Постанова № 25160855, 09.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" липня 2012 р. Справа № 18/179

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Капітула І.С.;

від органу прокуратури: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства фірми "Імбекс"

на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р.

у справі № 18/179 (суддя Гудак А.В.)

за позовом Прокурора м. Кузнецовська в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради

до Приватного підприємства фірми "Імбекс"

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га на території Кузнецовської міської ради

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 позов прокурора м. Кузнецовська в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради до Приватного підприємства фірми "Імбекс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га на території Кузнецовської міської ради задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Приватне підприємство фірму "Імбекс" привести земельну ділянку площею 0,0028 га, що розташована на території Кузнецовської міської ради Рівненської області за адресою: м. Кузнецовськ, Рівненської області по м-ну Перемоги в районі житлових будинків 32-А, 33-А, яку останній самовільно зайняв для обслуговування торгівельного кіоску з земель житлової та громадської забудови, яка перебуває в землях запасу Кузнецовської міської ради Рівненської області, у придатний для використання за призначенням стан, включаючи демонтаж споруди малої архітектурної форми - торгового кіоску. Стягнуто з Приватного підприємства фірми "Імбекс" в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. Стягнуто з Приватного підприємства фірми "Імбекс" в доход державного бюджету витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.00 коп.

При прийнятті вказаного вище рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області в в ході здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем було виявлено використання земельної ділянки площею 0,0028 га., розташованої за адресою: м. Кузнецовськ, Рівненської області, майдан Перемоги в районі житлових будинків 33а, 32а, які відносяться до земель житлової та громадської забудови, для розміщення та обслуговування торгового кіоску (МАФ) без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки було складено акт від 17.11.08 за № 136. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області 17.11.08 за № 005264 винесено припис про усунення порушень земельного законодавства. Крім того, 17.11.10р. складено акт обстеження земельної ділянки № 2 від 17.11.08, яким встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться м. Кузнецовськ, м-н Перемоги (у межах населенного пункта), площею 0,0028 га. самовільно зайнята ППФ "Імбекс", на якій встановлений кіоск, правоустановлюючі документи щодо земельної ділянки відсутні.

Місцевим судом також було враховано, що під час повторних перевірок Рівненською облдержземінспекцією 19.12.08 р. № 151 та 22.01.09 р. встановлено, що ППФ "Імбекс" вимоги припису від 17.11.08 № 005264, не виконав, порушення земельного законодавства не усунув. По даному факту повторно видано припис від 22.12.08 за № 005701, яким зобов'язано усунути порушення земельного законодавства.

Черговою перевіркою Рівненської облдержземінспекції 22.01.09 р. (акт від 22.01.09 за № 01) встановлено, що ППФ "Імбекс" вимоги повторного припису від 22.12.08 за № 005701 не виконав, порушень земельного законодавства не усунув.

Окрім того, при вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції було прийнято до уваги правоположення ст. ст. 2, 4, 12, 93, 116, 123, 124, 125, 126, 212 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. ст. 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 13 Конституції України.

Поряд з тим, господарським судом установлено факт використання земельної ділянки площею 0,0028 га. для розміщення та обслуговування торгового кіоску в м. Кузнецовськ по майдану Перемоги в районі житлових будинків 33а, 32а без правовстановлюючих документів.

Зокрема, статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Також судом першої інстанції було враховано лист № 01-10/997 від 16.11.10 р. Відділу Держкомзему у м. Кузнецовську Рівненської області, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0028 га. під торговим кіоском, який належить ППФ "Імбекс" знаходиться в межах м. Кузнецовська по м-ну Перемоги поблизу житлового будинку 33а,32а. Ділянка перебуває в землях запасу Кузнецовської міської ради, категорія земель - житлова та громадська забудова, до розмежування земель державної та комунальної власності форма власності - державна. У зв'язку з цим суд першої інстанції зазначає, що вказаною спірною ділянкою розпоряджається Кузнецовська міська рада.

