Постанова № 25161032, 04.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року Справа № 5019/2779/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Довгалюк О.П.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача:1 Александрович О.М. (довіреність б\н від 1 серпня 2011 року)

відповідача 2: Арсонова Г.М. (директор ПП "ОВАС - цукор" паспорт серія СР 220972, виданий Рівненським УМВС від 29 травня 1997 року); Шевчук В.С. (довіреність № 105 від 20 травня 2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача 1 та Відповідача 2 на рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року р. у справі №5019/2779/11 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

до Відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер"

Відповідача 2: Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС - цукор"

про стягнення 26 469 812 грн. 19 коп..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом (т. 1, а.с. 2-10) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" (надалі - Відповідач 1) та Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС - цукор" (надалі -Відповідач 2) 21 230 317 грн., 11 коп. завданих Позивачеві збитків.

Заявою Позивача від 11 січня 2012 року збільшено позовні вимоги. Відповідно до цієї заяви Позивачем визначено суму збитків, понесених Позивачем у зв'язку з невиконанням Відповідачем 1 умов Договору в розмірі 26 469 812 грн. 19 коп..

Рішенням господарського суду Рівненської області області від 17 січня 2012 року (т. 1, а.с. 253-258) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача 1 на користь Позивача - 25 969 812 грн. 19 коп. завданих збитків, 63 163 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Відповідача 2 на користь Позивача - 500 000 грн. 00 коп. завданих збитків, 1216 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач 2, та Відповідач 1 звернулись з апеляційними скаргами (т. 2, а.с. 3-5, а.с. 17-22) до Рівненського апеляційного господарського суду, в яких, з підстав, вказаних у цих апеляційних скаргах, просять рішення господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення. Відповідач 1 просить повністю відмовити Позивачу в стягненні збитків. Відповідач 2 просить відмовити Позивачу в стягненні збитків з Відповідача 2, та підтримав доводи Позивача про стягнення збитків з Відповідача 1.

Ухвалою суду від 14 лютого 2012 року апеляційні скарги Відповідача 1 та Відповідача 2 об'єднано в одне провадження (т. 2, а.с. 15-16).

2 квітня 2012 року Рівненським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про проведення комплексної судової експертизи (т. 3, а. с. 13-16), та в зв'язку з призначенням експертизи винесено ухвалу про зупинення провадження по даній справі до отримання результатів комплексної судової експертизи (т. 3, а.с. 17-18).

18 квітня 2012 року Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз на адресу Рівненського апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи № 5019/2779/11 без виконання ухвали про призначення комплексної судової експертизи у зв'язку з тим, що у Львівському НДІ відсутні спеціалісти у відповідній галузі знань (т. 3, а. с. 24).

Ухвалою суду від 24 квітня 2012 року було поновлено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 7 травня 2012 року (т. 3, а.с. 25-26).

7 травня 2012 року в судовому засіданні по даній справі оголошувалася перерва до 25 травня 2012 року на 12 год. 00 хв. про, що сторони були повідомлені розпискою (т. 3, а. с. 33).

25 травня 2012 року Рівненським апеляційним господарським судом повторно винесено ухвалу про проведення комплексної судової експертизи (т. 3, а.с. 38-40), та в зв'язку з її призначенням винесено ухвалу про зупинення провадження по даній справі до отримання результатів комплексної судової експертизи ( т. 3, а.с. 41-42).

19 червня 2012 року Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз на адресу Рівненського апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи № 5019/2779/11 без виконання ухвали про призначення комплексної судової експертизи (т. 3, а.с. 45).

З огляду на вищевказане, судом поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 4 липня 2012 року.

В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 4 липня 2012 року вніс зміни до складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дужича С.П. та визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л., судді Юрчук М.І.

На адресу Рівненському апеляційному господарському суду, перед початком судового засідання подано клопотання про призначення експертизи (т. 3, а.с. 52-53).

Колегія суду, розглянувши дане клопотання про призначення експертизи прийшла до висновку, що у його задоволенні слід відмовити у зв'язку з тим, що: з огляду на відповіді Львівського наукового дослідного інституту судових експертиз та Київського науково -дослідного інституту судових експертиз проведення експертизи за наявними в матеріалах справи доказами є неможливим; Інститут газу Національної Академії Наук України не входить до переліку експертних установ визначених інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень»затвердженої наказом Міністерством юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, до якого можна призначати проведення проведення таких експертиз.

В судовому засіданні представник Відповідача 1 та Відповідача 2 підтримали доводи висвітлені в своїх апеляційних скаргах.

В судове засідання представник Позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3, а.с. 49). Причин неявки свого повноваженого представника Позивача суду не повідомив.

Враховуючи усе вищевказане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Позивача.

