Ухвала суду № 25167511, 19.06.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/579/12 Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: ч. 1 ст. 176 КК України Яценко С.Л. Доповідач в апеляційній інстанції: Гончарук І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

< Текст >

"19" червня 2012 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Гончарука І.М.,

суддів Мунька Б.П., Охріменка І.К.,

з участю прокурора Якушиної О.В.,

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5,

адвоката Хоменка М.М.,

розглянувши кримінальну справу за апеляціями представника ОСОБА_7 - ОСОБА_3, помічника Смілянського міжрайонного прокурора Ілліна В.А. на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2012 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. с. Студениця, Коростишівського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середньотехнічна, одруженого, працюючого МПП фірми «ІНФОРМАЦІЯ_2», раніше не судимого,-

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України і призначено покарання - 3400 грн. штрафу з конфіскацією та знищенням всіх матеріальних носіїв комп'ютерних програм. На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання.

Цивільні позови корпорації «Microsoft» про стягнення з ОСОБА_5 11 892 грн., ОСОБА_7 - 27 200 грн. та ПП «Спортивний клуб «Юка» м. Київ - 27 200 грн. - залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_5 600 грн. 96 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області на рахунок 31254272210063, МФО 854018, код 25574009 за проведення експертизи.

Міру запобіжного заходу засудженому, підписку про невиїзд - скасовано.

Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

За ч. 3 ст. 229 КК України та ч. 3 ст. 177 КК України ОСОБА_5 виправдано у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він працюючи директором малого приватного підприємства фірми «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, використовуючи своє службове становище, в порушення Закону України «Про авторське право та суміжні права», без дозволу власника корпорації «Microsoft» (США), при невстановлених слідством обставинах, незаконно встановив та відтворив на трьох персональних комп'ютерах програми: «Microsoft Windows XP Pro Ru» (3 примірника), «Microsoft Office 2003 Pro Ru» (2 примірники) та «Microsoft Office XP Pro Ru» (1 примірник) та надав ці комп'ютери працівникам фірми «ІНФОРМАЦІЯ_2» і використав їх в господарській діяльності підприємства до 23 квітня 2010 року, коли вони були в нього виявлені та вилучені працівниками міліції.

Своїми умисними діями він спричинив корпорації «Microsoft» матеріальну шкоду на загальну суму 11 892 грн..

Дії засудженого суд кваліфікував за ч. 1 ст. 176 КК України - незаконне відтворення на інших носіях інформації та інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

За ч. 3 ст. 229 КК України та ч. 3 ст. 177 КК України ОСОБА_5 виправдано у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Не погоджуючись з вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.03.2012 р., представником потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_3 подано апеляцію, в якій він зазначає, що місцевим судом прийнято незаконне рішення щодо виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 229 та ч. 3 ст. 177 КК України, оскільки судом не було враховано всіх обставин справи, а розмір завданої шкоди визначений неправильно та просить скасувати вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 229 та ч. 3 ст. 177 КК України та постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених 3 ст. 229 та ч. 3 ст. 177 КК України.

В апеляційній скарзі помічник Смілянського міжрайонного прокурора зазначає, що вирок суду першої інстанції незаконний та необґрунтований та просить його скасувати через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.

В запереченні на апеляції представника потерпілого ОСОБА_3 та помічника Смілянського міжрайонного прокурора, адвокат засудженого ОСОБА_5 - Хоменко М.М. зазначає, що вирок суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому він є законним і його слід залишити без змін, а вимоги апелянтів є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію помічника Смілянського міжрайонного прокурора і просила її задоволити, представників потерпілого, які вказують на те, що місцевим судом невірно встановлено розмір завданої матеріальної шкоди потерпілим, а тому просять скасувати вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 229 та ч. 3 ст. 177 КК України та постановити новий, яким визнати засудженого винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229 та ч. 3 ст. 177 КК України, адвоката засудженого Хоменка М.М., який заперечує проти задоволення апеляцій представника ОСОБА_7 - ОСОБА_3 та помічника Смілянського міжрайонного прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_5, дані ним під час судових дебатів та останнього слова, який зазначив, що вирок місцевого суду є законним і обґрунтованим та просять залишити його без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції представника потерпілого - ОСОБА_3 та помічника Смілянського міжрайонного прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчиненому злочині.

