Постанова № 25157326, 27.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 червня 2012 р. №2а - 16243/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

суддів - Білової О.В., Мельникова Р.В.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю сторін: представників позивача - Завгородько А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гранд-Б" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Гранд-Б", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №00004682305, від 07.10.2011 року №0004672305.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України, здійснено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків акту перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564 щодо порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.5.1, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позивач вказав, що висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Тімонова А.І. надійшли письмові заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на висновки акту перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564, висновки актів перевірки контрагентів позивача, дані системи АІС "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Представник позивача Завгородько А.І. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.2 ст.128 КАС України - неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "Гранд-Б" (далі -ПП "Гранд-Б") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.12.2003 року №14801200000024290, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ПП "Гранд-Б" (код 32828564) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки складений акт від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564 (т.1 а.с.26) за висновками якого встановлені порушення:

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 556843,00 грн., в т.ч. за листопад 2009 р. на суму 45412,00 грн., серпень 2010 р. -102594,00 грн., вересень 2010 р. -144946,00 грн., жовтень 2010 р. -180444,00 грн., листопад 2010 р. -21833,00 грн., грудень 2010 р. -19333,00 грн., січень 2010 р. -16686,00 грн., лютий 2011 р. -25595,00 грн.;

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено заниження податку на прибуток в сумі 749089,00 грн., в т.ч. за 4-й квартал 2008 р. на суму 31084,00 грн., 1-й квартал 2009 р. -20000,00 грн., 1-й квартал 2010 р. -323,00 грн., 3-й квартал 2010 р. на суму 561111,00 грн., 4-й квартал 2010 р. -60402,00 грн., 1-й квартал 2011 р. -76169,00 грн.

За виявленими порушеннями в.о. керівника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 29.07.2011 року №0003452305 (т.1 а.с.105), яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем - 749089,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 186272,25 грн.;

- від 29.07.2011 року №0003462305 (т.1 а.с.106), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556853,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2,00 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та подав скаргу до ДПА у Харківській області (т.1 а.с.107).

Рішенням ДПА у Харківській області від 03.10.2011 року №4326/10/25-103 (т.1 а.с.110) скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року №0003452305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 38241,00 грн. (основний платіж -17674,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -20567,00 грн.) та №000346305 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1000,00 грн. та в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн., в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишає без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивачем подана скарга до ДПА України (т.1 а.с.117), рішенням якої від 23.11.2011 р. №4843/6/10-2115 (т.1 а.с.121) податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 року №0003452305, від 29.07.2011 року №0003462305, з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 03.10.2011 року №4326/10/25-103 (т.1 а.с.110) -залишені без змін, а скарга позивача -без задоволення.

Згідно розділу 5 Наказу ДПА від 22.12.2010 р. №985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N1440/18735 - податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, зокрема, якщо: орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання; орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 року №0003452305, від 29.07.2011 року №0003462305 вважаються відкликаними.

Тому, за результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 07.10.2011 року №0004672305 (т.5 а.с.8, 81), яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем - 731415,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 165705,25 грн.;

- від 07.10.2011 року №0004682305 (т.5 а.с.7, 82), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 555843,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями та оскаржив їх до суду.

Судом розглянуто справу з урахуванням вимог законів та інших нормативних актів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з акту перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564, копії податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №0004682305 та розрахунку завищення податкового кредиту, наданого відповідачем щодо ПП "Гранд-Б" (т.5 а.с.9), позивачем завищено загальну суму податкового кредиту у розмірі 555843,00 грн., який задекларований за результатами господарських відносин з наступними контрагентами:

- ТОВ фірма "Енергоспецбуд" на суму 2435,00 грн.;

- ТОВ "Укрспецстройтранс" 22160,00 грн.;

- ТОВ "Технобудальянс" 122222,00 грн.;

- ПП "Востоктрейдінгінвест" 45412,00 грн.;

- ТОВ ТД "Алпа"363615,00 грн.

Крім того, позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн., яка увійшла до загальної суми зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість - 555843,00 грн.

