Ухвала суду № 25163849, 04.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року справа №2а/1270/1871/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Костроміній Г.С.,

за участю: прокурора Голубничої О.О., від позивача Басакін В.В., Касьянов О.О., від відповідача Мага І.М., Кебус М.В., Крет Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора м. Луганська, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 р. у справі № 2а/1270/1871/2012 за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об*єднання» про зобов*язання нарахувати та сплатити суму податкового зобов*язання,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об*єднання» про зобов*язання нарахувати та сплатити суму податкового зобов*язання.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

Прокурора м. Луганська та Спеціалізована Державна податкова інспекція у м. Луганську не погодились з ухваленим судовим рішенням, звернулися до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 02.04.2001 року за №25370169ю0021219, свідоцтво про державну реєстрацію від 04.02.2008 року №13821050049000206.

ТОВ «ЛЕО» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.04.2001 року за № 5772, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби.

В період з 11.01.2012р. по 24.01.2012 р. проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» по взаємовідносинам з ДП «Регіональні електричні мережі» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період роботи з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2012 року №8/08-2/31443937.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено, що ТОВ «ЛЕО» порушило п. 22.1 ст. 22, п. 23.1, п.23.2, п. 23.3, п. 23.4 ст. 23, п. 36.2, п. 36.3 ст. 36, п.п. 14.1.13, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, пп. 194.1.1 п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України, як наслідок, занизило податкове зобов'язання з ПДВ на суму 8813544 грн. Зазначене податкове зобов'язання нараховане позивачем із застосуванням звичайних цін.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012р. № 0000188012, яким визначено грошове зобов'язання ТОВ «ЛЕО» з ПДВ на суму 10865740,50 грн., в тому числі за основним платежем - 8813544 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2052196,50 грн.

Також встановлено, що розраховуючи основний платіж з ПДВ в сумі 8 813 544 грн., СДПІ виходила з того, що база оподаткування ПДВ операцій з надання відповідачем послуг з передачі власними місцевими (локальними) електромережами електроенергії ДП «Регіональні електричні мережі» має визначатися із застосуванням звичайних цін на рівні тарифів на передачу електроенергії, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (з 23.11.2011р. - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики) від 09.12.2010р. № 1660.

В апеляційній скарзі апелянти посилалися на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме на порушення п.188.1 ст. 188, 189, 191, 194 ПКУ та п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з чим не погоджується судова колегія.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. У разі постачання послуг без оплати база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

За приписами пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною ціною за загальним правилом вважається ціна послуг, визначена сторонами договору. Згідно з пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли ціна на послугу підлягає державному регулюванню згідно з законодавством, звичайною ціною вважається ціна, встановлена з урахуванням принципів такого регулювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» діяльність в електроенергетиці підлягає державному регулюванню. Статтею 11 Закону України «Про електроенергетику» державне регулювання діяльності в електроенергетиці передбачає зокрема формування тарифної політики. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є НКРЕ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що саме НКРЕ визначає тарифи на передачу електроенергії та сферу їхнього застосування. Сфера застосування тарифів на передачу електроенергії, в тому числі затверджених постановою НКРЕ від 09.12.2010р. №1660, визначена п. 3.7.4 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 13.06.1996р. № 15/1, п. 3.7.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затвердженого постановою НКРЕ від 13.06.1996р. № 15, п. 2.4 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 12.08.1996р. № 36, п. 5 постанови НКРЕ від 18.08.1999 р. № 1058. Тарифи, встановлені постановою НКРЕ від 09.12.2010р. №1660, використовувалися відповідачем при розрахунку плати за передачу електроенергії постачальника за нерегульованим тарифом.

Приписи постанови НКРЕ від 24.04.2008р. №552 регулюють передачу відповідачем електроенергії ДП «Регіональні електричні мережі».

