Постанова № 25170978, 18.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

18 квітня 2012 р. (15:56 год.) Справа №2а-3312/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін:

від позивача - Ярцев Альберт Анатолійович, довіреність №б/н від 03.01.12р.;

від відповідача - Лукпанова Ксенія В'ячеславівна, довіреність №28/9/5/10 від 01.03.2012р.

Суть справи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (далі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0000232301 від 06.03.2012р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 18.04.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковим органом необґрунтовано в акті перевірки зроблено висновок про відсутність фактичної поставки товарів за договором, укладеним з ТОВ «Ник Торг», оскільки поставка товару за цим договором підтверджується відповідними первинними документами - товарно-транспортними накладними. Отже, позивач мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ник Торг» за договором поставки. На підставі зазначеного, враховуючи відсутність підстав для донарахування товариству грошових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року, а також застосування штрафних санкцій, представник позивача просив позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 06.03.2012р.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.51-53). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Податкового кодексу України, обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у Красногвардійському відділені Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби; у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 05.09.2009 р. № 100242161, індивідуальний податковий номер- 037590701171.

Судом встановлено, що посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ник-Торг" за листопад 2011 року, за наслідками перевірки складено акт від 16 лютого 2012 року №1622/23-1/03759079.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 59850,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року у сумі 59850,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000232301 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 59850,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), застосованими на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України - 44888,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми завишення від'ємного значення податку на додану вартість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" на суму 59850,00 грн., що стосується контрагента ТОВ "Ник-Торг", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи реальність виконання договору №8/10/349, укладеного між позивачем та ТОВ "Ник-Торг" (ін. код 373074426), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, СТОВ "Дружба Народів " (Покупець) мало господарські відносини з ТОВ "Ник-Торг" (Продавець) на підставі договору №8/10/349 від15.12.2010 року.

Відповідно до умов договору Продавець продає, а Покупець покупає наступний товар: натуральні яловичі і свинячі оболонки, а також Покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти цей товар.

Відповідно до п. 3.1 Ціна товару є договірною. Згідно з п. 3.3. Попередня сума договору складає 1000000,00 грн. Загальна сума договору визначається відповідно до накладних на весь поставлений по даному договору Товар.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату партії товару протягом 15 днів з моменту поставки партії товару на підставі рахунку, виписаного Продавцем на ім'я Покупця.

Строк дії договору встановлений до 31.12.2011 року (п.7.1 договору).

На виконання умов договору 04.11.2011р., 21.11.2011р. від ТОВ "Ник-Торг" (Продавця) був відправлений товар (черева яловичині) СТОВ "Дружба Народів" (Покупцю) на загальну суму 259100,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується товаро-транспортною накладною від 04.11.2011р., в якій зазначено назву продукції, вартість продукції, найменування відправника та одержувача.

Також судом встановлено, що факт поставки товару підтверджується документами поштової служби "Міст експрес"; видатковими накладними ТОВ "Ник-Торг" №192 від 04.11.2011р., №196 від 21.11.2011р. Отже судом вбачається, що отриманий ьлвар був поставлений на склад м'ясокомбінату.

На виконання умов договору ТОВ "Ник- Торг" виписало СТОВ "Дружба Народів" податкові накладні:

- №1 від 04.11.2011 року на загальну суму -205200,00 грн., в т.ч. ПДВ -34200,00 грн.;

- №6 від 21.11.2011 року на загальну суму -153900,00 грн., в т.ч. ПДВ -25650,00 грн.

Факт сплати позивачем коштів за договором, укладеним з ТОВ "Ник-Торг", підтверджується платіжними дорученнями №33908 на загальну суму 205200,00 грн. у т.ч. ПДВ 34200 грн. та №34217 на загальну суму 153900,00 грн. у т.ч. 25650,00 грн.

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 59850,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді листопад 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "Ник-Торг" у листопаді 2011 року.

Судом встановлено, що постачальник товарів, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (листопад 2011р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100312728 та мав право видавати податкову накладну. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом листопада 2011р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкової накладної контрагент (ТОВ "Ник-Торг") позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Суд зазначає, що згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, тому доводи відповідача щодо порушення позивачем правил оподаткування не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Згідно акту №622/23-1/03759079 від 16.02.2012 року при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено відхилення податкового кредиту у сумі 6056,44грн. Тобто, виходячи зі змісту акту, податковий орган не заперечував та не спростовує факт здійснення господарських операцій позивачем з визначеним контрагентам, а єдиною підставою для висновків щодо зменшення позивачу суми податкового кредиту та, як слідство, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та прийняття спірного податкового повідомлення рішення є ненадання позивачем документів, що свідчать про транспортування вантажу, а саме товарно-транспортних накладних на підвіз черев яловичих до місця призначення.

З акту відповідача судом вбачається, що позивачем була надана товарно-транспортна накладна №б/н від 04.11.11р., але як зазначається відповідачем в акті в даній накладній не заповнені наступні розділи: номер ТТН, одиниці виміру, кількість, ціна, підпис водія-експедитора в прийнятті для перевезення вантажу, підпис водія-експедитора в здаванні перевезеного вантажу, підпис матеріально-відповідальної особи в прийняті вантажу.

Порядок заповнення товарно-транспортної накладної регулювався "Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної работи", яка була затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07 серпня 1996 р. №228/253, але рішення про державну реєстрацію Наказу було скасовано на підставі висновку Міністерства юстиції №10 від 15.05.2006р.

Отже, згідно листа Державної адміністрації автомобільного транспорту від 21.04.2010р. №1802-04/09/19-10 Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253, не є обов'язковою для виконання. На сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, що регулюють порядок складання ТТН.

Отже, як вбачається судом, не заповнення усіх розділів товарно-транспортної накладної не свідчить про безтоварність операцій та не позбавляє права покупця включати понесені ним витрати з придбання товарів і віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що, зокрема ТОВ "Ник-Торг" були відображенні податкові зобов'язання у податковому обліку по взаємовідносинам з позивачем, що спростовує висновки податкового органу, викладені в акті.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання послуг від контрагента позивача, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

На думку суду, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Звідси власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення податку на додану вартість у розмірі 59850,00 грн. у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований позивачем відповідно до норм Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000232301 від 06.03.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 1047,38 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.