Також, згідно наданого розрахунку фінансових санкцій з податку на прибуток у розрізі контрагентів (т.5 а.с.12) та на підставі висновків акту перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564 за перевіряємий період, позивачу збільшено загальну суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 731415,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 165705,25 грн. щодо господарських взаємовідносин з наступними контрагентами:

- ТОВ фірма "Енергоспецбуд" основний платіж -45024,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -11256,25 грн.;

- ТОВ "Укрспецстройтранс" основний платіж -27670,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -6917,50 грн.;

- ТОВ "Технобудальянс" основний платіж -85065,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -21266,25 грн.;

- ПП "ВАУ" основний платіж -38434,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -11500,25 грн.;

- ТОВ "Вітесавто" основний платіж -1500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -375,00 грн.;

- МПП "Малахіт" основний платіж -323,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -80,75 грн.;

- ТОВ "Будком 2007" основний платіж -2710,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -677,50 грн.;

- ТОВ "Востоктрейдінгінвест" основний платіж -45425,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.;

- ТОВ ТД "Алпа" основний платіж -454519,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -113629,75 грн.;

- ТОВ "Сорекс-2006" основний платіж -30745,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що ПП "Гранд-Б" мало прострочену кредиторську заборгованість у 2005 році по ПП "ВАУ" на суму 124335,00 грн. та у 2009 р. на суму 80000,00 грн., у 2007 році по ТОВ "Витессавто" на суму 6000,00 грн., по МПП "Малахіт" на суму 1292,00 грн., по ПП "ВАУ" на суму 20000,00 грн., по ТОВ "Будком 2007" на суму 10840,00 грн., у 2009 році по ТОВ "Востоктрейдінгінвест" на суму 181901,00 грн.

Щодо фактичних обставин наявності кредиторської заборгованості по зазначених контрагентах позивач не заперечував, що підтверджується поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні.

У зв'язку з тим, що термін виникнення кредиторської заборгованості минув, позивач включив у валові доходи вказані вище суми за 2008 р., 2009 р., 2010 р., 1-й квартал 2011 р., по контрагентам ПП "ВАУ", ТОВ "Витессавто", МПП "Малахіт", ТОВ "Востоктрейдінгінвест", ТОВ "Будком 2007".

Наведені обставини щодо наявності кредиторської заборгованості мали вплив на формування позивачем як складу валових витрат, так і податкового кредиту.

Згідно з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (послуг) збільшує валові витрати виробництва. При цьому у разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) у покупця виникає кредиторська заборгованість.

Якщо сума такої заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності, вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включається до складу його валових витрат.

Суд зазначає, що позивач повинен був зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару -424168 грн. без ПДВ, оскільки ним фактично не понесено витрати відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Оскільки ТОВ "Гранд-Б" не відкоригувало валові витрати, чим порушило п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Таким чином, з часу, коли заборгованість стала безнадійною, фактично змінилася сума компенсації, тобто платник податку повинен був дізнатися, що він не отримує компенсацію, тобто вона буде дорівнюватися «0», через що сума податкового кредиту мала бути відкоригована відповідним чином на підставі п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Оскільки такого коригування не відбулося, суд зазначає, що позивачем завищено податковий кредит на суму 45411,64 грн., чим порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, відповідачем правомірно винесені податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №0004672305 (т.5 а.с.8, 81) - в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем - 88392,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12634,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №0004682305 (т.5 а.с.7, 82) - в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45412,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564 про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток по господарським операціям з контрагентами ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс-2006", суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданих позивачем доказів по справі, між ПП "Гранд-Б" (продавець) та ТОВ ТД "Алпа" (покупець), укладено договір від 15.07.2010 року (т.1 а.с.154-161), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця цемент у кількості та строки, передбачені цим договором, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах і в порядку передбачених цим договором.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 п. 3 вказаного договору (т.1 а.с.155), зокрема, встановлено, що поставка товару передбачена залізничним транспортом на умовах FCA - станція відправлення (якщо інше не передбачено положенням (специфікацією), в редакції ІНКОТЕРМС 2000 року. Товар відвантажується продавцем згідно відвантажувальних реквізитів, вказаним покупцем у заявці. Тобто, вважається, що продавцем належним чином виконане зобов'язання по поставці товару у разі відвантаження товару згідно з наданими покупцем реквізитами. Вантажоодержувач, який не є покупцем згідно даного договору, не має право пред'явити самостійні вимоги по відносинам, які випливають з даного договору. Відповідальність за дії вантажоотримувачів несе покупець.

У відповідності до п.п. 3.3. п. 3 договору, продавець може здійснювати поставку товару власними (орендованими) вагонами.

У даному випадку продавець надає покупцю (вантажоотримувачу) інструкцію щодо заповнення перевізних документів на відправку (повернення) порожніх вагонів.