Згідно з п.1 постанови НКРЕ від 24.04.2008р. №552 при встановленні або перегляді тарифів для ліцензіатів з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом, витрати, що пов'язані з використанням електромереж суміжних ліцензіатів з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, не враховуються.

Відповідно до п. 2 вищезазначеної постанови рівні тарифів на передачу та постачання електроенергії ліцензіатам з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, які відшкодовують плату за використання мереж суміжних ліцензіатів із передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, підлягають перегляду з урахуванням вимог пункту 1 постанови НКРЕ від 24.04.2008р. №552.

НКРЕ в листі від 24.01.2012р. №410/09/47-12, роз*ясняючи порядок застосування постанови від 24.04.2008р. №552 зазначила, що встановлення тарифів на передачу електроенергії для суміжних ліцензіатів можливе за двома варіантами. У першому випадку суміжні ліцензіати не сплачують один одному за взаємну передачу (перетоки) електроенергії місцевими (локальними) електромережами. У другому випадку така оплата здійснюється. При цьому загальний регульований дохід кожного з суміжних ліцензіатів від передачі електроенергії і у першому, і у другому випадках залишається без змін. Змінюється лише джерело формування такого доходу.

Згідно з постановою НКРЕ від 24.04.2008р. №552 з моменту її видання і дотепер тарифи на передачу електроенергії для суміжних ліцензіатів встановлюються за першим варіантом. Тобто, розрахунки між суміжними ліцензіатами за взаємне використання місцевих (локальних) електромереж (внаслідок взаємних перетоків електроенергії) не проводяться, оскільки тариф за взаємні перетоки електроенергії встановлено на нульовому рівні.

Дохід за передачу електроенергії, отриманий ТОВ «ЛЕО» у 2011р. за встановленими постановою НКРЕ від 09.12.2010р. №1660 тарифами від власних споживачів у структурі роздрібного тарифу та від постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом у якості плати за передачу їх електроенергії покриває всі витрати відповідача на передачу електроенергії власними місцевими (локальними) електромережами (у тому числі витрати на передачу електроенергії суміжному ліцензіату ДП «Регіональні електричні мережі»). Аналогічна позиція викладена на стор. 57 Акту перевірки НКРЕ від 06.04.2012р. №7.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів не приймає доводи апелянтів про порушення відповідачем п. 22.1 ст. 22, п.23.1, п. 23.2, п.23.3, п. 23.4. ст. 23, п. 36.2, п. 36.3 ст. 36, п.п. 14.1.13, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст. 189, пп. 194.1.1 п.94.1 ст. 194 ПКУ та погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням встановленого постановою НКРЕ від 24.04.2008р. №552 принципу державного регулювання тарифів на передачу і постачання електроенергії та приписів п.188.1 ст. 188 ПКУ та п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регульований тариф за взаємні перетоки електроенергії суміжних ліцензіатів дорівнює нулю, підстави для нарахування податкового зобов'язання ТОВ «ЛЕО» з ПДВ із застосуванням звичайних цін, визначених на рівні тарифів, встановлених постановою НКРЕ від 09.12.2010р. № 1660, відсутні. ТОВ «ЛЕО», сплативши ПДВ з операцій з постачання електроенергії власним споживачам за роздрібним тарифом та операцій з постачання послуг з передачі електроенергії постачальників за нерегульованим тарифом, повністю розрахувалося з бюджетом за вказаним податком.

За п.п. 14.1.265 п. 14.1. ст. 14 ПКУ штрафна (фінансова) санкція - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ТОВ «ЛЕО» не допустило порушення діючого законодавства, у зв*язку з чим, не можливо застувати до відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 052 196,50 грн.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора м. Луганська, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платними податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 р. у справі № 2а/0570/1871/2012 за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об*єднання» про зобов*язання нарахувати та сплатити суму податкового зобов*язання - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 р. у справі № 2а/1270/1871/2012 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 4 липня 2012 року, повний текст буде виготовлений 9 липня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.