Заслухавши пояснення представників Відповідача 1 та Відповідача 2 розглянувши матеріали і обставини справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків: апеляційну скаргу Відповідача 1 задоволити; апеляційну скаргу Відповідача 2 задоволити частково; скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. При цьому колегія суду виходила з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 1 лютого 2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 101 (надалі - Договір; т. 1, а. с. 17-22), за умовами пункту 1.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає на себе виконання комплексу робіт по переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо, включаючи роботи по комплектації пуску та налагодженню обладнання.

Пунктом 1.2 Договору Позивач та Відповідач 1 визначили, що зміст та обсяги робіт, що підлягають виконанню, визначаються кошторисами (додатками № 1, 2, 3), а також Протоколом погодження договірної ціни (додаток № 4), які є невід'ємною частиною цього Договору.

В силу дії пункту 1.3 Договору, додаткові обсяги робіт, що можуть виникнути в процесі виконання цього Договору, за домовленістю сторін оформляються додатковими угодами.

Згідно розділу 2 Договору "Вартість робіт і порядок розрахунків": за виконання робіт, вказаних у пункті 1.1 Договору, Позивач сплачує Відповідачу 5 285 000 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 20 % - 880 883 грн. 33 коп.; розрахунки за виконані роботи замовник проводить згідно узгодженого графіка фінансування та виконання робіт (Додатки 1, 2), який складається після підписання цього Договору і являється його невід'ємною частиною.

За змістом пунктів 3.4, 3.5. Договору основні будівельно-монтажні роботи мали бути завершені до 15 липня 2011 року; термін випробування під навантаженням котла, турбіни і генератора, а також усіх систем автоматизації - з серпня 2011 року.

За умовами пункту 4.1 Договору, Відповідач 1 гарантував якісне і вчасне виконання робіт за узгодженим графіком, що вказаний у Додатку № 6.

Крім, того за змістом пункту 4.10 Договору: сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором згідно з діючим законодавством та умовами даного Договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов'язань, повинна негайно письмово повідомити про це другу сторону.

Згідно пункту 6.1 Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір підписано уповноваженими представниками Позивача та Відповідача 1 та скріплено відбитками печаток сторін.

Крім того, Відповідач 1 та Позивач уклали Додаткову угоду № 1 від 21 квітня 2011 року до даного Договору (т. 1, а.с. 23).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1: за рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 5 від 1 березня 2011 року), у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", з моменту державної реєстрації статуту та видачі нового свідоцтва про державну реєстрацію, а саме 3 березня 2011 року найменування Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" змінено на Відповідача 1.

Крім того сторони уклали Додаткову угоду № 2/101 від 14 червня 2011 року до даного Договору (т.1, а.с. 24). Відповідно до пунктів 1 та 2 даної угоди Відповідач 1 та Позивач погодили, що: керуючись пунктом 1.3 Договору, Позивач доручає, а Відповідач 1 приймає на себе виконання додаткових обсягів робіт по переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо, зокрема постачання обладнання і матеріалів; за виконання робіт, зазначених в пункті 1 цієї додаткової угоди; Позивач сплачує Відповідачу 1 500 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 250 000 грн. 00 коп..

Водночас, згідно пункту 4 даної угоди сторони погодилися внести зміни до пункту 2.1 Договору, виклавши його в наступній редакції «2.1. За виконання робіт, передбачених цим договором, Позивач сплачує Відповідачу 16 785 000 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 20 % - 1 130 833 грн. 33 коп.».

Колегія апеляційного господарського суду ознайомившись з матеріалами справи зазначає, що додатком № 3 до Договору сторонами визначено лише перелік спеціальних монтажних та пусконалагоджувальних робіт по реконструкції ТЕЦ: пусконалагоджувальні роботи парового котла, допоміжного обладнання, вуглеподачі та шлаковидалення, спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи по електротехнічному обладнанню, спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи по паровій турбіні, спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем автоматики без зазначення терміну виконання.

В свою чергу Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що Додатком № 6 Договору Позивач та Відповідач 1 узгодили Графік завершального етапу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт по реконструкції ТЕЦ ПП «ОВАС»з встановлення парового котла та турбоагрегату потужністю 6 МВт в с. Бабин Гощанського району Рівненської області, який складається з: загально-будівельні роботи (надалі - 1 підетап завершального етапу); паровий котел та допоміжне обладнання (надалі - 2 підетап завершального етапу); механічна частина турбоагрегату (надалі -3 підетап завершального етапу); електротехнічна частина (надалі - 4 підетап завершального етапу); автоматизація, контроль, сигналізація, захист (надалі - 5 підетап завершального етапу).

