Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2012 року справа №2а/0570/3617/2012
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі Манаєві М.В., за участі представника відповідача Жолоб Я.С., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/3617/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 9 353 005,62 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач 23.03.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен відшкодувати до 25 числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. Відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, яка підтверджується відповідними розрахунками з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 року, в сумі 9 353 005,62 грн. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 року..
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 37014600) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (р/р 256063012067 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 37755477) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 у розмірі 9 353 005 (девять мілліонів триста пятдесят три тисячі пять) грн. 62 коп.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що основним видом діяльності підприємства є, зокрема, підземне видобування кам'яного вугілля, працівники відповідача за списком № 1 пов'язані безпосередньо з видобутком вугілля, отже у відповідача відсутній обов'язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, особам які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах, за списком № 1 на видобутку вугілля за цим списком робіт і професій. Апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області.
Сума заборгованості відповідача по сумах відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 року в сумі 9 353 005,62 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ( т. 1 а.с. 26-230, т. 2 а.с. 1-230, т. 3 а.с. 1-165), яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра праці та соціальної політики України.
Спірним у даній справі є питання правомірності вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Питання щодо статусу та кола осіб, яким сплачені пільгові пенсії, сторонами не оспорювалось.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1.1а якого усім робітникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
До того ж, усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, як визначено пунктом 1 Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах {включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Колегія суддів також вважає доречним звернути увагу на той факт, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 10 жовтня 2011 року за позовом управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта у апеляційній скарзі на Прикінцеві положення Закону № 1058-ІУ, оскільки аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» у справі № 2а/0570/3617/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/3617/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 9 353 005,62 грн., - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст складено 09 липня 2012 року.
Головуючий суддя Міронова Г.М.
Судді Судді Юрко І.В.
Блохін А.А.
Судове рішення № 25163558, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/3617/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: