вказана сума 361 000,00 грн. сплачена відповідачем до звернення з позовом до суду, відтак в цій частині позову слід відмовити, як безпідставно заявленому. Судовий збір відносно суми 361 000,00 грн. слід віднести за рахунок позивача.

Крім того, відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними відповідними змінами та доповненнями господарський суд припиняє провадження у справі у зв''язку із відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв''язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

В силу ж п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач здійснив сплату основної суми боргу в розмірі 349 330,00 грн., що вбачається із наданих відповідачем матеріалів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення боргу в сумі 349 330,00 грн., оскільки відповідач погасив заборгованість перед позивачем на зазначену суму, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 1 452 927,36 грн. є обгрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 226 614,15 грн. пені, 222 128,02 грн. 7% штрафу, 32 116,33 грн. інфляційних втрат та 43 758,46 грн. 3% річних за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. Уразі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Оскільки договором № 14/2462/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати отриманого природного газу.

З огляду на викладене та враховуючи встановлений судами факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати газу суд дійшов до висновку, що розрахунок пені та 7 % штрафу здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд, провівши перерахунок заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних, встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства та умов договору.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32 116,33 грн. інфляційних та 43 758,46 грн. 3% річних підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню з припиненням провадження в частині стягнення 349 330,00 грн основного боргу. В стягненні 361 000,00 грн. боргу слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 45, 22, 33, 43, 49, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (код 33126849, вул.600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) - 1 452 927,36 грн. боргу, 226 614,15 грн. пені, 222 128,02 грн. 7% штрафу, 32 116,33 грн. інфляційних втрат, 43 758,46 грн. 3% річних та 46 537,50 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення 349 330,00 грн. основного боргу.

4. В стягненні 361 000,00 грн. основного боргу відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати сторонам по справі рекоменлованим листом.

Повне рішення складено 13 липня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6

3 - відповідачу 21021, м.Вінниця, вул.600- річчя, 13