Постанова № 25161057, 10.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5019/2077/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернозуба О.А. - представника за довіреністю №95-Ф/12 від 19.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області

від 15.11.11 р. у справі № 5019/2077/11 (суддя Крейбух О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Рівненської філії ТОВ "Укрпромбанк", м.Рівне

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Рівне

про стягнення 1042153,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.11.2011р. у справі №5019/2077/11 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Рівненської філії ТОВ "Укрпромбанк" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1042153,60 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1030475грн. 58коп. з яких: 437696,25 грн. - поточна заборгованість за основним боргом, 312639,95 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом, 7826,49 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 248149,35 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 16347,99 грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту, 7815,55 грн. - пеня за порушення термінів сплати відсотків, а також 10304,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 234,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові про стягнення 12540,43 грн., в т.ч. 3292,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9248,21 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 7826,49 грн. поточної заборгованості по відсотках, 248149,35 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 16347,99 грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 7815,55 грн. пені за порушення термінів сплати відсотків скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Також відповідач просить задовольнити його заяву про відстрочку виконання рішення у даній справі на 17 місяців.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- рішення про відкликання у позивача банківської ліцензії прийняте 21.01.2010р., закінчення технологічного циклу щодо нарахування процентів за користування кредитом мало бути здійснене позивачем в останній день поточного місяця - 31.01.2010р., після чого банківська діяльність позивача завершується, а тому нарахування процентів та інших платежів за подальший період є необґрунтованим;

- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 17 місяців, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, настанням економічної кризи та зменшення доходів від підприємницької діяльності.

У письмовому відзиві від 20.04.2012 року на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, зазначаючи, зокрема, про необґрунтованість апеляційної скарги. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит, але відповідач укладений кредитний договір не виконує належним чином. Постановою Правління Національного банку України №19 від 21.01.2010 року дійсно було відкликано ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача, але відповідно до п.2 ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора, банківська діяльність банку закінчується завершенням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

У судовому засіданні 26.06.2012р. представником відповідача подано клопотання про витребування додаткових доказів та призначення судово-бухгалтерської експертизи. Зокрема, представник відповідача зазначає, що наданий позивачем уточнений розрахунок заборгованості станом на 20.10.2011р. за кредитним договором №58СМБ-АПЗ від 12.06.2008р., містить інформацію щодо нарахування та сплати відсотків, де останньою датою сплати відсотків позивачем зазначена дата 31.08.2009р. та сума 108,01дол. США, однак даний розрахунок позивача не відповідає дійсним розрахункам за кредитним договором. Недостовірність та неточність у розрахунках позивача підтверджується наявними квитанціями про сплату відсотків за користування кредитом після 31.08.2009р.. Також, відповідач, посилаючись на порушення позивачем ч.6 ст.232 ГК України зазначає, що не відповідає дійсності і розрахунок позивача щодо суми пені, де не зазначено подвійну облікову ставку Національного банку України, яка діяла на момент нарахування та не вказано курс долара США до національної валюти за кожен день нарахування. Тому, відповідач просить витребувати у ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк» кредитну справу приватного підприємця ОСОБА_1 та щомісячну звітність, в якій зазначається нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором та подальший розподіл нарахованих сум в розрахунок збільшення ліквідаційної маси, а також призначити судово-бухгалтерську експертизу (а.с.6-9).

Суд розглянув вказані клопотання представника відповідача та, керуючись ст.ст. 32, 34, 41 Господарського процесуального кодексу України, відхилив їх як безпідставні.

Так, в матеріалах справи наявний детальний розрахунок пені і для того, щоб перевірити розрахунок пені на відповідність його нормам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України спеціальних знань не потребується.

Щодо витребування від позивача додаткових доказів з метою з'ясування відповідності інформації, яка наявна в матеріалах кредитної справи, з розрахунком заборгованості, наданим до суду, слід зазначити таке.

Звертаючись до суду, позивач надав на обґрунтування позовних вимог наявні у нього докази й розрахунки стягуваної суми, та підтвердив сплату відповідачем процентів за користування кредитними коштами в сумі 17996,76дол. США, а відповідач, в силу ст.33 ГПК України, мав би надати всі наявні у нього докази на спростування позовних вимог.

В судове засідання 10.07.2012р. представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, який заперечив проти апеляційної скарги,, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (банк) та підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №58СМБ-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі - кредитний договір), згідно п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну лінію з лімітом кредитування у сумі 94000,00 дол.США строком з 12.06.2008р. по 11.06.2012р. включно, процентна ставка у гривнях - 12,0%, у Євро - 14,5%, у доларах США 15,5%, мета використання коштів - поповнення обігових коштів (а.с.13-17).

Згідно з п.4.1 кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до кредитного договору), не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.1.1 кредитного договору.

Як встановлено п.4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році - при нарахуванні процентів у доларах США та Євро, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році - при нарахуванні процентів у гривнях. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті .

Відповідно до п.4.4 кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця, включно.

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п.4.4 цього договору, проценти з розрахунку 17,5 % процентів річних у доларах США (п.4.6 кредитного договору).

Згідно з п.6.1.3 кредитного договору, позичальник зобов'язаний, зокрема, достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором у випадках та у порядку, передбачених п.9.2 договору.