Водночас, місцевим господарським судом було встановлено, що відповідач по даній справі належних доказів правомірності користування земельною ділянкою площею 0,0028 га відповідно до чинного законодавства, що регулює земельні правовідносини, суду не подав.

Разом з тим, судом було прийнято до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття Кузнецовською міською радою рішень щодо надання в постійне або тимчасове користування, в оренду відповідачу земельної ділянки площею 0,0028 га., що знаходиться на території Кузнецовської міської ради, укладення договору оренди земельної ділянки з приватним підприємством фірмою "Імбекс" у відповідності до ст.124 Земельного крдексу України.

Враховуючи встановлені обставини справи, положення діючого законодавства та той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, котрі спростовували б правомірність заявлення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство фірма "Імбекс" звернулась з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Зі змісту норм ст.ст. 1, 7, 12 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" чітко та однозначно випливає, що на землі територіальної громади та землі держави розподіляються саме землі державної власності. До проведення такого розмежування усі землі в межах населених пунктів, окрім земель приватної власності, належать до земель державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону право комунальної власності на землю посвідчується державним актом. Згідно із ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Апелянт звертає увагу на те, що у листі заступника міського голови м. Кузнецовськ, копію якого долучено до матеріалів справи, зазначено, що розмежування земель державної та комунальної власності в м. Кузнецовськ не проводилося. Позивачем даний факт в судовому процесі визнано повністю, у зв'язку із чим проекту розмежування земель державної та комунальної власності і державного акту суду не надано.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель приватної власності) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Скаржник зазначає, що при здійсненні повноважень, передбачених ст. 12 ЗК України, Кузнецовська міська рада є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права як власника володіти, користуватися і розпоряджатися землями комунальної власності. У випадках, передбачених п. 12 Перехідних положень ЗК України, держава делегує Кузнецовській міській раді тимчасово виконувати як суб'єкту публічної влади обмежені функції щодо розпорядження землями, які при цьому не належать до земель комунальної власності.

Окрім того, апелянт наголошує на тому, що ППФ "Імбекс" не здійснює самовільного використання спірної земельної ділянки, оскільки зайняло її з дозволу виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, про що зазначалося у відзиві на позов прокурора.

Також відповідачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. № 982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності" було подано у жовтні 2010 року заяву позивачу про розміщення торгового павільйону на земельній ділянці, яка є предметом даного спору. На день прийняття судом рішення позивачем не прийнято жодного рішення по даній заяві, що дозволяє ППФ „Імбекс" на підставі п. 10 даного Порядку за принципом мовчазної згоди розміщувати свою малу архітектурну форму на спірній земельній ділянці. У цьому випадку дії фірми є цілком правомірними.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про державний контроль за охороною та використанням земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Окрім того, відповідач вказує на те, що зі змісту позовної заяви та матеріалів справи випливає, що територіальна громада м. Кузнецовськ не є власником земельної ділянки, на якій розташований торгівельний кіоск, тому й відсутні будь-які правові підстави для повернеш земельної ділянки територіальній громаді, а тим більше - Кузнецовській міській раді,яка взагалі не є суб'єктом права комунальної власності, а лише представницьким органом власника.

Апелянт зазначає, що позивачем є особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої розпочинається господарський процес. При визначенні процесуального статусу Кузнецовської міської ради як позивача суду слід було належним чином з'ясувати яке його суб'єктивне право, чи охоронювані законом інтереси порушені, враховуючи, що відповідно до ст. 12 ЗК України Кузнецовській міській раді належить право здійснювати контроль за використанням та охороною земель територіальної громади або розпоряджатися цими ж землями комунальної власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги за відсутності на те правових підстав, тому оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області слід скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В свою чергу, від Кузнецовської міської ради Рівненської області надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетеї мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Порушенням у даному випадку було самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0028 га. на території Кузнецовської міської ради.