Кваліфікація судом дій засудженого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 176 КК України є вірною.

При призначенні засудженому ОСОБА_5 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України.

Посилання представника потерпілого ОСОБА_3 у його апеляції на незаконність виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 176 КК України, у зв'язку з тим, що місцевим судом неправильно встановлено розмір шкоди, завданої ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 та ПП «Спортивний клуб «ЮКА» внаслідок порушення авторських прав, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дана кримінальна справа, розглянута об'єктивно, повно і всебічно, місцевим судом досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення, суд вжив всіх заходів до перевірки всіх доказів по справі, та в межах своїх прав дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст. 67 КПК України.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 176 КК України, мають матеріальний склад. Відповідальність службової особи наступає в результаті вчинення нею дій, передбачених ч. 1 або ч. 2 кожної з цих статей, з використанням службового становища. Частина перша названих статей передбачає відповідальність в разі завдання матеріальної шкоди у значному розмірі, частина друга - у великому розмірі. Згідно з приміткою до цих статей, матеріальна шкода вважається завданою у значному розмірі, якщо її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у 200 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 176 КК України, у зв'язку з тим, що він незаконно використав знак для товарів і послуг, і винахід, що завдало приватному підприємству «Спортивний клуб «ЮКА» та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 27 200 грн. кожному. Розмір шкоди визначений висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21 жовтня 2010 року. При цьому експерт самостійно без будь-яких документів виходив з того, що було виготовлено і реалізовано 10 виробів схожих на «Профілактор ОСОБА_7» і довільно визначив вартість одного виробу в 2720 грн..

Разом з тим, слідство обвинувачує ОСОБА_5 в реалізації п'яти таких виробів. Вартість такої кількості виробів рівна 5500 грн. (5 виробів х на 1100 грн. - мінімальна вартість профілактора), а тому навіть якщо взяти до уваги, що роздрібна вартість профілактора 1480 грн., як це зазначено в листі ОСОБА_7 від 08.02.2012 р., то загальна вартість реалізованих підсудним профілакторів складає 7400 грн. (5 виробів х на 1480 грн.).

Станом на 1 січня 2010 року неоподаткована соціальна пільга складала 434 грн. 50 коп. Тому, розмір значної матеріальної шкоди, як необхідна умова для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.177 та за ч. 3 ст. 229 КК України повинен становити мінімум 8690 грн. ( 434 грн. 50 коп. х 20).

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, у зв'язку з чим, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 177 та ч. 3 ст. 229 КК України і він підлягає виправданню за цими статтями за відсутності в його діях складу зазначених злочинів за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів судової палати, не знаходить підстав для скасування вироку місцевого суду, у зв»язку з тим, що вирок Смілянського міськрайонного суду є законним і обґрунтованим, винесеним з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Стосовно апеляції прокурора, колегія суддів вважає її безпідставною та необґрунтованою, і такою, що не підлягає до задоволення, доводи викладені у ній про порушення місцевим судом вимог ст. 323 КПК України, спростовуються матеріалами кримінальної справи, які були досліджені судом і яким дана вірна юридична оцінка.

Щодо посилання прокурора у його апеляції на невірне формулювання місцевим судом у мотивувальній частині обвинувачення, воно сформульовано відповідно до пред'явленого обвинувачення і не впливає на кваліфікацію дій засудженого, які місцевим судом вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 176 КК України, як і на законність вироку і не може біти підставою для його скасування.

При таких обставинах, підстав для скасування вироку суду першої інстанції відносно засудженого ОСОБА_5 та постановлення по справі нового вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції помічника Смілянського міжрайонного прокурора Ілліна В.А. та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення - залишити без розгляду.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_5 - залишити без змін.

Головуючий

Судді

Згідно з оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду Черкаської області І.М.Гончарук