Постанова № 25160586, 04.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2012р. справа № 17/5009/2682/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівЛомовцевої Н.В. , Принцевської Н.М за участю представників сторін: від позивача:Рушинець А.О. за довір. № 7 від 17.01.2012р.від відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргукомунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід03.04.2012р.по справі№ 17/5009/2682/11 (Серкіз В.Г.)за позовомкомунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжядотовариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів" м. Запоріжжяпростягнення 655733,28грн. Господарський суд Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) рішенням від 03.04.2012р. частково задовольнив позовні вимоги комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя (далі - КП "Водоканал") та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів" м. Запоріжжя (далі - Завод) 1686,55грн. боргу, 16,86грн. державного мита та 0,61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог суд відмовив, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. по справі № 17/5009/2682/11 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що висновок суду не ґрунтується на матеріалах та поясненнях представників сторін, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, зокрема, щодо періоду (часу) витоку води.

Крім того, позивач посилається на недоведеність відповідачем факту, що виток води продовжувався 2 години 26.02.2011р., який судом було враховано при вирішенні спору.

Відповідач оскаржене рішення суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 20.06.2012р. представники сторін підтвердили свої доводи та заперечення.

Колегія суддів розгляд апеляційної скарги відклала та зобов'язала позивача надати належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви, враховуючи, що матеріали справи містять копії, що не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України щодо письмових доказів.

Надані позивачем на вимогу апеляційного суду копії документів долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга КП "Водоканал" підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

КП "Водоканал" звернулось до суду з позовом про стягнення з Заводу заборгованості за водокористування в сумі 655733,28грн., посилаючись на виток питної води в мережі відповідача до засобу обліку води, що зафіксовано Актом № 15 від 28.02.2011р. та визначення кількості води, що витікала внаслідок пошкодження трубопроводу, розрахунковим методом відповідно до п.п. 10.1, 3.3., 3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 (далі - Правила).

Відповідно до п. 3.3. та п. 10.1. Правил розрахунок витрат води Позивачем визначений за добу - 5425,92 м.куб., за період з 02.02.2011р. по 28.02.2011р. - 146499,84 м. куб., вартість якої з врахуванням ПДВ - 655733,28грн. (Акт № 16 технічного обстеження водопроводу від 28.02.2011р. та Акт-рахунок № 2857/1 від 28.02.2011р.).

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2011р. позов задоволено повністю з посиланням на те, що мав місце прорив водопроводу, а тому вимога про стягнення із споживача вартості води, вирахованої розрахунковим способом за пропускною спроможністю труби вводу за період з 02.02.2011р. по 28.02.2011р. є обґрунтованою.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено з посиланням на те, що прорив водопроводу не міг мати місце, в зв'язку з припиненням водопостачання відразу з моменту витоку води 26.02.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2012р. зазначені судові акти скасовані, справу передано на новий розгляд із посиланням на те, що судами не встановлена межа балансової належності водопроводу в місці прориву.

Крім того, касаційна інстанція в постанові від 12.01.2012р. поставила під сумнів висновки суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача вартості води, вирахуваної розрахунковим способом за період з 02.02.2011р. по 28.02.2011р., та визнала неправильно обчисленим як період нарахування, так і переріз площі труби, через яку витікала вода (а.с. 57-60 т.2).

За результатами нового розгляду господарський суд Запорізької області рішенням від 03.04.2012р. позов задоволено частково, в розмірі визнаних Заводом вимог - 1686,55грн., з посиланням на недоведеність факту безоблікового споживання питної води відповідачем у спірний період.

Крім того, судом на виконання вказівки касаційної інстанції встановлено, що пошкодження водопроводу та виток води стався на мережі Абонента (Заводу) до засобу обліку та долучено до матеріалів справи схему розподілу балансової належності водопроводу.