Враховуючи викладене, прокурор м. Кузнецовська, пред'являючи позов до ППФ „Імбекс" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га по мікрорайону Перемоги поблизу будинку №33/а та 32/ на території Кузнецовської міської ради, діяв у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Позивач зазначає, що апелянт посилається на те, що оскільки розмежування земель державної та комунальної власності у м. Кузнецовську не проведено, то земельна ділянка не є власністю територіальної громади. Дані доводи не заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 1 п. 12 розділу X „Перехідних положень" Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, в межах міста Кузнецовська по мікрорайону Перемоги поблизу житлових будинків 33/а та 32/а. Ділянка перебуває в землях запасу Кузнецовської міської ради, до розмежування земель державної та комунально власності форма власності - державна.

Чинне законодавство передбачає правомірним користування земельною ділянкою при наявності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу цієї земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду).

Разом з тим, позивач наголошує на тому, що відповідачем не подано жодного правовстановлюючого документу, який би підтвердив правомірність використання земельної ділянки площею 0,0028 га по мікрорайону Перемоги поблизу житлових будинків 33/а та 32/а на території Кузнецовської міської ради.

ППФ „Імбекс" використовує земельну ділянку під самовільне розміщення малої архітектурної форми, що суперечить Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року №982. Відповідно до п. 3 вказаного порядку, розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Оскільки ППФ „Імбекс" не належить на праві власності земельна ділянка у м. Кузнецовську по мікрорайону Перемоги поблизу будинку №33/а та 32/а, то для розміщення МАФ необхідно було отримати рішення міської ради. Як зазначено у п. 3 цього Порядку, самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.

Окрім того, посилання відповідача на те, що з жовтня 2010 року у міській раді перебуває заява відповідача, на яку не надано відповіді та не прийнято жодного рішення - не відповідають дійсності. Щодо правомірності розміщення відповідачем малої архітектурної форми за принципом мовчазної згоди після 2010 року, то судом встановлено, а матеріалами перевірок дотримання вимог земельного законодавства, що проводилася інспектором з контролю за використанням та охороною земель, підтверджено, що підприємство фірма „Імбекс" самовільно розмістила малу архітектурну форму ще у 2008 році.

Позивач наголошує на тому, що відповідачем не подано жодних доказів, які б стверджували, що він правомірно користуються земельною ділянкою площею 0,0028 га по мікрорайону Перемоги поблизу будинків 33/а та 32/а у м. Кузнецовську. Судом всебічно і повно досліджено всі обставини справи, досліджено всі докази, які були подані сторонами, тому позивач стверджує, що рішення суду першої інстанції є цілком законним та обгрунтованим, отже останнє слід залишити без змін.

09 липня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - Кузнецовської міської ради в судових засіданнях в яких приймав участь ззначив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Прокурор м. Кузнецовська в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 172-174), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора та представника однієї із сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області в ході здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем було виявлено використання земельної ділянки площею 0,0028 га., розташованої за адресою: м.Кузнецовськ, Рівненської області, майдан Перемоги в районі житлових будинків 33а,32а, які відносяться до земель житлової та громадської забудови, для розміщення та обслуговування торгового кіоску (МАФ) без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки було складено акт від 17.11.08 р. за № 136. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області 17.11.08 р. за № 005264 винесено припис про усунення порушень земельного законодавства. Крім того, 17.11.10 р. складено акт обстеження земельної ділянки № 2 від 17.11.08 р., яким встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться м. Кузнецовськ, м-н Перемоги (у межах населенного пункта), площею 0,0028 га. самовільно зайнята ППФ "Імбекс", на якій встановлений кіоск, правоустановлюючі документи щодо земельної ділянки відсутні. Дана земельна ділянка відноситься до державної форми власності (категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - землі запасу, відповідно до п. 6 рішення Кузнецовської міської ради № 124 від 27.03.03 р. "Про врегулювання земельних відносин"); складено протокол про адміністративне правопорушення № 004167 від 17.11.08 р. на посадову особу підприємства, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 67 від 20.11.08, яка була останнім оскаржена. Рішенням Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області щодо розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1540/01-08 від 11.12.08 р. вищевказану постанову залишено без змін, в скаргу без задоволення (а.с.20-а.с.21, а.с.25-а.с.26, а.с.94,а.с.95-а.с.97).

Під час повторних перевірок Рівненською облдержземінспекцією 19.12.08 № 151 та 22.01.09 встановлено, що ППФ "Імбекс" вимоги припису від 17.11.08 р. № 005264, не виконав, порушення земельного законодавства не усунув. По даному факту повторно видано припис від 22.12.08 р. за № 005701, яким зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, а також на генерального директора ППФ "Імбекс" складено протокол про адміністративне правопорушення № 004498 від 22.12.08 р. за невиконання припису № від 17.11.08 р. за № 005264 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.12.08 р. за № 79 за невиконання припису, яким було зобов'язано відповідача усунути порушення земельного законодавства при використанні земельної ділянки 0,0028 га. для розміщення та обслуговування торгового кіоску в м. Кузнецовськ, майдан Перемоги (а.с.27- а.с.31).

Черговою перевіркою Рівненської облдержземінспекції 22.01.09 р. (акт від 22.01.09 р. за № 01) встановлено, що ППФ "Імбекс" вимоги повторного припису від 22.12.08 р. за № 005701 не виконав, порушень земельного законодавства не усунув (а.с.32).

Встановлені обставини справи свідчать про неодноразове порушення земельного законодавства відповідачем при використанні земельної ділянки 0,0028 га. для розміщення та обслуговування торгового кіоску в м. Кузнецовськ, майдан Перемоги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні правоположення діючого законодавства.

У відповідності до ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Кодексу встановлено, що право власності та право постійного користування, оренди земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації.

Крім того, право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документів, які посвідчують право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами наведеної норми необхідною умовою допуску землекористувача до використання земельної ділянки є встановлення меж в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності, постійного користування чи оренди на дану земельну ділянку та державної реєстрації даного документа.

Згідно з вимогами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Разом з тим, вищенаведені обставини справи свідчать про факт використання земельної ділянки площею 0,0028 га. для розміщення та обслуговування торгового кіоску в м.Кузнецовськ по майдану Перемоги в районі житлових будинків 33а,32а без правовстановлюючих документів.

В той же час, статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Приписами статті 93 Земельного кодексу визначено, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з частиною 1 пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У разі коли розмежування земель державної та комунальної власності у населеному пункті, в якому розташована спірна земельна ділянка, не проведено, питання щодо того, хто саме наділений повноваженнями щодо розпорядження цією земельною ділянкою, залежить від того, де саме вона знаходиться: у межах населеного пункту (в такому разі - це компетенція органу місцевого самоврядування) чи за його межами (компетенція органів виконавчої влади).

Окрім того, слід враховувати лист № 01-10/997 від 16.11.10 р. Відділу Держкомзему у м. Кузнецовську Рівненської області, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0028 га. під торговим кіоском, який належить ППФ "Імбекс", знаходиться в межах м. Кузнецовська по м-ну Перемоги поблизу житлового будинку 33а, 32а. Ділянка перебуває в землях запасу Кузнецовської міської ради, категорія земель - житлова та громадська забудова, до розмежування земель державної та комунальної власності форма власності - державна (а.с.94). Таким чином, вказаною спірною ділянкою розпоряджається Кузнецовська міська рада.

Враховуючи вказане, слід зазначити, що доводи скаржника з приводу того, що спірна земельна ділянка належить до державної форми власності є безпідставними, а тому не приймаються до уваги.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що під самовільним зайняттям земельної ділянки слід розуміти будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на вказане, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів, зокрема: рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 315 від 11.09.1997 року про видачу дозволу на відкриття виїзного кіоску громадського харчування; рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 324 від від 18.09.00 р. про внесення змін до вищевказаного рішення; рішення Кузнецовської міської ради № 404 від 24.02.05 "Про надання дозволу на підготовку до продажу земельної ділянки несільськогоподарського призначення на земельному конкурсі"; висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову; витяг з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища віл 27.01.05 р. щодо розгляду питання про погодження місця розташування торгового павільйону по м-ну Перемоги, дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Положеннями статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель, споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

На момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції відповідач не надав жодних доказів, котрі належним чином підтверджували б факт правомірності користування земельною ділянкою площею 0,0028 га відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження факту прийняття Кузнецовською міською радою рішень щодо надання в постійне або тимчасове користування, оренду відповідачу земельної ділянки площею 0,0028 га., що знаходиться на території Кузнецовської міської ради, укладення договору оренди земельної ділянки з приватним підприємством фірмою "Імбекс" у відповідності до ст. 124 Земельного крдексу України.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га на території Кузнецовської міської ради, яка є предметом спору у даній справі.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження скаржника з приводу того, що Кузнецовська міська рада не є суб'єктом права комунальної власності, а тому не вправі розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Адже, наведеними вище нормами закону визначений правовий статус міської ради як власника земельної ділянки у межах населеного пункту. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Як власнику землі відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України міській раді належить право розпорядження нею, передавати в оренду земельні ділянки, передавати у власність або користування. Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження відносно розпорядження землями у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, використання та розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Отже, доводи апелянта стосовно того, що земельна ділянка не є власністю територіальної громади, а тому Кузнецовська міська рада не уповноважена звертатися з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки спростовуються вищевказаним.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 р. у справі № 18/179 було зупинено апеляційне провадження по скарзі відповідача Приватного підприємства фірми "Імбекс" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 до вирішення господарським судом Рівненської області пов'язаної з нею справи № 5019/123/11 за позовом ППФ "Імбекс" до Кузнецовської міської ради про визнання права на розміщення малої архітектурної форми та набрання рішенням у даній справі законної сили.

14 травня 2012 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов лист Кузнецовської міської ради Рівненської області № 04/46-29/151 від 10.05.2012 р. з копією рішення господарського суду Рівненської області від 16.03.2011 р. у справі № 5019/123/11.

У зв'язку з тим, що обставини, за яких провадження у даній справі було зупинено, усунені, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 18/179.

Із копії доданого до матеріалів справи рішення господарського суду Рівненської області від 16.03.2011 р. у справі № 5019/123/11 вбачається, що судом першої інстанції позов задоволено. Визнано за ППФ "Імбекс" право на розміщення малої архітектурної форми (торгового павільйону) для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці в місті Кузнецовську Рівненської області по мікрорайону Перемоги поблизу житлового будинку № 33 А. Зобов'язати Кузнецовську міську раду Рівненської області (майдан Незалежності, 1, м.Кузнецовськ, Рівненська область, 34400, іден. код 35056612) розглянути питання щодо укладення із приватним підприємством фірмою "Імбекс" (м-н Вараш, буд. 22, м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400, іден. код 13975364) договору особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки в місті Кузнецовську Рівненської області по мікрорайону Перемоги поблизу житлового будинку № 33 А для розміщення малої архітектурної форми (торгового павільйону) для провадження підприємницької діяльності.

Проте факти, встановлені вищевказаним рішенням суду першої інстанції, не можуть прийматися судом апеляційної інстанції до уваги як такі, що мають преюдиціальне значення, при вирішенні спірних правовідносин у справі №18/179. Так як на момент прийняття оскаржуваного рішення від 22.11.2010 р. факт визнання за ППФ "Імбекс" права на розміщення малої архітектурної форми (торгового павільйону) для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці в місті Кузнецовську не був встановлений жодним судовим рішенням.

Рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/123/11, до винесення якого було зупинено провадження у справі №18/179, прийняте 16 березня 2011 року, тоді як спірні правовідносини за позовом прокурора м. Кузнецовська в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради до ППФ "Імбекст" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га на території Кузнецовської міської ради виникли та були вирішені в судовому порядку ще в 2010 році.

Отже, факти, встановлені рішенням місцевого суду у справі № 5019/123/11, не могли бути враховані судом першої інстанції при вирішенні спору у справі №18/179, а отже і не можуть бути прийняті до уваги при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Таким чином, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Імбекс" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2010 р. у справі № 18/179 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Імбекс" - без задоволення.

2. Справу 18/179 передати в господарський суд Рівненської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.