Згідно п.п. 3.4 п. 3 договору, обов'язки продавця по поставці товару вважаються виконаними у момент здачі товару першому перевізнику (з дати поставки), з того ж моменту від продавця до покупця переходить право власності, а також ризик випадкової загибелі та/або пошкодження товару.

Також, між ПП "Гранд-Б" (продавець) та ТОВ "Сорекс-2006" (покупець) укладено договір від 10.01.2011 року (т.3 а.с.60-66), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця цемент у кількості та строки, передбачені цим договором, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах і в порядку передбачених цим договором.

Згідно п.п. 3.1., 3.2 п.3 вказаного договору (т.3 а.с.61), зокрема, встановлено, що поставка товару передбачена залізничним транспортом на умовах FCA - станція відправлення (якщо інше не передбачено положенням (специфікацією), в редакції ІНКОТЕРМС 2000 року. Товар відвантажується продавцем згідно відвантажувальних реквізитів, вказаним покупцем у заявці. Тобто, вважається, що продавцем належним чином виконане зобов'язання по поставці товару у разі відвантаження товару згідно з наданими покупцем реквізитами. Вантажоодержувач, який не є покупцем згідно даного договору, не має право пред'явити самостійні вимоги по відносинам, які випливають з даного договору. Відповідальність за дії вантажоотримувачів несе покупець.

У відповідності до п.п. 3.3 п. 3 договору, продавець може здійснювати поставку товару власними (орендованими) вагонами. У даному випадку продавець надає покупцю (вантажоотримувачу) інструкцію щодо заповнення перевізних документів на відправку (повернення) порожніх вагонів.

Згідно п.п. 3.4 п. 3 договору, обов'язки продавця по поставці товару вважаються виконаними у момент здачі товару першому перевізнику (з дати поставки), з того ж моменту від продавця до покупця переходить право власності, а також ризик випадкової загибелі та/або пошкодження товару.

На підтвердження використання в господарській діяльності позивача, одним з видів діяльності якого є інші вили оптової торгівлі (а.с. 23 т. 1), товару, який реалізовано позивачем ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс-2006" позивачем надано договір від 01.01.2010 р. №40/01-10, укладений між позивачем (покупець) та ЗАТ "Євроцемент-Україна" (продавець), згідно з яким покупець зобов'язується передати у власність ПП "Гранд-Б" товар - цемент, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах та в порядку встановлених вказаним договором.

Також позивачем надано договір від 15.07.2010 р. №ЕЦУ 78/15/10 (т.1 а.с.140), між ЗАТ "Євроцемент-Україна" в особі філіалу ВАТ "Євроцемент-Україна" - "Краматорський цементний завод-Пушка" - продавець та ПП "Гранд-Б" - покупець, на придбання товару - цемент.

Згідно пункту 3 (т.1 а.с.126-132, 140-144) вказаних договорів, зокрема, встановлено, що поставка товару передбачена залізничним транспортом на умовах FCA - станція відправлення (якщо інше не передбачено положенням (специфікацією), в редакції ІНКОТЕРМС 2000 року. Обов'язки продавця по поставці товару вважаються виконаними у момент здачі товару першому перевізнику (з дати поставки), з того ж моменту від продавця до покупця переходить право власності, а також ризик випадкової загибелі та/або пошкодження товару.

Тобто, як вбачається з наданих доказів та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, ПП "Гранд-Б" придбавало у ЗАТ "Євроцемент-Україна" та в подальшому реалізовувало вказаний товар (цемент) своїм контрагентам-покупцям - ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006", які, у свою чергу, здійснювали продаж цього ж товару іншим контрагентам. Як вбачається із вказаних договорів, перехід права власності на товар відбувався в момент передачі товару першому перевізнику (з дати поставки), тобто право власності у ТОВ "Гранд-Б" виникало у момент передачі товару контрагентам ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006", згідно заявкам.

На підтвердження виконання обов'язків сторін за вищевказаними договорами позивачем надані специфікації, додаткові угоди, заявки, податкові накладні, видаткові накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, рахунки-фактури, виписки з банку, (т.1 а.с.134-139, а.с.163-250а, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-55, т.3 а.с.67-205).

Податкові накладні за вказаними договорами відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, які діяли на час здійснення господарських операцій.

На час укладання та виконання договорів ТОВ ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс 2006" були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами (т.4 а.с.114-118).

Посилання відповідача на висновки актів перевірки контрагентів позивача ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006" від 12.11.2010 р. №1733/160/36990954 (т.1 а.с.70, т.5 а.с.14) та від 22.03.2011 р. №754/23/34202418 (т.1 а.с.73, т.5 а.с.20), від 04.03.2011 №449/23/34202418 (т.5 а.с.34) суд не бере до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не ставить право платника ПДВ та податку на прибуток, на податковий кредит та валові витрати в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року по справі №2а-3682/11/1270 (т.4 а.с.190) фактично визнано протиправними дії ДПІ в Жовтневому районі м.Луганську щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Сорекс 2006" з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. (тобто акт перевірки від 22.03.2011 р. №754/23/34202418 (т.1 а.с.73), від 04.03.2011 №449/23/34202418 (т.5 а.с.34)).

Вказана постанова набула чинності згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2011 р.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також, суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006" персоналу, оборотних коштів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ПП "Гранд-Б" та ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006", а також використання у господарській діяльності позивача товару, який реалізовано ТОВ ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс 2006", через що позивачем правильно сформовано валові доходи підприємства по зазначеним господарським відносинам, а висновки податкового органу щодо заниження суми валових доходів, та, відповідно, суми податку на прибуток, у судовому засіданні не підтвердилися. Також суд дійшов висновку про відсутність факту завищення позивачем сум податкового кредиту по зазначеним вище правовідносинам.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки від 12.07.2011 року №3293/2305/32728564 про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток по господарським операціям з контрагентами ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", суд зазначає наступне.

Згідно договору від 01.01.2010 року (т.3 а.с.207-209, т.6 а.с.1-3) ПП "Гранд-Б" (замовник), ТОВ "Укрспецстройтранс" (виконавець), уклали вказаний договір на технічне обслуговування та ремонт техніки, а саме: надання послуг з технічного обслуговування, поточного та непередбаченого ремонту, дрібного ремонту (діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів) та інші послуги з ремонту.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання зазначених робіт на технічне обслуговування та ремонт техніки у господарській діяльності позивача, одним з видів діяльності якого є організація перевезення вантажів (а.с. 23 т. 1), враховуючи наявність у позивача орендованих транспортних засобів (а.с. 202-238 т. 4), за вказаним договором позивачем надано податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення (т.3 а.с.210-238, т.5 а.с.228-250).

Згідно договору від 01.09.2010 року (т.3 а.с.240) ПП "Гранд-Б" (замовник), ТОВ фірма "Енергоспецсбуд" (виконавець), уклали вказаний договір на технічне обслуговування та ремонт техніки, а саме: надання послуг з технічного обслуговування, поточного та непередбаченого ремонту, дрібного ремонту (діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів) та інші послуги з ремонту.

Також між позивачем, як покупцем, та ТОВ фірма "Енергоспецбуд", як постачальником, укладено договір поставки від 01.01.2010 р. (т.3 а.с.243, т.5 а.с.176) на товар - партія, кількість, найменування, номенклатура та ціна якого вказується у рахунках-фактурах.

Згідно п.3 договору поставки від 01.01.2010 р. - поставка продукції здійснюється постачальником шляхом її відвантаження на склад покупця.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання зазначених робіт на технічне обслуговування та ремонт техніки у господарській діяльності позивача, одним з видів діяльності якого є організація перевезення вантажів (а.с. 23 т. 1), враховуючи наявність у позивача орендованих транспортних засобів (а.с. 202-238 т. 4), за вказаними договорами позивачем надані наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні та подорожні листи -щодо поставки, акти здачі-прийняття виконаних робіт -щодо робіт, платіжні доручення (т.3 а.с.246-250, т.4 а.с.1-6, т.6 а.с.11-16, т.5 а.с.130-138, 165).

Згідно договору поставки від 01.07.2010 року (т.4 а.с.8) ПП "Гарнд-Б" (покупець) уклав вказаний договір з ТОВ "Технобудальянс" (постачальник) на придбання товару, партія, кількість, найменування, номенклатура та ціна якого вказується у рахунках-фактурах.

Згідно п.3 договору поставки від 01.07.2010 р. - поставка продукції здійснюється постачальником шляхом її відвантаження на склад покупця.

