Постанова № 25170976, 27.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 р. об 11 годині 30 хвилин Справа №2а-1937/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участі представників сторін

від позивача - Ткаченка Т.В., довіреність від 11.10.2010р. за №23;

від відповідача - Калінчук К.В., довіреність від 19.03.2012р. за №18/10-0;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001481502 від 30.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 726366,00грн., у тому числі за основним платежем у сумі 581093,33грн. та за штрафними санкціями 145273грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених ТОВ «АПК Харківцукорзбут», у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки, що угода з таким постачальником є нікчемною.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надані пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідачем зазначено, що з огляду на неможливість підтвердити реальність здійснення ТОВ «АПК Харківцукорзбут» господарських операцій, слід вважати висновки акту перевірки обґрунтованими та доведеними.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05513847), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14), знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим. З 16.07.1997 року є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №200022938 (а.с. 16).

Посадовою особою відповідача на підставі наказу №6 від 04.01.2012 року (а.с.18) проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «ПБК «Крим» з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «АПК Харківцукорзбут» за період з 01.08.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складено акт №6/40-01/05513847 від 05.01.2012р. (а.с.19-40), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПАТ «ПБК «Крим» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 581093,33грн., в тому числі у серпні 2011 року на 62260,00грн., у вересні 2011 року на 518833,33грн.

В акті зазначено, що проведеною документальною позаплановою перевіркою ТОВ «АПК Харківцукорзбут» з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із контрагентами ТОВ «АПК Харківцукорзбут» за серпень, вересень 2011 року неможливо підтвердити реальність здійснення ТОВ «АПК Харківцукорзбут» господарських операцій за серпень та вересень 2011 року, а тому ПАТ «ПБК «Крим» неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в складі вартості цукру, отриманого від ТОВ «АПК Харківцукорзбут»

Позивачем надано заперечення до акту перевірки №5-03юр. від 16.01.2012р. (а.с.41). Згідно відповіді на означені заперечення №309/40-01 від 25.01.2012р., висновки, викладені в акті перевірки , залишені без змін (а.с.46-47).

За результатами перевірки, на підставі акту №6/40-01/05513847 від 05.01.2012р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року №0001481502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 726366,00грн., у тому числі за основним платежем у сумі 581093,33грн. та за штрафними санкціями 145273грн. (а.с.48).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом залучено до матеріалів справи податкові накладні на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, а саме №313 від 17.08.2011р. (а.с.112), №370 від 19.08.2011р. (а.с.116), №337 від 17.09.2011р. (а.с.120), №436 від 21.09.2011р. (а.с.124), №606 від 28.09.2011р. (а.с.128), №634 від 29.09.2011р. (а.с.132), №654 від 29.09.2011р. (а.с.133), №655 від 29.09.2011р. (а.с.134), №656 від 29.09.2011р. (а.с.135), №657 від 29.09.2011р. (а.с.136). Суд зазначає, що наведені податкові накладні відповідають вищезазначеним нормам Податкового кодексу України

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону зазначених податкових накладних, виданих ТОВ «АПК Харківцукорзбут».

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує виключно неможливістю підтвердити реальність поставок ТОВ «АПК Харківцукорзбут» товару своїм контрагентам.

Суд зазначає, що порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Під час судового розгляду судом залучено до матеріалів справи та досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та встановлено наступне.

Позивач отримав від ТОВ «АПК Харківцукорзбут» у серпні-вересні 2011 року цукор в загальній кількості 506 тонн, на загальну суму 3486560грн., в тому числі ПДВ 581093,33грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №3350 від 17.08.2011 на суму 186780грн., в тому числі ПДВ 31130,00грн. (а.с.114), №3427 від 19.08.2011 на суму 186780грн., в тому числі ПДВ 31130,00грн. (а.с.118), №3951 від 17.09.2011 на суму 151800грн., в тому числі ПДВ 25300,00грн. (а.с.122), №4050 від 21.09.2011 на суму 149160грн., в тому числі ПДВ 24860,00грн. (а.с.126), №4216 від 28.09.2011 на суму 146960грн., в тому числі ПДВ 24493,33грн. (а.с.130), №4417 від 06.10.2011 на суму 148060грн., в тому числі ПДВ 24676,67грн. (т.с.2 а.с.60), №4394 від 06.10.2011 на суму 148060грн., в тому числі ПДВ 24676,67грн. (т.с.2 а.с.62), №4467 від 10.10.2011 на суму 148060грн., в тому числі ПДВ 24676,67грн. (т.с.2 а.с.64), №4469 від 10.10.2011 на суму 148060грн., в тому числі ПДВ 24676,67грн. (т.с.2 а.с.66), №4524 від 11.10.2011 на суму 429374грн., в тому числі ПДВ 71562,33грн. (т.с.2 а.с.67), №4525 від 11.10.2011 на суму 429374грн., в тому числі ПДВ 71562,33грн. (т.с.2 а.с.69), №4600 від 17.10.2011 на суму 429374грн., в тому числі ПДВ 71562,33грн. (т.с.2 а.с.71), №4599 від 17.10.2011 на суму 429374грн., в тому числі ПДВ 71562,33грн. (т.с.2 а.с.73), №4753 від 31.10.2011 на суму 355344грн., в тому числі ПДВ 59224,00грн. (т.с.2 а.с.75).

До матеріалів справи залучено платіжні доручення, відповідно до яких отриманий цукор сплачений позивачем у повному обсязі, а саме №1924 від 18.08.2011 на суму 186780грн. (а.с.111), №1995 від 22.08.2011 на суму 186780грн. (а.с.115), №2229 від 20.09.2011 на суму 151800грн. (а.с.119), №2245 від 22.09.2011 на суму 149160грн. (а.с.123), №2323 від 29.09.2011 на суму 2665080грн. (а.с.127), №2310 від 29.09.2011 на суму 146960грн. (а.с.131).

Позивачем надані бухгалтерські документи, які свідчать про прийняття цукру на склад та списання його зі складу для використання у виробництві при виготовленні напоїв, що свідчить про використання цукру в господарський діяльності позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо неможливості підтвердження факту поставки цукру ТОВ «АПК Харківцукорзбут» не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Судом враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Слід звернути увагу, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентом позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно неможливістю підтвердити фактичну поставку товару позивачу його контрагентом, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, є необґрунтованим а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на висновок про задоволення адміністративного позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.04.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 03.05.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0001481502 від 30.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, 95530, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070) на користь Публічного акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.