Ухвала суду № 25158536, 10.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"10" липня 2012 р. Справа № 5019/2646/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "Актив-Страхування"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2012у справі№5019/2646/11за позовомПАТ "Актив-Страхування"доТОВ "ОЛ-ТРАНС"провідшкодування шкоди В С Т А Н О В И В :

Подана позивачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з підпунктами 1 та 5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання касаційної скарги на рішення господарського суду у справі майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Тобто при поданні касаційної скарги судовий збір має сплачуватися у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, причому, за загальним правилом відповідною відправною ставкою є 2 (два) відсотки ціни позову, якщо вона не нижче встановленого законом мінімального розміру судового збору (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) або ж не вище встановленого законом максимального розміру судового збору (60 розмірів мінімальних заробітних плат).

З огляду на те, що відповідачем в касаційному порядку оскаржується постанова апеляційного господарського суду, якою в позові відмовлено повністю, тобто оспорюваною сумою є 80118,94 грн., тому в даному випадку підлягаючий до сплати розмір судового збору при поданні касаційної скарги повинен становити не менше встановленого законом мінімального розміру судового збору (1,5 розміру мінімальної заробітної плати), а саме 804,75 грн.

При поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено частково, а саме в сумі 802 грн., що підтверджується доданим платіжним дорученням від 21.05.2012р. №779.

До того ж, на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Згідно з п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, на звороті платіжного доручення від 21.05.2012р. №779 відсутній відповідний напис.

Відтак, зазначене платіжне доручення не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню без розгляду.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги повинні додаватися докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) по справі.

Згідно зі ст.34 та ч.2 ст.36 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Натомість до касаційної скарги заявником додано незасвідчені установою зв'язку ксерокопії поштової квитанції та опису вкладень до цінного листа, які не можуть вважатися належними доказами надсилання копії скарги іншій стороні по справі.

Отже, скаржником не дотримано вищевказаних процесуальних вимог, що згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись п.п.3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Актив-Страхування" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 у справі №5019/2646/11 повернути скаржнику, а згадану справу -до господарського суду Рівненської області.

Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун