Постанова № 25176213, 10.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5004/1691/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,суддіКорсак В.А., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі№ 5004/1691/11 Господарського суду Волинської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Волинської області до треті особиВідкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" 1. Головне управління МНС України в Волинській області 2. Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації провизнання договору про безоплатне зберігання будівліза участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 дов. від 03.04.2012 р. № 9, відповідача -не з'явились,

третіх осіб -не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В. та виходом з відпустки судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Корсак В.А., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.10.2011 р. (суддя -Сур"як О.Г.) позов задоволено. Визнано договір про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони -сховища № 04057, інженерно-технічного та спеціального обладнання до нього -9 одиниць, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" і перебуває у нього на балансі укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"з моменту набрання чинності рішенням суду в редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на користь 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. (судді -Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Юрчук М.І.) рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2011 р. залишено без мін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач та третя особа не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що РВ Фонду державного майна України по Волинській області звернулося до суду з позовом до відповідача "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" про визнання договору про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони - сховища № 04057, інженерно-технічного та спеціального обладнання до нього - 9 одиниць, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Луцький картонно - руберойдовий комбінат" і перебуває у нього на балансі укладеним між РВ ФДМУ та ВАТ "Луцький картонно - руберойдовий комбінат" в редакції регіонального відділення ФДМУ по Волинській області, в зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від укладення договору про безоплатне зберігання захисних споруд, як це передбачено Порядком використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 253.

Судами встановлено, що згідно наказу Фонду державного майна України від 23.06.97 р. № 5 ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта" було проведено приватизацію Луцького картонно-руберойдового заводу та затверджено План приватизації майна Луцького картонно - руберойдового комбінату.

Судами встановлено, що до статутного капіталу ВАТ "Луцький картонно - руберойдовий комбінат" не увійшло та залишилось на балансі даного підприємства державне майно: будівля цивільної оборони - сховища № 04057, інженерно-технічне та спеціальне обладнання до нього: система герметизації - 1 шт., система вентиляції і водопостачання - 1 шт., система вентиляції - 1шт., вентилятори електроручний - 3 шт., ліфт грузовий Н 3,2 - 1 шт., радіостанція "карат" 2Н-2 шт.

Вказане майно перебуває на балансі підприємства та підтверджується даними Відомості розподілу основних засобів по підрозділах та групах (бухгалтерський облік - розрахунок № 13) по ВАТ "Луцький картонно - руберойдовий комбінат".

Згідно свідоцтва про реєстрацію потенційно небезпечного об'єкта, виданого НДІ мікрографії МНС України, ВАТ "Луцький картонний - руберойдовий комбінат", внесено до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів з присвоєнням йому реєстраційного номера ПНО - 01.07.2004, 002762, терміном дії по 28.03.2013 р.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про цивільну оборону України", керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 253 затверджено порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб.

Пунктом 3 порядку передбачено, що забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі.

Утримання захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд (далі - підприємства), зокрема - захисних споруд підприємств - за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Згідно із вимогами п. 4 зазначеного Порядку захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись у постійній готовності до використання за призначенням, можуть використовуватися підприємствами для господарських, культурних та побутових потреб (далі - потреби підприємства) за умови забезпечення можливості приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.

У разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання (п. 25 Порядку).

З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна України.

Форма примірного договору затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 № 582.

13.11.2009 р. Фондом державного майна України було видано наказ № 1778, пунктом 2.6. якого начальникам регіональних відділень ФДМУ було доручено забезпечити укладення договорів безоплатного зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились на їх балансі, з урахуванням наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 р. № 582.

Отже, на виконання вказаних наказів, Регіональне відділення направило на адресу відповідача. супровідним листом від 06.07.2011 р. № 11-03-1134 договір про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони - сховища № 04057, інженерно-технічного та спеціального обладнання до нього - 9 одиниць, який в повній мірі відповідає затвердженій формі примірного договору, та акт приймання-передачі. Відповідач лист отримав 12.07.2011 р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення № 4302700914071.

Статтею 181 ГК України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом № 637/03 від 06.09.2011 р. повернув позивачу без підпису два примірники договору про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони, але при цьому, своїх заперечень щодо умов договору не надав.

Апеляційним господарським судом правомірно було відхилено посилання відповідача про те, що перебування ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" в процедурі банкрутства виключає можливість укладення угод, вчинення інших правочинів, оскільки відповідно до положень ст. ст. 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" лише після прийняття господарський судом постанови про визнання боржника банкрутом він зобов'язаний припинити підприємницьку діяльність.

З таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5004/1691/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.