Постанова № 25173385, 09.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2012 року № 2а-4156/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Порцелакінвест» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 18.11.2011р. №0008102303,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Порцелакінвест»(далі по тексту -позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 18.11.2011р. №0008102303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 05.07.2012р. відповідача, суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку Закритого акціонерного товариства «Порцелакінвест»за результатами якої 11.08.2011р. складено акт №1826/2303/23162662 про результати виїзної позапланової перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РІП»(код ЄДРПОУ 32163147) за період: березень 2011 року (далі по тексту -Акт перевірки -1).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, в результаті чого занижено ПДВ за березень 2011 року на суму 175 800грн.

В подальшому відповідачем проведено перевірку позивача за результатами якої 31.10.2011р. складено акт №2282/2303/23162662 про результати виїзної позапланової перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РІП»(код ЄДРПОУ 32163147) за період: березень 2011 року (далі по тексту -Акт перевірки -2).

Актом перевірки -2 встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, в результаті чого занижено ПДВ за березень 2011 року на суму 175 800грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.11.2011р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0008102303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 175 801грн., у тому числі -основний платіж на суму 175 800грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «РІП»(Субпідрядник) 20.05.2011р. та 14.02.2011р. укладені Договори №01-200510 та №РІ-14/02/2011.

На виконання вказаних Договорів ТОВ «РІП» виписані податкові накладні №90 від 10.03.2011р. на загальну суму 650 400грн., крім того сума ПДВ 108 400грн., в якій зазначено номенклатуру поставки: монтаж зерносушильного комплексу SD-20, підписана ОСОБА_1 та скріплена печаткою ТОВ «РІП»та №101 від 24.03.2011р. на загальну суму 404 400грн., крім того сума ПДВ 67 400грн., в якій зазначено номенклатуру поставки: монтаж зерносушильного комплексу SD-16, підписана ОСОБА_1 та скріплена печаткою ТОВ «РІП».

Також ТОВ «РІП»виписані на адресу позивача акти приймання виконаних будівельних робіт №б/н від 10.03.2011р. на загальну суму 650 400грн., крім того сума ПДВ 108 400грн., в якій зазначено номенклатуру поставки: монтаж зерносушильного комплексу SD-20, підписана ОСОБА_1 та скріплена печаткою ТОВ «РІП»та позивачем та №б/н від 24.03.2011р. на загальну суму 404 400грн., крім того сума ПДВ 67 400грн., в якій зазначено номенклатуру поставки: монтаж зерносушильного комплексу SD-16, підписана ОСОБА_1 та скріплена печаткою ТОВ «РІП»та позивачем.

Позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «РІП»за березень 2011 року в сумі 175 800грн.

На думку податкового органу позивачем безпідставно включено зазначену суму до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «РІП»за березень 2011 року, оскільки, як вбачається з Актів перевірок 1 та 2 Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «РІП»від 31.03.2008р. №100107770 анульовано 08.08.2011р. у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Стан платника -до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В матеріалах справи наявний акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки ТОВ «РІП»від 07.09.2011р. №1984/23-03/32163147 в якому описано пояснення директора ТОВ «РІП»- ОСОБА_1, щодо його причетності до діяльності підприємства: згідно пояснення наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011р. №4528/ДПІ/26-10/3 директор підприємства ОСОБА_1 не є директором ТОВ «РІП», підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував документів (хто такий ОСОБА_2 не відомо), та не здійснював жодних фінансово -господарських взаємовідносин з іншими підприємствами.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновків, що Договори укладені між позивачем та ТОВ «РІП»є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, договори, укладені між позивачем та ТОВ «РІП»не спричиняли реального настання правових наслідків.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.11.2011р. №0008102303, а тому адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Порцелакінвест»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Порцелакінвест»відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2012р.

Суддя В.В. Амельохін