Постанова № 25173152, 14.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2012 р. № 2-а- 4314/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участю:

представника позивача -Шабаса Г.В.

представника відповідача - Орач О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" до Дергачівської міжрайонної державнної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 30.03.2012 року №0000062223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +499.584,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65.497,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає неправомірними висновки, викладені в акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВФ "Техпроект" від 16.03.2012 року №1/22-104/31154312 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Хармарт», ПП «ОВД - Трейд», ТОВ фірма „Ліон" їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень-серпень 2011 року, а спірне податкове повідомлення - рішення № 0000062223 від 30.03.2012 року підлягає скасуванню.

Так, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, позивач стверджує, що проведення господарських операцій підприємства підтверджується належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. На момент складання податкових накладних підприємства: ПП «Хармарт», ПП «ОВД - Трейд», ТОВ фірма „Ліон" були офіційно зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних. При складанні акту перевірки податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, в порушення вимог закону, поза судовою процедурою, визнав договори, укладені між позивачем та його контрагентами, недійсними. Тоді як укладені ТОВ НВФ «Техпроект» правочини з ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» містять мету, що полягає у продавців (контрагентів Позивача) в отриманні вартості реалізованого товару, а у покупця (Позивач) на отримання цього товару. Отже, викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України. Таким чином, позивач вважає висновки викладені в згаданому акті зустрічної звірки неправомірними, необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення неправомірне та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ НВФ "Техпроект", код ЄДРПОУ 31154312, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Хармарт», код ЄДРПОУ 34018183, ПП «ОВД - Трейд», код ЄДРПОУ 37091177, ТОВ фірма „Ліон", код ЄДРПОУ 30590155, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень-серпень 2011 року встановлено, що правочини, вчинені ТОВ НВФ «Техпроект» з ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» по придбанню секцій ланцюгів, вузол ролика, опорний ролик за первинними документами в періоді: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, відповідно до ст.203, ст.215, ст.218 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з їх недійсністю. В порушення ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2756-УІ, ТОВ НВФ «Техпроект» у березні - серпні 2011 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за нікчемними правочинами по придбанню секцій ланцюгів, вузол ролика, опорний ролик від ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» на загальну суму ПДВ 499.584,00 грн., що стало підставою для нарахування грошового зобов'язання та накладення штрафу. Враховуючи викладене, відповідач вважає спірне податкове повідомлення - рішення цілком правомірним та обґрунтованим, і тому просить суд відмовити ТОВ НВФ «Техпроект» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 31154312, місцезнаходження: вул. Центральна, буд.1, місто Дергачі, Дергачівський район, Харківська область, 62300 (т.1,а.с.55-57).

З 23.11.2000 року за №1064 позивач узятий на податковий облік у Дергачівській міжрайонній ДПІ, про що свідчить довідка від 06.12.2011 року № 321/29-033 (т.1,а.с.58) та з 24.11.2000 року зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.54).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" здійснює свою діяльність на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ НВФ «Техпроект», протокол №5 від 11.11.2011 року (т.1,а.с.41-53).

На підставі повідомлення від 06 березня 2012 року за № 16 та наказу від 06 березня 2012 за № 141, виданого Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією начальнику відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, раднику податкової служби II рангу Сірій Людмилі Геннадіївні, головному державному податковому ревізору-інспектору сектору контролю за суб'єктами, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, інспектору податкової служби І рангу Зубковій Олені Анатоліївні, згідно п.п.75.1.2, п.75.1. ст. 75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВФ «Техпроект», код ЄДРПОУ 31154312, з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ліон», код ЄДРПОУ 30590155 за березень, квітень 2011 року, ПП ОВД-Трейд», код ЄДРПОУ 37091177, за травень, червень 2011 року, ПП «Хармарт» код ЄДРПОУ 34018183 за липень, серпень 2011 року.

Перевірка проводилася 16.03.2012 року.

Результати перевірки оформлені Актом про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ НВФ "Техпроект" від 16.03.2012 року №1/22-109/31154312 (т.1,а.с. 25-40).

Суд відзначає, що з метою отримання податкової інформації, згідно пункту 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі-Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 визначені підстави для проведення зустрічних звірок, а саме: встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Разом з тим, судом встановлено, та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи, що фактично Дергачівською МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий - червень 2011 року по ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт».

За висновками Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, викладеними в згаданому акті, встановлено порушення підприємством позивача:

- ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» з постачальниками та покупцями встановлює неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ НВФ «Техпроект» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- ст. 185, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 - VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 499.584,00 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0000062223 від 30.03.2012 року, яким ТОВ НВФ «Техпроект» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 565.081,50 грн., у т.ч. 499.584 - основний платіж, 65.497,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с. 24).

Не погодившись з висновками перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням, ТОВ НВФ «Техпроект» звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 16.03.2012 року №1/22-109/31154312 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ НВФ «Техпроект» мав господарські взаємовідносини з підприємствами: ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт».

Так, на підставі договору №14/02 від 14.02.2011 року, укладеного між ТОВ НВФ «Техпроект» (покупець) та ТОВ фірма «Ліон» (постачальник), останній зобов'язується передати у власність покупця продукцію згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (т.1,а.с.80-81).

На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції ланцюгів кресл. А1116-06-00) (т.1,а.с.82), постачальником виписано: видаткову накладну №РН-000110408 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 84), податкову накладну №137 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.85), видаткову накладну №310325 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1а.с.86), податкову накладну №5 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а.с.87).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі.

На підтвердження розрахунків оплати, позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки: № 0000042 від 22.03.2011 на суму 310.500,0 грн. (т.1, ас.88-89), № 0000074 від 27.04.2011 на суму 211.000,0 грн. (т.1, а.с.90), № 0000069 від 17.05.2011 на суму 41.000,0 грн.(т.1, а.с.92-93), № 0000060 від 28.04.2011 на суму 53.500,0 грн. (т.1, а.с.94-95), платіжне доручення №203203 від 22.03.2011 року на суму 310.500,00 грн. (т.1,а.с.91).

Відповідно до умов укладеного договору №2504 від 25.04.2011 року між ТОВ НВФ «Техпроект» (покупець) та ПП «ОВД-Трейд» (постачальник), останній зобов'язується передати у власність покупця продукцію згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (т.1,а.с.96-97).

На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції ланцюгів кресл. А1116-06-00) (т.1, а.с.98) та специфікації №2 (найменування товару: вузол роліка кресл. 474432.054-0061 сб) (т.1, а.с.99) постачальником виписано: видаткову накладну №РН-0040503 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 102), податкову накладну №5 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.103), видаткову накладну №РН-0260502 від 26.05..2011 року на суму з ПДВ 494.136,00 грн. (т.1а.с.104), податкову накладну №196 від 26.05.2011 року на суму з ПДВ 494.136,00 грн. (т.1, а.с.105), видаткову накладну №РН-220605 від 22.06.2011 року на суму з ПДВ 493.0365,00 грн. (т.1, а с. 106), податкову накладну №249 від 22.06.2011 року на суму з ПДВ 493.065,00 грн. (т.1,а.с.107).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки: №8 від 23.08.2011 на суму 160.836,00 грн. (т.1, а.с.108), №2 від 18.07.2011 на суму 311.000,0 грн.(т.1,а.с.109), від 22.06.2011 на суму 493.065,0 грн. (т.1, а.с.110), від 26.05.2011 на суму 13.800,00 грн. (т.1,а.с.111), від 26.05.2011 на суму 102.000,0 грн. (т.1,а.с.112), від 19.05.2011 на суму 217.000,0 грн. (т.1,а.с.113).

На підставі укладеного договору купівлі - продажу №2806 від 28.06.2011 року між ТОВ НВФ «Техпроект» (покупець) та ПП «Хармарт» (продавець), останній зобов'язується передати у власність покупця товар згідно специфікацій, а покупець оплатити відповідно до умов договору. (т.1,а.с.114-116).

На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції цепи А1116-06-00) (т.1, а.с.117) та специфікації №2 (найменування товару: вузол секції цепи А1116-06-00) (т.1, а.с.118) постачальником виписано: видаткову накладну №РН-210701 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 121), податкову накладну №135 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.122), видаткову накладну №РН-280701 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 333.600,00 грн. (т.1а.с.123), податкову накладну №175 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 333.600,00 грн. (т.1, а.с.124), видаткову накладну №РН-280702 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 125), податкову накладну №176 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.126), видаткову накладну №РН-0190803 від 19.08.2011 року на суму з ПДВ 124.200,00 грн. (т.1а.с.127), податкову накладну №141 від 19.08.2011 року на суму з ПДВ 124.200,00 грн. (т.1, а.с.128).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки: №8 від 23.08.2011 року на суму 374.342,00 грн. (т.1,а.с.129), №10 від 08.09.2011 року на суму 234.302,00 грн. (т.1,а.с.130), №5 від 16.08.2011 року на суму 634.602,00 грн. (т.1,а.с.131).

Транспортування товару проводилось покупцем відповідно до умов договору про надання автопослуг №6 від 05.01.2011 року, укладеного між ВАТ «Харківське АТП» (виконавець) та ТОВ НВФ «Техпроект» (замовник), згідно якого виконавець зобов'язується надавати автопослуги, а замовник зобов'язується їх оплатити (т.1,а.с.132).

Виконання договору про надання автопослуг підтверджується: актом виконаних робіт: №ОУ-0000058 від 13.04.2011 року з додатком на суму з ПДВ 5.323,50 грн. (т.1,а.с.133-134), талоном замовника 02 ААЯ №000556 до подорожнього листа №000594 від 11.04.2011 року (т.1,а.с.135), актом виконаних робіт (послуг) №ОУ-0000036 від 03.03.2011 року на суму з ПДВ 4.595,50 грн. з додатком (т.1,а.с.136-137), талоном замовника 02 ААЯ №000549 до подорожнього листа №000587 від 01.03.2011 року (т.1,а.с.138), банківською випискою від 04.05.2011 року на суму 5.323,50 грн. (т.1,а.с.140), від 06.04.2011 року на суму 5.323,50 грн. (т.1,а.с.141), актом виконаних робіт (послуг) № ОУ-0000082 від 04.05.2011 року на суму 5.323,50 грн. з додатком (т.1,а.с.142-143), талоном замовника 02 ААЯ №000560 до подорожнього листа №000598 від 04.05.2011 року (т.1,а.с.144).

Позивач - ТОВ НВФ «Техпроект» у своїй діяльності використовував офісні приміщення, що підтверджується договорами оренди №23 від 27.12.2010 року, №24 від 04.05.2011 року, №28 від 30.08.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1,а.с.59-62).

Отриманий від контрагентів - ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт», товар ТОВ НВФ «Техпроект» в подальшому був реалізований ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», на підставі: укладеного договору № 2276 від 30.05.2011 року та додаткової угоди до нього №1 від 20.06.2011 року (т.1,а.с.151-153), договору від 05.05.2011 року №1966 та додаткової угоди до нього №1 від 10.05.2011 року (т.1,а.с.156-159), додаткових угод № 8 від 17.05.2011 року, №7 від 05.04.2011 року, №9 від 17.05.2011 року, №7 від 25.03.2011 року, №5 від 23.03.2011 року, №6 від 21.03.2011 року, згідно яких ТОВ НВФ «Техпроект» (продавець) зобов'язується поставити товар, а ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (покупець) - оплатити товар відповідно до специфікації.

Виконання умов вищевказаних правочинів підтверджується: видатковою накладною №РН-0000008 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 384.288,00 грн. (т.1,а.с.154), видатковою накладною №РН-0000004 від 30.05.2011 року на суму з ПДВ 512.064,00 грн. (т.1,а.с.160), податковою накладною № 3 від 30.05.2011 року на суму з ПДВ 512.064,00 грн. (т.1,а.с.162), видатковою накладною №РН-0000001 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.169), податковою накладною № 1 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.171), видатковою накладною №РН-0000002 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.172), податковою накладною № 1 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.174), видатковою накладною №РН-0000003 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.175), видатковою накладною №РН-0000005 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.177), податковою накладною № 1 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.179), видатковою накладною №РН-0000006 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.180), податковою накладною № 2 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.182), видатковою накладною №РН-0000007 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.183), податковою накладною № 3 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.185), видатковою накладною №РН-0000009 від 22.08.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.186), податковою накладною № 1 від 22.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.188), податковою накладною № 2 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.189), податковою накладною № 4 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 384.288,00 грн. (т.1,а.с.190).

Транспортування товару здійснювалося за рахунок продавця, про що свідчить товарно - транспортна накладна 01 АБ від 30.05.2011 року (т.1,а.с.146), акт №1 виконаних робіт від 31.05.2011 року про виконання в повному розмірі робіт з перевезення вантажу (т.1,а.с.145), акти виконаних робіт №23/08 від 22.08.2011 року, від 21.07.2011 року №22/07, від 04.07.2011 року №5/07 (т.1,а.с.202-204).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать банківські виписки (т.1,а.с.191-200, т.1,а.с.206-208).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Суми податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (т.1, а.с.228-229-т.1,а.с.235-237, т.1.а.с.246-248, т.2,а.с.6-8).

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Дергачівська МДПІ Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не подав.

За таких підстав, висновки Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем ТОВ НВФ «Техпроект» та його контрагентами: ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт», та відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються витребуваними судом та приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, та перевіривши викладені в цьому акті доводи суб'єкта владних повноважень зібраними доказами, суд дійшов висновку, що Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді. Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті щодо сумнівності у прозорості здійснення господарських відносин, про відсутність об'єктів оподаткування та про сумнівність господарської діяльності є виключно висновки актів перевірок контрагентів ТОВ НВФ «Техпроект», а саме:

- акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.08.2011 р. №2843/23-212/30590155 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми «Ліон» (т.2 а.с.79-99);

- акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.11.2011р. №3615/23-212/34018183 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хармарт» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2011 по 31.10.2011 року (т.2 а.с.53-74);

- акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011 р. №3761/1800/37091177 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОВД-Трейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2011 - 30.06.2011 року (т.2 а.с.32-52).

Разом з тим, судом достеменно встановлено, що станом на момент складення спірного акту перевірки (звірки) від 16.03.2012 року №1/22-104/31154312 існувало судове рішення, яке набуло законної сили, яким визнано неправомірною перевірку підприємства ПП «ОВД-Трейд», проведеною ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, результати якої оформлені актом від 19.08.2011р.№3761/1800/37091177, а саме: постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. у справі № 2а - 12303/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012р., задоволений позов ПП «ОВД-Трейд» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання неправомірними дій (т.2,Є а.с. 24-31).

Стосовно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хармарт», суд відзначає, що в силу приписів абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Суд також відзначає, що згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у справі №2а-995/12/2070 визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), на підставі якої складено акт від 30.11.2011 № 3615/23-212/34018183 (т.2,а.с.75-78). Дана постанова набула законної сили, і суд при вирішенні цього спору не знаходить правових підстав для залишення поза увагою правових позицій, які викладені адміністративним судом в даному судовому акті.

Окрім того, аналізуючи приписи статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про те, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також слід зазначити, що наявність трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна не є необхідною підставою для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Отже, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов'язань між позивачем - ТОВ НВФ «Техпроект» та його контрагентами. Доказів того, що ці зобов'язання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ТОВ НВФ «Техпроект» порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки ТОВ НВФ «Техпроект» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ НВФ «Техпроект» та його контрагентами: ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт», а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ НВФ «Техпроект», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" до Дергачівської міжрайоної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 30.03.2012 року №0000062223.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2012 року.

Суддя О.В. Панченко