Актами технічного обстеження водопроводу було встановлено, що подача питної води Заводу здійснюється через мережі ВАТ "ПБК "Славутич" по трьом водопровідним вводам, в тому числі по вводу № 3, діаметр якого дорівнює 200мм, на якому і було виявлено витік води (акти технічного обстеження водопроводу № № 15, 15а від 28.02.2011р., пояснення відповідача від 03.04.2012р. а.с. 84-88 т. 2).

Як свідчать матеріали справи між сторонами 01.01.2010р. укладено договір № 2857 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Умовами договору сторони передбачили, що Абонент (Завод) сплачує об'єм витрат питної води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини Абонента відповідно з п. 3.3. Правил за пропускною здатністю вводу водопроводу (п. 6.4. договору розділ 6 Відповідальність сторін).

Пункти 3.2.3., 3.2.5. договору, на які посилався позивач, не передбачають відповідальності Абонента саме за витік води внаслідок пошкодження водопроводу.

Колегія суддів погоджується з доводами Заводу, викладеними в відзиві на позовну заяву (а.с. 75-77 т. 1) щодо безпідставності застосування при визначенні періоду витоку води п. 3.4. Правил з врахуванням наступного.

Відповідно до п. 1.1. Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України та є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 10.1. Правил у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3. цих Правил.

Пунктом 3.3. Правил передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Таким чином, у разі витоку води, передбачений розрахунковий спосіб визначення її кількості.

Втім, витрати води при витоках не є безобліковим водокористуванням, оскільки визначення такого водокористування наведено в п. 3.2. Правил і не містить випадків витоків води.

Пункт 3.4. Правил визначає розрахунковий період саме при безобліковому водокористуванні, тому безпідставно застосований КП "Водоканал" при визначені витрат води в зв"язку з витоком внаслідок пошкодження водопроводу, про що свідчить також відсутність посилання на цей пункт, в п. 10.1. Правил, який регулює розрахунки споживача та виробника у разі виявлення витоку води. Крім того, як свідчить зміст Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється згідно п. 3.4. лише у разі винних дій споживача, наприклад у разі самовільного приєднання до систем водопостачання - п. 3.2., порушення цілісності засобів обліку, пломб - п. 5.17., тощо.

Таким чином, період витоку води, повинен доводитись КП "Водоканал".

Як свідчать матеріали справи, виток води встановлений 26.02.2011р. біля 12 години дня робітниками служби охорони, про що складено Акт від 26.02.2011р. (а.с. 53 т. 1).

В Акті № 15 технічного обстеження водопроводу від 28.02.2011р. також відображено виток води на вводі № 3 (а.с. 12 т. 1).

Відповідачем також надано до справи докази дій щодо усунення витоку води, а саме укладення договору підряду № 26/02-11 від 26.02.2011р. з ВАТ "Запорізький комбінат".

Таким чином, згідно матеріалів справи, підтверджено період витоку питної води з 26 по 28 лютого 2011р., тобто період для розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин складає 2 доби.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги в сумі 48572,83грн.

Висновок господарського суду, яким він погодився з доводами Заводу, що виток води тривав 2 години, колегія суддів вважає недоведеним, оскільки дані щодо витоку води, зафіксовані в Актах №№ 15 та 15а від 28.02.2011р. відповідачем не спростовані. В матеріалах справи відсутні безспірні докази про припинення витоку води саме 26.02.2011р.

З врахування викладеного, рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. по справі № 17/5009/2682/11 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга КП "Водоканал" задоволенню в частині стягнення 48572,83грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягнути пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. по справі № 17/5009/2682/11 скасувати частково.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. по справі № 17/5009/2682/11 в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів»(69123, м. Запоріжжя, вул. Сапожникова Георгія, 12, код ЄДРПОУ 30616508, р/р 2600110318801 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) основний борг в сумі 48572,83грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 485,72грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 17,48грн."

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів»(69123, м. Запоріжжя, вул. Сапожникова Георгія, 12, код ЄДРПОУ 30616508, р/р 2600110318801 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6071,60грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Ломовцева

Н.М. Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.