Постанова № 25173155, 02.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року № 2а-6047/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування повідомлень - рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -ДК "Укргазвидобування" НАК «Нафтогаз України»- звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.01.2012 №0000011501, №0000021501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 260 Податкового кодексу України та зазначає, що позивачем повністю відповідно до вимог Податкового кодекс України сплачено рентну плату за природний газ, що видобувається в Україні.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання, а саме рентну плату за природний газ та за газовий конденсат.

В судове засідання представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

25.06.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за газовий конденсат, за результатом якої складено Акт від 14.12.2011 №550/82/15-30019775 (далі -Акт перевірки).

В ході перевірки Відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за газовий конденсат за липень, серпень, вересень 2011 року, чим порушено вимоги п. 260.7 ст. 260, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.01.2012:

- №0000021501, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 3 141 101,13 грн.;

- №0000011501 , яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 1 125 318,15 грн.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України: до загальнодержавних належать такі податки та збори: рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Згідно п. 256.1. ст. 256 Податкового кодексу України, платниками рентної плати (далі-платники) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 260.1. ст. 260 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Пунктом 260.2. ст. 260 Податкового кодексу України визначено, що розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.

Згідно п. 260.3. ст.. 260 Податкового кодексу України, платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 260.5. ст.. 260 Податкового кодексу України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби, зокрема, за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

Судом встановлено, що 12.08.2011 позивачем було подано податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні за липень місяць 2011 року №№9006581904, 9006581907, 9006581909, де вказані суми податкових зобов'язань за газовий конденсат в розмірі відповідно - 6535256,97 грн., 2831,48 грн., 20874.87 грн.

Також, 13.09.2011 року позивачем було подано податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні за серпень місяць 2011 року №№9007413750, 9007413749, 9007413747, де вказані суми податкових зобов'язань за: природний газ в розмірі відповідно - 7567,98 грн., 1462061,83 грн., 535218,91 грн.; газовий конденсат в розмірі відповідно - 2677,89 грн., 5874059,24 грн., 19125,54 грн.

Крім того, 13.10.2011 позивачем було подано податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні за вересень місяць 2011 року №№9008477099, 9008477106, 9008490441, де вказані суми податкових зобов'язань за: природний газ в розмірі відповідно - 493508,18 грн., 7412,46 грн., 1387028,54 грн.; газовий конденсат в розмірі відповідно - 17933,85 грн., 12676,07 грн., 5550895,80 грн.

Відповідно до п. 260.7. ст. 260 Податкового кодексу України, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З аналізу викладеного вбачається, що позивач зобов'язаний був сплатити задекларовану суму з рентної плати за газовий конденсат за липень місяць до 30.08.2011 включно, за природний газ та газовий конденсат за серпень місяць до 30.09.2011, за природний газ та газовий конденсат за вересень місяць до 30.10.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично позивачем був сплачений весь борг 30.11.2011 (платіжні доручення №382 на суму 2036009,01 грн., №402 на суму 1738632,51 грн., №403 на суму 56703,24 грн., №310на суму 1903823,47 грн. - рентну плату за природний газ та платіжними дорученнями №383 на суму 5987498,91 грн., №404 на суму 4197655,30 грн., №311 на суму 5628436, 24 грн. - рентну плату за газовий конденсат.

З аналізу викладеного вбачається, що позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на 92 календарних дні та з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на 61 календарний день.

Відповідно до абз. 3 п. 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом перевірено розрахунок позивача, а тому нарахування штрафної санкції визнається судом правомірним.

Щодо посилання позивача на договори про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.2011 №14, №15, які на думку позивача не можуть бути розірваними з ініціативи відповідача в односторонньому порядку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07.10.2011 року Рішенням ДПА в Харківській області №44/с було скасоване рішення ДПА в Харківській області про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.11 року №44 на суму 1987007,51 грн., а також 12.10.11 року Рішенням ДПС України №24 було скасоване рішення ДПА України про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.11 року №32 на суму 4797320,30 грн.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно п 100.12.2 ст.. 100 Податкового кодексу України, договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

- з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладанні зазначених договорів виявилась недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу;

- платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Враховуючи вище, відповідач наділений правом дострокового розірвання договорів про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання, а відтак твердження позивача, що договори від 29.04.2012 №14, №15 не є розірваними, є необгрнутованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем сплачено узгоджені податкові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні з затримкою на 92 календарних дні та з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні з затримкою на 61 календарний день з затримкою на днів, що підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності з ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда