Постанова № 25160712, 20.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 5021/2534/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Висіканцев Д.П., дов. ВРМ №414701 від 26.10.2011 року

відповідача - Ювченко Г.І., дов. №09-1/01-29 від 05.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1647 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 10.01.2012 року у справі № 5021/2534/2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

про зобов"язання укласти договір оренди нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

У позовній заяві до господарського суду Сумської області Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) просив суд зобов'язати Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (відповідача) укласти з ним договір оренди нерухомого майна - нежитлового підвального приміщення загальною площею 389,1 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, - терміном на 2 роки 11 місяців в редакції проекту договору, наданого позивачем.

10.01.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, яка була прийнята господарським судом Сумської області до провадження і відповідно до яких він просив суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Суми, а саме нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 389,1 кв.м. терміном на два роки і одинадцять місяців в редакції Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010р. № 39 64-МР, з дати набрання рішенням законної сили по даній справі.

. Рішенням господарського суду Сумської області від 10.01.2012 року у справі № 5021/2534/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено повністю.

Зобов'язано Управління майна комунальної власності Сумської міської ради укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір оренди нерухомого майна - нежитлового підвального приміщення загальною площею 389,1 кв. м по АДРЕСА_1, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, - терміном на 2 роки 11 місяців в редакції Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року № 3964-МР.

Відповідач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивачем при поданні заяви про отримання в оренду спірного майна не було дотримано вимог статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо відповідності проекту договору оренди Типовому договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року №3964-МР .

Також вказує на те, що передача в оренду спірного майна відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" здійснюється на конкурсних засадах і, при цьому, позивача не було повідмовлено в порядку частини 4 статті 9 цього Закону про небажання укладати з ним договір на конкурсних засадах, осікльки на той час тривав розгляд справи № 5021/1588/2011 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання укладеними додаткових угод від 09 вересня 2009 року та від 05 лютого 2010 року до договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0141 від 04 лютого 2008 року, а також про визнання договору оренди нерухомого майна №УМКВ-0141 від 04 лютого 2008 року діючим на строк один рік і вісім місяців, починаючи з 04 січня 2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України у зв"язку із неподанням відповідачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Усунувши недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року, відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2012 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В. у зв"язку із знаходженням судді Медуниці Л.М. у відпустці.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 20.06.2012 року на 10:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.07.2012 року на 11:00 год. у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача- Управління майна комунальної власності Сумської міської ради та його представника Г.І. Ювченко про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю представника відповідача з"явитись в судове засідання через його відрядження 20.06.2012 року до м. Києва.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 20.06.2012 року та 05.07.2012 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач не зазначив, у чому саме полягає невідповідність наданого позивачем проекту договору оренди Типовому договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року №3964-МР.

До того ж, як стверджує позивач, відповідно до частини 7 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" проведення конкурсу на право оренди державного або комунального майна здійснюється лише за наявності заяв на укладення договору оренди від двох або більше осіб, чого в даному випадку не було.

Також вказує на те, що відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для звернення до суду з позовом про спонукання укласти договір є не лише відмова в укладенні договору оренди, а також неотримання заінтересованою особою у встановлений термін відповіді на відповідну заяву. А тому, на думку позивача, оскільки він не отримав від відповідача протягом 15 днів після реєстрації заяви про надання в оренду спірного майна відповідної відповіді, то у позивача виникли підстави для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2008 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0141, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 369,9 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 10.1. договору № УМКВ-0141 від 04.02.2008 року, його строк встановлювався з 04 лютого 2008 року до 04 січня 2011 року.

Згідно з пунктом 6.1.5 договору оренди № УМКВ-0141 від 04.02.2008 року за умови належного виконання своїх обов"язків за цим договором орендар після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк, про що він повідомляє орендодавця не пізніше, як за тридцять календарних днів до терміну закінчення договору оренди. Умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо оплати та інших умов договору, переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Пунктом 10.8-1 договору оренди № УМКВ-0141 від 04.02.2008 року передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач звернувся до відповідача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з заявою від 05.09.2011 року № 09-2644/01-10 про надання в оренду реконструйованого позивачем нежитлового приміщення загальною площею 389,1 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: складські приміщення площею 203,2 м. кв., офіс площею 50,0 м. кв., кафе, промтоварного і продовольчого магазину площею 83,9 м. кв. та аптеки площею 52,0 м. кв. До заяви позивачем було додано проект договору оренди.

Листом №09-11/01-09 від 05.01.2011 року відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року на нежитлове приміщення площею 369,9 кв.м. в будинку №30/2 по вул. Харківській закінчився 04.01.2011 року і на новий термін продовжуватись не буде.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, посилався на положення статті 773 Цивільного кодексу України, статті 7, частини 1, 4, 8 статті 9, статті 13, частини З статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що після припинення дії договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0141 від 04.02.2008 року нежитлові приміщення нікому в оренду не передавались і для власних потреб відповідачем не використовувались. Про намір використовувати майно для власних потреб відповідач письмово позивача не попереджав.

Як на доказ належного виконання обов'язків по договору оренди з боку позивача місцевий господарський суд посилався на відсутність заборгованості по оплаті орендних платежів, суттєве здійснення поліпшень протягом 2008-2010 року орендованого майна та відсутність з боку відповідача нарікань щодо неналежного виконання позивачем обов'язків по договору.

А тому місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог з урахуванням уточнень позовних вимог, наданих позивачем у судовому засіданні 10.01.2012 року, та про зобов"язання, у зв"язку з цим, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, а саме нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 389,1 м. кв. терміном на два роки і одинадцять місяців в редакції Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого Рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року № 3964-МР.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося вище, згідно з пунктом 6.1.5 договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року за умови належного виконання своїх обов"язків за цим договором орендар після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк, про що він повідомляє орендодавця не пізніше, як за тридцять календарних днів до терміну закінчення договору оренди. Умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо оплати та інших умов договору, переважне право наймача на укладення договору припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що на заяву позивача від 05.09.2011 року № 09-2644/01-10 про надання в оренду спірного приміщення відповідачем відповіді надано не було, а лише листом №09-11/01-09 від 05.01.2011 року відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року на нежитлове приміщення закінчився 04.01.2011 року і на новий термін продовжуватись не буде.

Отже, вказана обставина свідчить про те, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо умов договору спірного майна, у зв"язку з чим відповідно до пункту 6.1.5 договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року переважне право позивача як наймача спірного майна на укладення договору стосовно цього майна на новий строк припинилося.

Пунктом 10.8-1 договору оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, лист №09-11/01-09 від 05.01.2011 року відповідача свідчить про небажання орендодавця продовжувати договір оренди №УМКВ-0141 від 04.02.2008 року після його припинення на новий термін, у зв"язку з чим автоматичне продовження цього договору не відбулося.

Також слід зазначити, що позивач - ФОП ОСОБА_1 звертався в рамках справи № 5021/1588/2011 до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання укладеними додаткових угод від 09 вересня 2009 року та від 05 лютого 2010 року до договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0141 від 04 лютого 2008 року, а також про визнання договору оренди нерухомого майна №УМКВ-0141 від 04 лютого 2008 року діючим на строк один рік і вісім місяців, починаючи з 04 січня 2011 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08 вересня 2011 року у справі № 5021/1588/2011 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Сумської області від 08 вересня 2011 року у справі № 5021/1588/2011 було залишено без змін.

Окрім цього, як зазначалося вище, 10.01.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, яка була прийнята господарським судом Сумської області до провадження і відповідно до яких він просив суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, а саме нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 389,1 кв.м. терміном на два роки і одинадцять місяців в редакції Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року № 39 64-МР, з дати набрання рішенням законної сили по даній справі.

При цьому, місцевий господарський суд, задовольнивши позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, зобов"язав у резолютивній частині рішення відповідача укласти з позивачем договір оренди спірного майна на умовах Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010р. № 39 64-МР.

Порядок укладення договорів оренди державного та комунального майна регулюється статею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

За частиною 8 цієї статті у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Таким чином, чинним законодавством України передбачена можливість судового захисту права орендаря комунального майна на укладення договору оренди цього майна на новий строк лише у разі відмови орендодавця укласти такий договір на умовах, визначених проектом договору, який надсилався орендодавцю та додавався до заяви орендаря в порядку частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зобов"язання орендодавця укласти договір оренди цього майна но новий строк на умовах Типового договору, який, до того ж, не надсилався орендодавцю та не був додатком до заяви орендаря, поданої в порядку частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинним законодавством не передбачено.

Також, відповідно до частини 4 статті 84 ГПК України у спорі про спонукання укласти договір при задоволенні позову в резолютивній частині вказуються умови, на яких сторони зобов"язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У пункту 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення" зазначено про таке

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При цьому господарські суди повинні зазначати у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині. Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Отже, законодавством встановлено вимогу про обов"язкове посилання суду в резолютивній частині рішення при задоволенні позову про спонукання укласти договір на конкретний поданий позивачем проект договору, який надсилався орендодавцю та додавався до заяви орендаря в порядку частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а посилання на Типовий договір, який взагалі не надсилався орендодавцю та не може бути доказом надсилання орендодавцю саме проекту договору в розумінні частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та який не був додатком до заяви орендаря, поданої відповідно до зазначеної норми Закону, чинним законодавством не передбачено.

А тому, місцевий господарський суд, зобов"язавши відповідача укласти з позивачем договір оренди спірного майна на умовах Типового договору, порушив норми матеріального та процесуального права, які були наведені вище.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 10.01.2012 року у справі № 5021/2534/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Ільїн О.В.

Повний текст постанови складено 10.07.2012 року.