Рішення № 25158912, 04.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/6893-2012 04.07.12За позовом Міністерства інфраструктури України

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про визнання права власності

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача: Бортник О.М. -дов. № 2371/15/14-12 від 22.05.2012 р.

від відповідача: Яричевська Л.В. -дов. № 1898-но від 28.05.2012 р.

В судовому засіданні 04.07.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом Міністерство інфраструктури України до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме адміністративну будівлю (літера «В»за технічним паспортом), загальною площею 1 170,5 кв.м., інвентарний номер 010468, розташовану за адресою: м. Київ, вул.. Льва Толстого, 61.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 651-р "Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту" та інших нормативних актів не вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, що свідчить про невизнання ним прав держави на спірний об'єкт і порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства інфраструктури України, як органу, уповноваженого управляти спірним майном.

Ухвалою суду від 28.05.2012 було порушено провадження у справі № 5011-13/6893-2012 та призначено до розгляду на 12.06.2012.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.07.2012 року.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав а задоволенні позову.

Відповідач визнав позовні вимоги та повідомив суду про те, що спірне майно перебуває на праві повного господарського відання у Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця".

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 4 Закону України "Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/2011 затверджене Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до п. 1 якого міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).

Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що міністерство здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур

Згідно ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 10, 11 Конституції Української Радянської соціалістичної республіки від 20.04.1978 соціалістична власність УРСР мала форму державної або кооперативно-колгоспної власності. Згідно зі ст. 90 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963) об'єкти залізничного транспорту відносились до об'єктів права державної власності та правовий статус не змінили, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 № 311, згідно з якою майно державних підприємств є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспорт" транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що майно, закріплене за залізницями, є загальнодержавною власністю.

Статутом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (надалі - Залізниця) визначено, що Залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України (правонаступник Міністерство інфраструктури України) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Майно Залізниці, відповідно до положень її статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 4.3 статуту Залізниці джерелами формування майна залізниці є майно, в т.ч. нерухоме, передане Залізниці.

Згідно п. 4.1 статуту Залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.

Відповідно до статуту Залізниці до її складу входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.

Згідно Технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, довідки відокремленого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 ДТГО «Південно-Західна залізниця», за адресою м. Київ, вул.. Льва Толстого, 61 розташовується адміністративна будівля (літера «В»за технічним паспортом), загальною площею 1 170,5 кв.м., інвентарний номер 010468, рік побудови 1970, що обліковується на балансі відокремленого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Залишкова вартість спірного майна становить 1 071 240,36 грн.

Згідно ч. 8 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Реєстрація прав власності на нерухоме майно в Україні здійснюється відповідно до п. 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі - Тимчасове положення) та інших нормативних документів.

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ та п. 1.4 Тимчасового положення речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлює, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) вносять Бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 651-р "Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту", наказами Міністерства транспорту та зв'язку України від 04.03.2008 № 249 "Про введення в дію рішення Колегії від 26.02.2008 № 4" та від 06.11.2008 № 1347 "Про введення в дію рішення колегії від 27.10.2008 № 37", окремими дорученнями Міністра транспорту та зв'язку України від 23.01.2008 № 132/16/11-08; від 05.09.2008 № 1505/16/11-08; від 21.07.2008 № 1268/16/11-08; від 05.09.2008р. № 1505/16/11-08 на державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" було покладено обов'язок щодо оформлення права державної власності, що перебувають на балансі підприємства та закріплені за ним на праві господарського відання.

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи право власності на спірний об'єкт нерухомого майна належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство.

Жодна особа не заявляла про порушення Міністерством інфраструктури України своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено положеннями ст. 326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, у тому чисті грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Отже, суд приходить до висновку, що фактично відповідач не визнав право власності на спірне нерухоме майно, належним чином не оформив правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності, що позбавляє можливості державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно і дає право на звернення до суду з метою захисту прав власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві. Жодного доказу вчинення дій направлених на оформлення права державної власності на спірне майно суду надано не було.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також беручи до уваги те, що нерухоме майно набуте правомірно, оскільки це не оскаржено ніким в суді та те, що у позивача наявні необхідні документи, які підтверджують приналежність йому спірного об'єкту нерухомого майна, суд вважає вимоги позивача щодо визнання права власності на нерухоме майно обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 61 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», а саме: адміністративна будівля (літера «В»за Технічним паспортом), загальною площею 1 170,5 м2 інвентарний номер 010468, рік побудови 1970.

3. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) 21 424,81 грн. судового збору.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 06.07.12