Враховуючи усе вищевказане, колегія суду констатує той факт, що даним Договором не було передбачено, що комплекс робіт по переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо передбачав покладання на Відповідача 1 виконання повного комплексу робіт, які б забезпечили переведення ТЕЦ на тверде паливо.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що даним Договором не було встановлено чітких строків виконання зобов'язання Відповідачем 1. Водночас, у додатках № 3 та № 6 до Договору також відсутні строки виконання зобов'язання.

Пунктом 4.8 Договору, Позивач гарантує через участь спеціалістів Постачальника (Виготовлювача) парового котла досягнення техніко -економічних показників роботи котла

У зв'язку з вищенаведеним, зобов'язання (згідно Договору) з поставки обладнання (парового котла) було покладено на Позивача.

Як встановлено колегією суду, Відповідачем 1 за Договором було виконано комплекс робіт, що підтверджується наступними документами: актом приймання виконаних робіт за квітень 2010 року (монтаж котла); актом приймання виконаних робіт за квітень 2011 року (реконструкція ТЕЦ ТОВ «Агро XXI»та монтажні роботи); актом № 4 приймання виконаних робіт за червень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; турбінний зал); актом № 5 приймання виконаних робіт за червень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; турбінний зал); актом № 6 приймання виконаних робіт за червень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; турбінний зал); акт № 7 приймання виконаних робіт за червень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; котельний зал); актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; шахта елеватора); актом № 9 приймання виконаних робіт за серпень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; котельний зал, турбінний зал, резервуар аварійного скидання); актом № 10 приймання виконаних робіт за липень 2011 року (реконструкція ТЕЦ); актом приймання виконаних робіт за липень 2011 року (виконання робіт по обмурівці котла ОК.32-М); актом № 11 приймання виконаних робіт за серпень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; котельний зал); актом № 12 приймання виконаних робіт за серпень 2011 року (виконання робіт по обмурівці котла СЖ32-М); актом № 13 приймання виконаних робіт за вересень 2011 року. (реконструкція ТЕЦ; Станція погрузки шлаку); актом № 14 приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (реконструкція ТЕЦ; Склад вугілля, фундамент під скребковий контейнер); видаткова накладна № РН-0000015 від 19 липня 2011 року.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія апеляційного господарського суду констатує, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку про те, що Відповідачем 1 було не завершено виконання робіт 2, 3, 4 та 5 підетапів.

Разом з тим, як встановлено колегією апеляційного господарського суду на виконання умов Договору Позивачем було перераховано 6 725 000 грн. 00 коп..

Дане підтверджується: платіжним дорученням № 541 від 17 лютого 2011 року на суму 1 500 000 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 937 від 22 березня 2011 року на суму 1 500 000 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 1192 від 13 квітня 2011 року на суму 1 000 000 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 1948 від 26 травня 2011 року на суму 400 000 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 2169 від 1 червня 2011 року на суму 825 000 грн. 00 коп.; Платіжним дорученням № 2540 від 21 червня 2011 року на суму 500 000 грн. 00 коп.; Платіжним дорученням № 2560 від 22 червня 2011 року на суму 500 000 грн. 00 коп.; платіжним дорученням № 2855 від 5 липня 2011 року на суму 500 000 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 95-102).

Крім того, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Відповідач 1 надсилав на адресу Позивача лист № 1/548 від 7 грудня 2011 року (т. 1, а.с. 30), у якому зазначалося, що в процесі виконання робіт виконані пуск основного і допоміжного обладнання та досягнуто потужності нового котла та турбоагрегату до 2 МВт.

Водночас, дослідивши всі докази наявні у матеріалах справи, колегія суду констатує недоведеність Позивачем належними та допустимими доказами реальність понесення збитків та їх розміру з огляду на таке.

Суд зауважує, що в цілому Позивачем було укладено наступні договори на постачання газу: Договір поставки природного газу № 06/11-488 від 9 серпня 2011 року; Договір на постачання природного газу № 30-ГП/11 від 28вересня 2011 року; Договір на постачання природного газу № 30-171/11 від 30 вересня 2011 року (та додаткова угода до нього) (т. 1, а.с. 103-123). Загальна сума перерахованих грошових коштів за Договором № 06/11-488 від 28 серпня 2011 року, Договором № 30-ГП/11 від 28 вересня 2011 року та Договором № 30-ГП/11 від 30 вересня 2011 року становить: 3 883 724 грн. 13 коп. + 3 793 598 грн 68 коп. + 31 078 662 грн. 09 коп. = 38 755 984 грн. 90 коп..

При цьому, Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що для забезпечення безперебійної роботи цукрового заводу з 14 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року Позивачу необхідно було б закупити 13210.0384 тон вугілля, загальною вартістю 12 286 172,712 грн. З огляду на ці суми Позивач вказав, що різниця між вартістю придбаного природного газу, спожитого цукровим заводом з 14 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року, та вартістю вугілля, яку б закупив Позивач для забезпечення діяльності Цукрового заводу становить 26 469 812,18 грн..

