Постанова № 25171883, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 р. (16:40) Справа №2а-1654/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.01.2012 року №0000321701

Сторони явку представників не забезпечили.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 20.01.2012 року №0000321701 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6532,43 грн. (основній платіж в розмірі 5225,93 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1306,50 грн.).

Позов мотивовано тим, що відповідачем безпідставно донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції, посилаючись на невідповідність податкових накладних вимогам податкового законодавства України.

28.03.12р. до суду надійшли письмові заперечення на позов, у яких відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на ст. 198 ПКУ.

У судове засідання, що відбулося 22.05.12р., сторони явку представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом господарської діяльності згідно рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 26.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2, взят на облік у Державній податковій інспекції у Білогірському районі 22.03.2001 р. за №1789.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, державну реєстрацію якого проведено виконавчим комітетом міської ради АР Крим 26.09.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № НОМЕР_3 серії НОМЕР_2. Позивач - перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 22.10.2001 року за №4443.

Судом встановлено, що на підставі ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 1, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим «Про проведення документальної невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.» від 21.12.2011 р. №4334 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Корольовою Вікторією Сергіївною проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ОСОБА_1 з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах із ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД»), та достовірності формування суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що про проведення перевірки позивач повідомлений письмовим повідомленням за №632/17-1 від 21.12.2011 р.

Копію наказу про проведення перевірки вручену позивачу особисто під підпис 22.12.2011 р.

Перевірку проведено з відома та в присутності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. в приміщенні ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за адресою: м. Сімферополь, вул.. М.Залки, 1/9, каб. 113.

Перевірка проводилась з 22.12.2011 р. по 28.12.2008 р.

За результатами перевірки складено акт №32/17-1/НОМЕР_1 від 04.01.2012 р., яким встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97 «Про податок на додану вартість» (чинного на момент формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року) та донараховане грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 р. у сумі 5225,93 грн.

Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., відображеного у рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2010 р. віднесені суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») на загальну суму 192,00 грн.

Обсяг наданих товарів (робіт, послуг) та ПДВ, отриманих від постачальника ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД»), включено до додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у розділі «Податковий кредит».

В акті перевірки зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») анульовано 13.09.2011 р. Згідно акту документальної невиїзної перевірки №469/2306/37142010 від 29.04.2011 р., отриманим від ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено, що платник не знаходиться за юридичною адресою.

Також за результатами перевірки встановлено, що підприємцем до складу податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., відображеного у рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2010 р. віднесені суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Базис Торг» на загальну суму 5033,93 грн.

Обсяг наданих товарів (робіт, послуг) та ПДВ, отриманих від постачальника ТОВ «Базис Торг», включено до додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у розділі «Податковий кредит».

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Базис Торг» має стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Як зазначено у акті перевірки, позивачем не надано до перевірки договір про здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») та з ТОВ «Базис Торг», у зв'язку з чим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, в порушення вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 р. у загальній сумі 5225,93 грн.

Судом встановлено, що письмових пояснень та заперечень до акту перевірки не надано.

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000321701 від 20.01.2012 р., яким позивачу донараховане грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6532,43 грн. (основній платіж в розмірі 5225,93 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1306,50 грн.).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності рішення про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, чи діяли посадові особи ДПІ в м. Сімферополі АР Крим безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки, та чи мали місце порушення, встановлені перевіркою.

Перевіряючи правомірність проведення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим документальної невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірка проведена згідно з ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 1, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, якщо хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, суд зазначає, що перевірка позивача проведена ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з дотриманням вимог діючого законодавства.

Перевіряючи правомірність донарахування податковим органом Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6532,43 грн., судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що на час подання до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.

Пунктом 4.1 ст. 4 даного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Пунктом 1.11 ст. 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року) податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень набрав чинності Податковий кодекс України, розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України одним із обов'язкових реквізитів податкової накладної є місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Частиною 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом під час розгляду справи встановлено, що для підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах із ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД»), та достовірності формування суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка.

Вказаною перевіркою не підтверджено віднесену позивачем суму до податкового кредиту та встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 р. у загальній сумі 5225,93 грн.

Суд зазначає, що висновки акта перевірки №32/17-1/НОМЕР_1 від 04.01.2012 р. про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2010 р. ґрунтуються на інформації отриманої відносно взаємостосунків позивача з ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») та ТОВ «Базис Торг».

Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., до декларації з ПДВ за грудень 2010 р. віднесені суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») на загальну суму 192,00 грн. та суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Базис Торг» на загальну суму 5033,93 грн.

Перевіркою встановлено неправомірність віднесення до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. вказаних сум ПДВ по податковим накладним від ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») та ТОВ «Базис Торг», у зв'язку з їх невідповідністю вимогам податкового законодавства.

Так, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») за №469/2306/37142010 від 29.04.2011 р., яким встановлено, що працівниками відділу перевірок приватних, малих, громадських організацій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва, з метою вручення повідомлення та наказу про проведення перевірки було здійснено виїзд на юридичну адресу ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД»).

За результатами виїзду не встановлено місцезнаходження ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») за юридичною адресою, про що посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт про відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням від 20.04.2010 р. за №2715/1/2306/37142410.

Посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва в акті перевірки ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») №469/2306/37142010 від 29.04.2011 р. зроблено висновок, що операції купівлі-продажу товарів, які були здійснені ТОВ «Мілоса» (ТОВ «Вест-Євротрейд ЛТД») не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними правочинами.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим також встановлено, що ТОВ «Базис Торг» має стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, зокрема, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Дослідивши податкові накладні, суд приходить до висновку, що вказані податкові накладні не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків, що викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97 «Про податок на додану вартість» (чинного на момент формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року) та правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 5225,93 грн.

У зв'язку з чим, позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 20.01.2012 року №0000321701 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 22.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 28.05.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.