Постанова № 25157349, 05.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" липня 2012 р. № 2а- 3387/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача -Гарагулі В.А. (довіреність №1-40/27-14 від 03.01.2012р.);

представника відповідача - Онищенко А.В. (довіреність №167/10/10-012 від 26.03.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000530840 від 24.02.2012; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000540840 від 24.02.2012 р. ; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000580840 від 24.02.2012 р. ; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000060040 від 03.04.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами та безпідставно ґрунтуються виключно на висновках акту перевірки контрагента позивача, яким встановлена відсутність реального здійснення правочинів . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, встановив наступне

Позивач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців , як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові .

В лютому 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2010 рік, за 9 місяців 2011 року та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПВКП «Будмет»за червень 2010 року, ТОВ «Рік СВ-Прилад»за грудень 2010 року, ФОП ОСОБА_13 за лютий 2010 року, ПАТ «Агва-Інтерком»за серпень 2011року, ПП «Елітрембудімідж»за лютий 2011 року, ТОВ «Хімтрейд»за травень 2011 року, ФОП ОСОБА_14. за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

Результати вказаної перевірки 09 лютого 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було оформлено актом перевірки № 95/40-028/05762269, в якому зроблено висновок, що підприємство завищило суми податкового кредиту у розмірі 58398,00 грн.; завищило валові витрати у розмірі 291688,00 грн. та занизило податку на прибуток на суму 71888,00 грн.

На підставі акту Відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення № 0000530840 від 24 лютого 2012 року на загальну суму 48 468 грн. 00 коп.; № 0000540840 від 24 лютого 2012 року на загальну суму 1 668 грн. 00 коп.; № 0000580840 від 24 лютого 2012 року на загальну суму 89 955 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Харківській області.

Під час процедури адміністративного оскарження Державна податкова служба у Харківській області рішенням про результати розгляду скарги від 16.03.2012 року частково задовольнила скаргу позивача, у зв'язку з чим було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000580840 від 24.02.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафні санкції) у розмірі 7 713 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення №0000530840 від 24.02.2012 року в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 2550 грн., в інших частинах вказані рішення залишено без змін (а.с. 145 т.І). Таким чином суд не приймає посилання відповідача, що податкове повідомлення-рішення № 0000580840 від 24.02.2012 року не може бути предметом оскарження через його скасування, оскільки судом встановлено, що воно скасовано лише в частині.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Харківській області виніс нове податкове повідомлення -рішення № 0000060040 від 03 квітня 2012 року на суму 82 241 грн. 75 коп.

Актом перевірки № 95/40-028/05762269 від 09 лютого 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові виявлено наступні порушення позивача:

- порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " , п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п.200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

- порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1 та п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

В Акті перевірки від 09.02.2012 р. № 95/40-028/05762269 також зазначено, що ВАТ «Турбоатом»завищено суму податкового кредиту за лютий 2010 року по контрагенту ФО-П ОСОБА_13 на суму 100,00 грн., за червень 2010 року по контрагенту ПВКП «Будмет»на суму 233,92 грн., по контрагенту ФО-П ОСОБА_14.: за жовтень 2010 року на суму 7041,74 грн., за листопад 2010 року на суму 15208,32 грн., за грудень 2010 року на суму 9636,34 грн., за січень 2011 року на суму 6996,08 грн., за лютий 2011 року на суму 1343,76 грн., за березень 2011 року на суму 6500,00 грн., за грудень 2010 року по контрагенту ТОВ «Рік СВ-Прилад»на суму 665,00 грн., за лютий 2011 року по контрагенту ПП «Елітрембудімідж»на суму 323,18 грн., за травень 2011 року по контрагенту ТОВ «Хімтрейд»на суму 150,00 грн., за серпень 2011 року по контрагенту ПАТ «Агва-Интерком»на суму 10200,00 грн.

Таким чином підставами для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стали висновки податкового органу про неможливості реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ФО-П ОСОБА_13 , ПВКП «Будмет», ФО-П ОСОБА_14., ТОВ «Рік СВ-Прилад», ПП «Елітрембудімідж», ТОВ «Хімтрейд», ПАТ «Агва-Интерком».

Відповідно до п.п 85.2. ст.85 Податкового кодексу України «Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.»

На запит СДПІ ВПП у м. Харкові, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту, ВАТ «Турбоатом»надано пояснення та копії підтверджуючих документів своїм листом № 1-40/10-1415 від 11.10.2011 року за лютий 2010 року щодо постачальника ФО-П ОСОБА_13, листом від 29.12.11 р. № 1-40/10-1862 за жовтень 2010 р. - березень 2011р. по контрагенту ФО-П ОСОБА_14., листом від 12.08.2011р. № 1-40/10-951 за грудень 2010р. щодо постачальника ТОВ «Рік СВ-Прилад», листом від 20.07.2011 р. № 1-40/10-855 за червень 2010р. щодо постачальника ПВКП «Будмет», листом від 14.12.2011р. № 1-40/10-1765 за серпень 2011 р. щодо постачальника ПАТ «Агва-Інтерком», листом від 14.12.2011р. № 1-40/10-1766 за лютий 2011р. щодо постачальника ПП «Елітрембудімідж»та за травень 2011 року щодо постачальника ТОВ «Хімтрейд».

Щодо стосується взаємовідносин з контрагентами позивача : ФО-П ОСОБА_13 , ПВКП «Будмет», ФО-П ОСОБА_14., ТОВ «Рік СВ-Прилад», ПП «Елітрембудімідж», ТОВ «Хімтрейд», ПАТ «Агва-Интерком», судом встановлено наступне.

У постачальника ФО-П ОСОБА_13, згідно рахунку-фактурі № 89/150210 від 15.02.2010 р., позивачем придбана «Нумераційна головка»в кількості 1 штуки на суму 600,00 грн., у т.ч. сума ПДВ 100,00 грн. «Нумераційна головка»була одержана по довіреності № 412 від 23.02.2010 р. робітником ОСОБА_5 і призначалась для використання відділом технічної документації (типографією). Цей товар оприбуткований як МНМА, на валові витрати віднесена сума 50%, тобто 250,00 грн.

У постачальника ПВКП «Будмет»позивачем придбаний сурик сухий і ґрунт ГФ-21 на суму 1403,52, в т.ч. ПДВ 233,92 грн., робітником ОСОБА_6 по довіреності № 1714 від 22.06.10р., який був оприбуткований на складі. В подальшому ці матеріали використовувались не в господарській діяльності, а саме для ремонту об'єктів соціальної сфери, і, згідно п.198.5 ст.198 ПКУ, підприємством було нараховане податкове зобов'язання на вартість цих матеріалів, згідно податкових накладних № 195 від 31.10.10р., № 189 от 31.12.10р., №170 від 31.01.11р., № 174 від 30.06.11р., № 187 від 31.07.11р., № 169 від 31.08.11р., які внесені до розділу 1 «Видані податкові накладні»реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідних періодів. Валових витрат взагалі не виникало.

У постачальника ТОВ «Рік СВ-Прилад»позивачем придбаний прилад ІФН-200 для вимірювання напруги, опору постійного й змінного струму на суму 3990,00 грн., в т.ч. ПДВ 665,00 грн. по довіреності № 3696 від 21.12.2010 р. робітником ОСОБА_7 Прилад оприбуткований та в січні 2011 р. введений в експлуатацію як об'єкт основних засобів, що підлягає амортизації. Сума амортизації 27 грн. за місяць. Таким чином за 1 квартал 2011 р. на валові витрати було віднесено амортизацію на суму 54 грн., за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2011 р. сума амортизації не була віднесена на виготовлення готової продукції, яка була реалізована.

У постачальника ТОВ «Хімтрейд»позивачем придбані матеріали на суму 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 150,00 грн. по довіреності № 1299 від 10.05.2011 р. робітником ОСОБА_8 та оприбутковані і передані в цех, але не були віднесені на виготовлення продукції, яка реалізована.

У постачальника ПП «Елітрембудімідж»позивачем придбані матеріали на суму 1939,08 грн., в т.ч. ПДВ 323,18 грн. по довіреності № 285 від 03.02.11 р. робітником ОСОБА_6 для використання їх на ремонтні роботи.

У постачальника ПАТ «Агва-Інтерком»позивачем придбані матеріали на суму 61200,00 грн., в т.ч. ПДВ 10200,00 грн. по довіреностям № 2402 від 03.08.11 р. робітником ОСОБА_9, № 2510 від 10.08.11р. ОСОБА_10, № 2578 від 17.08.11р. ОСОБА_10, № 2677 від 25.08.11р. ОСОБА_10 для використання на виробництво продукції (у виробничих цілях), але не були віднесені на випуск продукції, яка реалізована.