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, та завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Водночас, частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що укладений між Відповідачем 1 та Позивачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

В силу дії частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Водночас, відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України: боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суду констатує, що матеріалами справи не доведено факт понесення Позивачем додаткових витрат на придбання природного газу у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем 1 умов Договору.

При цьому колегія суду наголошує на тому, що визначення Позивачем загальної суми, сплаченої ним за газ у відповідний період не доводить факту, що саме ця кількість газу використана ним виключно з вини Відповідача 1 (що до даної суми не входять кошти за газ, котрий був би використаний навіть при функціонуванні обладнання на твердому паливі). Також, суд бере до уваги, те що Позивачем не доведено вини Відповідача 1. При цьому суд апеляційної інстанції констатує той факт, що сторони в Договорі та додаткових угодах до Договору не визначили чіткий строк, коли Відповідач 1 має закінчити роботи (зокрема, визначені в пункті 3.5 Договору, вказують на тривалий термін можливої дати випробування, котрий лише розпочинається в серпні 2011 року та не має чітко визначеної дати коли ці роботи (випробування) в будь-якому випадку мають бути закінчені).

Опосередковано не доведеність Позивачем реальності збитків нанесених йому доводить і той факт, що експертні установи (в які направлялися матеріали справи) не змогли провести за наявними доказами експертне дослідження.

За змістом ж статті 623 Цивільного кодексу України, а саме Позивач мав довести розмір цих збитків. Проте, з огляду на наявні у справі докази, Позивач не пробував визначити та компенсувати реально понесені ним збитки, а вирішив за рахунок Відповідача 1 та частково за рахунок Відповідача 2 компенсувати різницю між загальною кількістю газу, що ним споживалася та можливою сумою споживання твердого палива на обладнанні, котре ставив Відповідач 1.

Суд зауважує, що за змістом частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідних засобів доказування Позивачем реально не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність Позивачем отримання збитків у спірній сумі в наслідок неправомірних дій Відповідача 1.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, суд скасовує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача 25 969 812 грн. 19 коп. завданих збитків та відмовляє Позивачу в задоволені позову в цій частині.

В своїх вимогах Позивач просив стягнути також збитки і з Відповідача 2.

Рівненський апеляційний господарський суд зауважує. що, 1 лютого 2011 року між Позивачем та Відповідач 2 був укладений Договір поруки № 101/01/02/11/П (надалі -Договір поруки, т. 1, а. с. 164-165).

Згідно пункту 1.1 Договору поруки встановлено, що Відповідач 2 зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Відповідачем 1 його зобов'язань перед Позивачем за основним Договором.

Відповідно з пунктом 1.2 Договору поруки, Відповідач 2 відповідає перед Позивачем в частині сплати завданих Відповідачем 1 збитків Кредитору, але не більш, ніж 500 000 грн. 00 коп..

Пунктом 1.3 Договору поруки сторони обумовили, що у разі, якщо порушення Відповідачем 1 виконання зобов'язань за основним договором спричинило Позивачу збитки, що перевищують 500 000 грн. 00 коп.. Позивач вправі звернутись до Відповідача 2 з вимогою про сплату збитків виключно в сумі 500 000 грн. 00 коп., а в іншій частині сплати завданих збитків Позивач вправі звернутись до Відповідача 1 в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Крім того, у відповідності до пункту 2.1. Договору поруки, порукою за відповідним договором забезпечуються вимоги Позивача щодо виконання Відповідачем 1 зобов'язань по передачі визначених основним договором робіт у строки, встановлені основним Договором.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так i умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Водночас, колегія суду зауважує, що в зв'язку з тим, що Позивач не довів суду завданих йому збитків Відповідачем 1 (і в зв'язку з цим судом апеляційної інстанції відмовлено йому в задоволені позову, про що вказано вище у даній судовій постанові) то відсутня підстава для солідарного стягнення цих збитків згідно договору поруки з Відповідача 2.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд скасовує судове рішення суду першої інстанції в цій частині, та відмовляє Позивачу в задоволені позову щодо стягнення збитків з Відповідача 2.

Враховуючи усе вищеописане у даній судовій постанові, колегія суду скасовує рішенням господарського суду першої інстанції, задовольняє апеляційну скаргу Відповідача 1 та частково задовольняє апеляційну скаргу Відповідача 2. При цьому Рівненський апеляційний господарський суд виносить нове рішення, яким в задоволені позову відмовляє повністю.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС - цукор" - задоволити частково.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" задоволити.

3. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.12 р. в справі №5019/2779/11 - скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття

6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

7. Справу № 5019/2779/11 повернути на адресу господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.