Відповідно до п.9.2 кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафні санкції, зокрема, у випадку порушення позичальником строків (термінів) платежів), що встановлені даним договором.

Сторонами було погоджено графік зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом), який є додатком №1 до кредитного договору (а.с.16).

13.10.2009р. сторони підписали додатковий договір №1 до кредитного договору, яким доповнили договір пунктом 1.3 (а.с.17).

На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивач перерахував відповідачу кредитні кошти на загальну суму 94000,00 дол. США (456200,80 грн.), що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №2528 від 12.06.2008р. (а.с.21).

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом не виконував належним чином, у зв'язку з чим 12.03.2010р. банк направив йому вимогу №384 про сплату існуючої заборгованості за кредитним договором, а саме: 94000,00 дол.США основного боргу, 445,19 дол.США боргу по відсотках, 10870,43 дол.США простроченої заборгованості по відсотках, 7046,37 грн. пені (а.с.27-29).

Однак, відповідач зазначених вимог не виконав.

За вказаних обставин, ТОВ "Український промисловий банк" в особі Рівненської філії ТОВ "Укрпромбанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 1036669,60 грн. заборгованості, з яких 499516,11 грн. поточної заборгованості по кредиту, 249757,89 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 10090,97 грн. поточної заборгованості по процентах, 216745,68 грн. простроченої заборгованості по процентах, 20467,77 грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 40091,18 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (а.с.2-7).

25.10.2011 року позивач подано до суду заяву про уточнення позовних вимог №257, згідно якої просить стягнути з відповідача 1042153,60 грн., з них: 54833,35 дол. США (437334,35 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - поточна заборгованість за основним боргом, 39166,65 дол. США (312381,45 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - прострочена заборгованість за основним боргом, 980,48 дол. США (7820,01 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - поточна заборгованість по відсотках, 31087,45 дол. США (247944,17 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - прострочена заборгованість по процентах, 2460,47 дол. США (19623,97 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 2137,70 дол. США (17049,65 грн. по курсу НБУ на 20.10.2011р.) - пеня за несвоєчасне погашення відсотків (а.с.64-65).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 15.11.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1030475 грн., з яких: 437696,25 грн. - поточна заборгованість за основним боргом, 312639,95 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом, 7826,49 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 248149,35 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 16347,99 грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту, 7815,55 грн. - пеня за порушення термінів сплати відсотків, а також 10304,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 234,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в позові про стягнення 12540,43 грн., в т.ч. 3292,22грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9248,21 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відмовлено (а.с.142-146).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010р. №19 з 21.01.2010р., на що звертає увагу відповідач у своїй апеляційній скарзі, відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ініційована процедура ліквідації банку (а.с.32-34).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон) ліквідація банку це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

Стаття 2 Закону визначає банк як юридичну особу, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Згідно із ст.19 Закону банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки.

У відповідності до ст. 84 Закону Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.

Відповідно до п. 4 ст.91 Закону нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку припиняється з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора.

Згідно п.2 ст.91 Закону банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.01.2010 року №19 ліцензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" була відкликана через порушення Банком вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів та доходів і настання неплатоспроможності банку.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

Таким чином, заборона нарахування процентів, неустойки з моменту відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора встановлена Законом України «Про банки і банківську діяльність» саме стосовно заборгованості банку і не розповсюджується на зобов'язання перед банком.

Вищенаведене спростовує твердження скаржника, що закінчення технологічного циклу щодо нарахування процентів за користування кредитом мало бути здійснене позивачем в останній день поточного місяця - 31.01.2010р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що підприємець ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором від 12.06.2008р. щодо повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконав.

Так, наявними у справі доказами стверджується, що на погашення процентів за користування кредитними коштами згідно договору від 12.06.2008р. №58СМБ-АПЗ за період з 27.06.2008р. по 30.06.2011р. сплачено лише 17996,76 дол. США.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження факту виконання зобов'язань за кредитним договором у більшому розмірі.

Таким чином, звернення позивача з позовом про повернення всіх сум за кредитним договором, у зв'язку з порушенням умов договору, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України , є наслідком невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

З урахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 437696,25грн. поточної заборгованості по кредиту та 312639,96 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 248149,35грн. простроченої заборгованості по процентах, 7826,49 грн. поточної заборгованості по процентах правомірно задоволені судом першої інстанції.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п.8.1 кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача на відповідність його вимогам ч.6 ст.232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановленого Національним банком України курсу долара США відносно гривні, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 16347,99грн. пені за порушення термінів повернення кредиту та 7815,55грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, та відмову у стягненні 3292,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, та 9248,21грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції.

Твердження скаржника, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 17 місяців, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, настанням економічної кризи та зменшення доходів від господарської діяльності, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки економічна криза у світі та країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, не ґрунтуються на законодавстві, відповідно, не є підставою для зміни чи скасуванню рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2011р. у справі №5019/2077/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Рівне - без задоволення.

2. Справу №5019/2077/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

1 -до справи,

2,3 -позивачу (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26,

33028, м.Рівне, вул.С.Бандери, 49),

4 -відповідачу,

5 - в наряд.