Постанова № 25158023, 10.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5024/2476/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу малого комунального підприємства "Водограй", смт Білозерка Херсонської області,

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012

зі справи № 5024/2476/2011

за позовом малого комунального підприємства "Водограй" (далі -МКП "Водограй")

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення), м. Херсон,

про скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача -Карпухіної С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.02.2012 (суддя Чернявський В.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 (колегія суддів у складі: Балух В.С. - головуючий суддя, судді Бандура Л.І., Таран С.В.), позов МКП "Водограй" про скасування рішення адміністративної колегії відповідача від 18.10.2011 № 68/П-1 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК) задоволено частково: Рішення АМК скасовано "в частині висновку за його мотивувальною частиною про надання МКП "Водограй" послуг централізованого водопостачання та водовідведення бюджетним установам, іншим споживачам за завищеними тарифами у період з 01.06.2009 по 31.12.2009"; у решті позову відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 179, 184 Господарського кодексу України, статей 13, 50 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210) та пунктів 3, 38 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959, мотивовано правомірністю застосування МКП "Водограй" у період з 01.06.2009 по 31.12.2009 затверджених у встановленому порядку тарифів та відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним в іншій частині.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України МКП "Водограй" просить зазначені судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що МКП "Водограй" займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах власних діючих мереж у смт Білозерка з часткою 100 % (пункт 1);

- визнано, що МКП "Водограй", надаючи населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до договорів, умовами яких встановлено точки розподілу, в яких послуги передаються від виконавця споживачеві (для багатоквартирних будинків) всупереч пункту 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі -Типовий договір), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та, надаючи іншим споживачам послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до договорів, положення яких передбачають право МКП "Водограй" припиняти надання послуг у разі невиконання споживачем умов договору, що суперечить вимогам чинних законів та галузевих нормативно-правових актів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини Рішення АМК, на МКП "Водограй" накладено штраф у розмірі 12 000 грн. (пункт 2.1);

- визнано, що МКП "Водограй", надаючи бюджетним установам та іншим споживачам послуги централізованого водопостачання за тарифами, завищеними за рахунок включення рентабельності на рівні 117 відсотків і 221,4 відсотка та послуги централізованого водовідведення за рахунок включення рентабельності на рівні 63 відсотка і 171,5 відсотка замість 15 та 50 відсотків, як то передбачено пунктом 21 Порядку, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою і пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які призвели до ущемлення інтересів споживачів, зокрема, встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 3);

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 резолютивної частини Рішення АМК, на МКП "Водограй" накладено штраф у розмірі 20 000 грн. (пункт 3.1);

- зобов'язано МКП "Водограй" у двомісячний строк з дня отримання Рішення АМК вжити заходів щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та усунення наслідків порушення шляхом:

приведення умов договорів про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення у відповідність до Типового договору та інших чинних галузевих актів;

проведення перерахунку бюджетним установам та іншим споживачам за послуги централізованого водопостачання і водовідведення (пункт 4).

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності підстав для визнання Рішення АМК недійсним (скасування акта це елемент адміністративного впливу, не притаманний господарським судам України).

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до статей 121, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає рішення від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України; адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно з пунктами 29, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону № 2210; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене попереднім судовим інстанціям належало вичерпно з'ясувати наявність чи відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним стосовно кожного спірного питання (як щодо монопольного становища позивача, так і стосовно кожного з порушень, встановлених оспорюваним Рішенням АМК), зокрема, необхідно було:

- дослідити наявність та зміст доказів Відділення на підтвердження висновків Рішення АМК (зокрема, щодо договорів МКП "Водограй" із споживачами-фізичними особами, які мешкають у багатоквартирних будинках, стосовно неправомірності визначення позивачем точок розподілу);

- беручи до уваги висновок Рішення АМК щодо неправомірності застосування МКП "Водограй" тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 26.03.2009 № 36, з'ясувати та дослідити: часові межі періоду, протягом якого, за висновками Рішення АМК, тривала неправомірна поведінка позивача; чинність названого рішення виконавчого комітету та строки його дії (зокрема, протягом спірного періоду); зміст неправомірних дій МКП "Водограй" за висновками оспорюваного Рішення АМК (встановлення тарифів, застосування тарифів, неподання пропозицій щодо зміни тарифів тощо); можливість (у тому числі і правові підстави) незастосування позивачем тарифів (зокрема, чинних), встановлених виконавчим комітетом.

Проте цього ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами здійснено не було.

У свою чергу, висновок місцевого суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, стосовно щорічного оновлення тарифів не містить належного обґрунтування - посилання на відповідний нормативний припис -та не враховує меж протиправної поведінки МКП "Водограй" (об'єктивної складової) за висновками оспорюваного Рішення АМК.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу малого комунального підприємства "Водограй" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 зі справи № 5024/2476/2011 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов