Постанова № 25160863, 25.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5004/535/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Фефелов О.Ю.

від відповідача - Левчук В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.05.12 р. у справі № 5004/535/12

за позовом Публічне акціонерне товариство "Банк Форум"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест"

про стягнення в сумі 25 500 417,97 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.05.2012 року у справі № 5004/535/12 (суддя Гончар М.М.) скасовано заходи забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову оскаржуваною ухвалою є незаконним, та може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в подальшому, просить ухвалу скасувати в зв'язку з порушенням норм процесуального права. Зокрема, посилаючись на п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд, даючи оцінку викладеним обставинам у клопотанні Відповідача про скасування заходів забезпечення позову, не зазначив жодної підстави скасування вжитих заходів до виконання рішення. Також зазначає, що фактичні обставини, з якими пов'язується застосування арешту з моменту винесення ухвали від 15.05.2012 року не змінились, тобто відсутні підстави щодо скасування арешту.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги. Зокрема зазначає, що на момент винесення ухвали судом першої інстанції не було враховано правову позицію з цього питання, що висвітлені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" та Постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Стверджує, що посилання позивача в заяві про забезпечення позову про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Також зазначає, що надана Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" застава рухомого та нерухомого майна, основних засобів, на підставі укладеного кредитного договору №0073/07/22-KLMV від 31.08.2007 року, повністю забезпечує інтереси позивача щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 23.05.2012 року у справі № 5004/535/12 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 15.05.2012 року порушено провадження у справі №5004/535/12, розгляд якої в судовому засіданні призначений на 30.05.2012 року.

Водночас з позовом ПАТ "Банк Форм" подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ "Нафто-Кредит-Інвест" в межах суми позову.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.05.2012 року по справі №5004/535/12 накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест" (м.Луцьк, вул.. Ковельська, 22, ідентифікаційний код 33227075), які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позову 25 500 417, 97 доларів США еквівалентному 203 748 339, 58 грн.

Через канцелярію суду ТзОВ "Нафто-Кредит Інвест" подано клопотання від 23.05.2012р. №2305 про скасування забезпечення позову, винесеного на підставі ухвали господарського суду Волинської області від 15.05.2012р. Останній посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що вартість активів, які були передані в заставу/іпотеку з метою виконання зобов'язань суттєво зменшились, що значний проміжок часу, протягом якого позичальник користувався грошовими коштами вплинув на вартість заставлених активів. Не надано доказів, які б підтверджували можливість утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду чи свідчили б про вчинення ТзОВ "Нафто-Кредит-Інвест" дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання чи свідчили про можливість зникнення, зменшення або погіршення майна, грошових коштів, що наявні у відповідача. Накладення арешту на рахунки товариства у значному розмірі та суттєво обмежить відповідача розпоряджатися власними коштами.

Ухвалою від 23.05.2012 року, скасовано накладений ухвалою господарського суду від 15.05.2012 року арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест" та обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позову 25 500 417, 97 доларів США еквівалентному 203 748 339, 58 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання відповідача та, відповідно, скасування заходів забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду № 16, від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі -Постанова) визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з ухвали господарського суду Волинської області від 15.05.2012 року, в основу прийняття заходів щодо забезпечення позову місцевим господарським судом покладено твердження позивача про те, що відповідач недобросовісно ставиться до виконання своїх обов'язків за кредитним договором, не здійснює погашення кредиту, вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи позову до суду.

Разом з тим, відповідно до п.3 Постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували можливість утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, чи свідчили б про вчинення ТзОВ "Нафто-Кредит-Інвест" дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання чи свідчили про можливість зникнення, зменшення або погіршення майна, грошових коштів, що наявні у відповідача.

Таким чином, в основу ухвали господарського суду від 15.05.2012 р. покладено виключно припущення позивача про реальну можливість вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування.

Крім того, слід зазначити, що при вирішені питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або не виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів (п.1 Постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2007 року між ПАТ "Банк Форум" та відповідачем був укладений кредитний договір № 0073/07/22 - KLM, на підставі якого ТзОВ "Нафто-Кредит-Інвест" отримало кредит в розмірі 119 300 000, грн.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договори застави нерухомості, товарів в обігу та майнових прав по контрактах.

Для забезпечення повернення кредитних коштів було укладено ряд договорів іпотеки, договорів застави товарів в обороті, договорів застави майнових прав, договорів поруки із поручителем ТзОВ "Дельта Вест Ойл Груп"

З огляду на вищевикладене вбачається, що надана позивачу застава нерухомого майна, товарів в обороті, майнових прав повною мірою забезпечує його інтереси, як стягувача, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, що в свою чергу, виключає можливість утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову в майбутньому.

Крім того, предмет іпотеки знаходиться під забороною щодо його відчуження, застрахований на користь ПАТ "Банк Форум" та не може бути переданий у користування третім особам без згоди банку.

Поряд з тим, накладення арешту на загальну суму позову одночасно з існуванням іпотеки, як гарантії виконання рішення суду не відповідає, на думку апеляційного суду, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності заходів забезпечення позову.

Вищевикладене в сукупності свідчить про те, що ні на момент звернення позивача до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ні на момент винесення господарським судом Волинської області ухвали про забезпечення позову, ні на момент розгляду даної скарги, не існувало і не існує імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому, слід зазначити, що ухвала про вжиття заходів забезпечення позову не містила будь-яких доказів того, що виконання рішення може бути утрудненим чи неможливим в майбутньому в разі задоволення позовних вимог.

Відтак, суд першої інстанції в подальшому прийшов до правильного висновку про задоволення клопотання відповідача, та відповідно, правомірно, на підставі ст.68 ГПК України, скасував заходи до забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали від 15.05.2012 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 23.05.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" б/н відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 23.05.2012 року у справі № 5004/535/12 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.