Згідно договору від 01.07.2010 року (т.4 а.с.1) ПП "Гранд-Б" (замовник), ТОВ "Технобудальянс" (виконавець), уклали вказаний договір на технічне обслуговування та ремонт техніки, а саме: надання послуг з технічного обслуговування, поточного та непередбаченого ремонту, дрібного ремонту (діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів) та інші послуги з ремонту.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання зазначених робіт на технічне обслуговування та ремонт техніки у господарській діяльності позивача, одним з видів діяльності якого є організація перевезення вантажів (а.с. 23 т. 1), враховуючи наявність у позивача орендованих транспортних засобів (а.с. 202-238 т. 4), за вказаними договорами позивачем надані наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдова відомість, товарно-транспортні накладні -щодо поставки, акти здачі-прийняття робіт -щодо робіт, платіжні доручення (т.3 а.с.14-33, 42-48, т.6 а.с.8-9, т.5 а.с.182-216).

Крім того, на підтвердження факту використання в господарській діяльності позивача придбаного товару від зазначених вище контрагентів позивачем надані акти списання ТМЦ, оборотно-сальдові відомості, відомості обліку видачі ТМЦ (т.5 а.с.139-164, 222-227).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані по господарським операціям з ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, які діяли на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс".

На час укладання та виконання договорів ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами (т.4 а.с.100-113).

Таким чином, ПП "Гранд-Б" та його контрагенти - ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс" виконали свої зобов'язання за вищевказаними договорами, що було відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ПП "Гранд-Б" та ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у п.5.3 - п.5.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону відсутні норми, які б визначали неможливість віднесення до складу валових витрат вартості товару та послуг.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також суд зазначає, що угоди, укладені між ПП "Гранд-Б" та ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", ТОВ ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність зв'язку послуги/товарів з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги/товарів повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що угоди укладені між позивачем та ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", ТОВ ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006", направлені на отримання доходу.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що первинні документи, надані позивачем, містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку суб'єкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання послуг та товарів, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання послуг та товарів за вищевказаними договорами з контрагентами - ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", до складу валових витрат позивача на підставі первинних документів, а також правомірність формування валового доходу по взаємовідносинам з ТОВ ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006".

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при формуванні валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при формуванні валового доходу по взаємовідносинах ТОВ ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006", п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»по взаємовідносинам з ТОВ фірма "Енергоспецбуд", ТОВ "Укрспецстройтранс", ТОВ "Технобудальянс", ТОВ ТД "Алпа".

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають часткового скасуванню, а саме: податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №00004682305 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 510431,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №0004672305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 643023,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 153070,75 грн., через що позовні вимоги суд задовольняє частково.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при звернені до суду з адміністративним позовом надано оригінали квитанції про сплату судового збору у розмірі 30,12 грн. (т.1 а.с.2) та у розмірі 32,19 грн. (т.5 а.с.74).

Враховуючи ціну позову, судовий збір має бути сплачений у розмірі 1882 грн., з огляду на наступне.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, в т.ч. податкові повідомлення-рішення, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи в частині зменшення або збільшення майна особи. Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Частиною 2 ст. 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2011 року - 941,00 гривні.

Отже, позивачем при подачі позовної заяви до суду судовий збір сплачений не в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково, а саме: відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №00004682305 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45412,00 грн. та у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 року №0004672305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 88392,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12643,50 грн.

Враховуючи розмір позовним вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, судом, на підставі ст. 94 КАС України, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Гранд-Б" (61024, м.Харків, пр.Перемоги, 76, кв.360, код ЄДРПОУ 32728564) суму недоплаченого за подання позовної заяви судового збору відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, до державного бюджету на рахунок 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області; код ОКПО: 37999628; МФО банку: 851011; Назва банку: ГУДКСУ у Харківській області, призначення платежу: "Судовий збір, код 34390710, пункт 3.1", код класифікації доходів бюджету 22030001, у розмірі 1402,09 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Гранд-Б" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 07.10.2011 року №00004682305 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 510431,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 07.10.2011 року №0004672305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 643023,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 153070,75 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Гранд-Б" (61024, м.Харків, пр.Перемоги, 76, кв.360, код ЄДРПОУ 32728564) суму недоплаченого за подання позовної заяви судового збору відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, до державного бюджету на рахунок 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області; код ОКПО: 37999628; МФО банку: 851011; Назва банку: ГУДКСУ у Харківській області, призначення платежу: «Судовий збір, код 34390710, пункт 3.1», код класифікації доходів бюджету 22030001, у розмірі 1402.09 грн. (одна тисяча чотириста дві гривні 09 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.07.2012 року.

Головуючий суддя Л.М. Мар'єнко

судді О.В. Білова

Р.В. Мельников