Постанова № 25173548, 11.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5010/284/2012-18/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Добробуд-Плюс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.05.2012р.у справігосподарського суду Івано-Франківської областіза позовомТОВ "Добробуд-Плюс"доВиконавчого комітету Калуської міської радипровизнання недійсним договору,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 25.04.2012 року господарського суду Івано-Франківської області в задоволенні позову про визнання недійсним договору про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша від 29.12.2008 № 62/08-і відмовлено.

Постановою від 28.05.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Добробуд-Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, судові рішення - без змін, а також розглянути справу без участі його представників.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору від 29.12.2008 року № 62/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша, укладеного на виконання рішення Калуської міської ради від 17.04.2008 року № 573 "Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста" між Виконавчим комітетом Калуської міської ради та ТОВ "Добробуд-Плюс", останнє взяло на себе зобов'язання як інвестор спрямувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша відповідно до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Калуша, затвердженого рішенням Калуської міської ради від 17.04.2008 року № 573.

Згідно із п.2.1 договору розмір коштів замовника (позивача), що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша становить 226278 грн., що складає 5 % опосередкованої вартості - Будівництва житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення, що знаходиться по пр. Л.Українки у м. Калуші.

Пунктом 3.1.1 передбачено зобов'язання замовника протягом дванадцяти місяців з дати підписання даного договору перерахувати суму, обумовлену п.2.1 цього договору, до Фонду розвитку міста на р/р 31510931700015 у Головному управлінні державного казначейства України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 20568961 (призначення платежу -"на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша", одержувач: місцевий бюджет м.Калуша. Код платежу 50110000).

У додатку до договору здійснено розрахунок розміру коштів замовника (інвестора), що залучаються на розвиток інфраструктури м.Калуш і визначено його в сумі 226278 грн.

Строк дії договору відповідно до п.4.1 з моменту його підписання сторонами та до повного виконання зобов'язань по договору.

Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Добробут-Плюс" послалося на те, що спірний договір не відповідає вимогам Положення «Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку м. Калуша, його підписано неповноважною особою. Крім того, на думку позивача, договір не містить такої істотної умови як відповідальності сторін, а містить лише підстави відповідальності ТОВ "Добробуд-плюс".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно взято до уваги приписи ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено і залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

При цьому статтею 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" (чинного на момент укладення спірного договору) передбачено пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Окрім того, відповідно до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Калуша, пайова участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста сплачується усіма суб'єктами господарювання, що здійснюють відповідну господарську діяльність на території м. Калуша, встановлено розмір коштів замовників (інвесторів) будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша.

Пунктом 5.1 зазначеного Положення визначено, що пайова участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста розраховується у розмірі 5 % від вартості будівництва. В залежності від функціонального призначення об'єктів будівництва з врахуванням опосередкованої вартості (Таблиця опосередкованої вартості будівництва об'єктів різного функціонального призначення (додаток №1 Положення).

Пунктом 8.4 Положення повноваження на підписання договорів на пайову участь у соціально-економічному розвитку міста надається заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

Отже, судами встановлено, що відповідач має законодавчо визначене право на укладення з позивачем спірного договору, а особа яка його підписала зі сторони виконкому - В. Петрів як заступник міського голови мав необхідний обсяг повноважень для укладення та підписання спірного договору.

З врахуванням зазначеного вище та встановленого судами факту досягнення сторонами спірного договору згоди щодо усіх істотних його умов - предмету, розміру коштів замовника (позивача), що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша, строків та порядку його сплати, строку дії договору, умов щодо відповідальності сторін, приписів ст. 203, 207, 215, 627 ЦК України, а також того, що відповідачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про відмову в позові.

З огляду на викладене, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 28.05.12 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5010/284/2012-18/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.