У постачальника ФО-П ОСОБА_14 позивачем придбані матеріали на суму 280357,46 грн., в т.ч. ПДВ 46726,24 грн. по довіреностям на робітника ОСОБА_11: № 3516 від 08.12.10 р., № 3429 від 30.11.10 р., №3075 від 29.10.10 р., № 3250 від 15.11.10 р., № 3724 від 23.12.10 р., на робітника ОСОБА_12: № 161 від 25.01.11 р., № 191 і 492 від 22.02.11 р., № 3066 від 29.10.10 р., № 3683 від 21.12.10 р. і № 2870 від 11.10.10 р., № 3205 і 3207 від 10.11.10 р., № 3552 від 10.12.10 р., № 3444 від 01.12.10р., на робітника ОСОБА_8: № 3518 від 08.12.10р., № № 2849, 2850 від 08.10.10р. № 650 від 11.03.11р. для використання на виробництво продукції (у виробничих цілях). Станом на 01.04.2012 р. матеріали знаходились на складі. У зв'язку з невикористанням (згідно пункту 5.9.) до валових витрат 1 кварталу 2011 р. не відносились.

За ІІ, ІІІ та ІV квартали 2011 р. вартість придбаних матеріалів не була віднесена на виготовлення готової продукції, яка була реалізована.

Так п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3.04.1997 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Так на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до суду надано наступні первинні документи , які приєднані до матеріалів справи : договори, додаткові угоди до договорів, специфікації до договорів, податкові накладні, кидаткові накладні, рахунки фактури.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно до п.п. 5.1., п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., валовими витратами виробництва та обігу -є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахування обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом після дослідження зазначених первинних документів не виявлено порушень форми та змісту зазначених документів та встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що перевезення придбаних товарів здійснювалось за угодами з постачальниками товару.

В матеріалах справи також містяться копії платіжних доручень та прибуткові ордери, що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар .

Зазначені копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

На підтвердження економічної доцільності укладання вищезазначених договорів позивачем до суду надано річні плани державних закупівель за 2010,2011 роки , які затверджено планові витрати позивача.

Таким чином, всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат та до податкового кредиту по операціях з вищезазначеними контрагентами, підтверджені документально належним чином первинними документами та були здійсненні для провадження господарської діяльності.

Суд зазначає, що усі висновки перевірки позивача були зроблені лише на підставі актів перевірок або зустрічних звірок контрагентів позивача : ФО-П ОСОБА_13 , ПВКП «Будмет», ФО-П ОСОБА_14., ТОВ «Рік СВ-Прилад», ПП «Елітрембудімідж», ТОВ «Хімтрейд», ПАТ «Агва-Интерком». З цього приводу суд зазначає наступне.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачем на акт перевірки по ПВКП «Будмет», який надійшов від ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова , оскільки Постановою від 29.08.2011 року по справі № 2-а-7405/11/2070 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м.Харкова відносно викладення в акті за наслідками документальної позапланової перевірки ПВКП «Будмет»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Донтрансторг»з липня по червень 2010 року висновків про порушення ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст. ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними на правочинах, вчинених позивачем, тобто ПВКП «Будмет», при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судом встановлено, що відповідно до Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вище зазначені контрагенти позивача за перевіряємий період знаходилось за юридичною адресою .

В судове засідання доказів виключення контрагентів позивача з реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднення на web-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анульовані їх свідоцтва платника податку на додану вартість на момент укладення договорів та видачі податкових накладних суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та визначення валових витрат по взаємовідносинам з наступними контрагентами : ФО-П ОСОБА_13 , ПВКП «Будмет», ФО-П ОСОБА_14., ТОВ «Рік СВ-Прилад», ПП «Елітрембудімідж», ТОВ «Хімтрейд», ПАТ «Агва-Интерком».

Отже, податкові повідомлення-рішення №0000530840 від 24.02.2012, № 0000540840 від 24.02.2012 р., № 0000580840 від 24.02.2012 р., № 0000060040 від 03.04.2012 р. є необґрунтованими та такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000530840 від 24.02.2012.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000540840 від 24.02.2012 р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000580840 від 24.02.2012 р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000060040 від 03.04.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" (адреса:м. Харків, пр.Московський, буд. 199 ; код ЄДРПОУ 05762269 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1588,1 грн. (тисяча п"ятсот вісімдесят вісім гривень одна копійка).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.