Ухвала суду № 25172477, 23.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/7659/2012

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.03.2012 №050073-094-21-24,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.03.2012 №050073-094-21-24.

Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 року № 2747-IV «Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Так, розміри ставок судового збору встановлено статтею 4 цього Закону та визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Реалізація окремих рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, а також відповідно їх оскарження, може призводити до зменшення або до збільшення майна особи. Отже, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Так, зокрема, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 18.01.2012 року № 165/11/13-12, у відповідності до якої адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання недійсними рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.03.2012 №050073-094-21-24 , відносяться до майнового спору, оскільки спірним рішенням відповідача визначено суму грошового зобов'язання зі сплати фінансових санкцій, тобто вказане рішення впливає на структуру майна позивача у бік його зменшення.

Отже, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору по даним позовним вимогам становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 судовий збір сплачений не у повному обсязі.

Відповідно до квитанції від 29.05.2012 року №85, доданого до позовної заяви, ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» сплачено судовий збір у розмірі 32,19 грн., що на 2012 рік не дорівнює сплаті судового збору для подання адміністративного позову майнового характеру.

Також у порушення вищезазначених вимог позивачем сплачено суму судового збору не на той рахунок.

Суд зазначає, що з 1 листопада 2011 року набрав чинність Закон України "Про судовий збір"8 липня 2011 року № 3674-VI та встановлено новий порядок оплати судового збору при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою.

Так реквізитами для перерахування судового збору є - отримувач: Держбюджет Калінінського району м. Донецька; код ЄДРПОУ: 38034015; рахунок - 31217206784005; банк - ГУДКУ у Донецькій області; МФО банку -834016: призначення платежу -Судовий збір, КБКД 22030001.

Згідно з ч.4 ст. 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

У порушення даної вимоги законодавства позивачем не підписано позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106, ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.03.2012 №050073-094-21-24 - залишити без руху.

Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви до 13 липня 2012 року.

В разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання особою копії ухвали.

Суддя