Рішення № 25158772, 10.07.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" липня 2012 р. Справа № 16/5007/715/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Шара Є.М., дов. № 5487/19 від 28.12.11р.

від відповідача: Лічний С.В., дов. від 06.06.12р. № 25/654

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 13863,27 грн.

В судовому засіданні 10.07.12р. оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 13863,27 грн., з яких 12020,40 грн. основного боргу за поставлений природний газ згідно договорів: № 7-2011-ПП-264-ПК від 19.08.11р. на постачання природного газу та № 7-2012-ПП-264 від 01.12.11р. на постачання природного газу за регульованим тарифом, а також за послуги з транспортування природного газу згідно договору № 7-2011-ТР-264 від 01.10.11р. на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами), 1403,87 грн. пені, 271,72 грн. 3% річних, 167,28 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Проти зменшення суми пені, згідно клопотання представника відповідача, заперечила, посилаючись, зокрема, на затримки платежів споживачами газу та стягнення штрафних санкцій з позивача НАК "Нафтогаз України" (а.с.60-62).

Представник відповідача у відзиві від 10.07.12р. № 25/800 на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 12020,40 грн. основного боргу, проти решти нарахувань заперечив, посилаючись на їх неправильне нарахування. Також зазначив, що вказана заборгованість виникла у зв'язку з тим, що на виконання наказу господарського суду Житомирської області від 26.08.11р. №5/5007/7/11 відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на всі кошти, що знаходяться на рахунках підприємства у банківських установах, накладено арешт (а.с.48).

Крім того, представник відповідача подав письмове клопотання від 10.07.12р. № 25/799, яким просив максимально зменшити розмір пені, посилаючись, зокрема, на скрутне фінансове становище відповідача (а.с.51,52).

Господарський суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання представника відповідача у зв'язку з неподанням доказів винятковості обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені, безпідставним запереченням частини позовних вимог, а також у зв'язку з незгодою представника позивача на таке зменшення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 7-2011-ПП-264-ПК від 19.08.11р. на постачання природного газу (далі - договір 1) та додаткової угоди від 01.11.11р. до даного договору (а.с.12-14), позивач (газозбутова організація) поставив відповідачу (споживачу) в грудні 2011 року природний газ на загальну суму 17818,57 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.30-33).

Відповідно до пп.7.1 договору 1, оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно пп.1.2 цього договору - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання згідно даного договору виконав частково, в сумі 17672,13 грн. (а.с.3).

01.10.11р. між сторонами укладено договір № 7-2011-ТР-264 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) (далі - договір 2), згідно якого позивач (газорозподільне підприємство) зобов'язався надати відповідачу (замовнику) послугу з транспортування природного газу (далі - газ) газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - у пункт призначення) відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункти призначення з переліком комерційних обліку газу (далі - вузли обліку) визначаються сторонами в додатку "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору (а.с.21-29).

Відповідно до пп.1.2 договору 2, замовник зобов'язався сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами цього договору.

Згідно пп.2.1 договору 2, планові обсяги транспортування газу ГРМ замовника визначаються в додатку "Договірні обсяги транспортування природного газу ГРМ до цього договору по кожному об'єкту замовника або його споживачу.

Відповідно до пп.4.5 договору 2 передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати, визначений сторонами в цьому договорі.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг газу по кожному об'єкту замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати, замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору 2 позивачем в період з січня по березень 2012 року було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами на суму 3211,44 грн.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання згідно договору 2 виконав частково в сумі 1340,05 грн. (а.с.4).

01.12.11р. між сторонами укладено договір № 7-2012-ПП-264 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір 3)(а.с.15-20), згідно якого позивач (постачальник) поставив відповідачу (споживачу) в період з січня по березень 2012 року природний газ на загальну суму 38002,57 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.30-32).

Відповідно до пп.1.1 договору 3, постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно пп.1.2 договору 3, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Відповідно до пп.4.6 договору 3, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання згідно договору 3 виконав частково, в сумі 28000,00 грн. (а.с.3).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань згідно вищезазначених трьох договорів, утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 12020,40 грн. основного боргу, з яких 146,44 грн. боргу згідно договору від 19.08.11р. № 7-2011-ПП-264-ПК від 19.08.11р. на постачання природного газу, 10002,57 грн. боргу згідно договору від 01.12.11р. № 7-2012-ПП-264 на постачання природного газу за регульованим тарифом, 1871,39 грн. згідно договору від 01.10.11р. № 7-2011-ТР-264 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами), що підтверджується реєстрами розрахунків позивача (а.с.3,4), підписаними позивачем актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.12р. та станом на 30.06.12р. (а.с.34,46), довідкою позивача № 4571/19 від 10.07.12р. (а.с.44) та визнається відповідачем (а.с.48).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з пп.9.3 договору 1, за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до пп.9.5 договору 1, пеня нараховується газозбутовою організацією протягом 6 (шість) місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Відповідно до пп.6.2 договору 2, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пп.6.2.2 договору 3, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних становлять, відповідно, 1403,87 грн., 271,72 грн. та 167,28 грн. (а.с.5-7).

Нараховані суми 3% річних та інфляційних нарахувань обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Позивачем невірно здійснено нарахування пені, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначено правильну суму пені, яка становить 1378,79 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 12020,40 грн. основного боргу, 1378,79 грн. пені, 271,72 грн. 3% річних, 167,28 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 25,08 грн. пені суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, 10005, м.Житомир, вул.Черняховського 120, ідентифікаційний код 03344065:

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071 - 12020,40 грн. основного боргу, 1378,79 грн. пені, 271,72 грн. 3% річних, 167,28 грн. інфляційних нарахувань та 1606,58 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні клопотання представника відповідача про зменшення розміру стягуваної пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.07.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.